Нітрат амонію

Нітрат амонію
Колір	білий[1]
Хімічна формула	H₄N₂O₃[2] і NH₄NO₃[3]
Канонічна формула SMILES	[NH4+].[N+](=O)([O-])[O-][2]
Стандартна ентальпія утворення	−365,6 кілоджоуль на моль[4]
Стандартна молярна ентропія	151,1 Дж / (моль·К)[4]
Густина	1,72 г/см³[1]
Температура плавлення	169,6 °C[5] і 169,7 °C[1]
Температура розкладання	230 ± 30 °C[1]
Розчинність	18,809 mol/kg[6], 21,163 mol/kg[6], 23,721 mol/kg[6], 231 g/100 g[1], 26,496 mol/kg[6] і невідомо[1]
Класифікація та маркування безпеки	NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response і CLP[7]
Маса	1,3E−25 кг[2]
Нітрат амонію у Вікісховищі

Нітра́т амо́нію — неорганічна сполука складу NH₄NO₃, сіль нітратної кислоти. Білі гігроскопічні кристали, добре розчинні у воді; проявляє властивості окисника (при нагріванні).

Під назвою амоні́йна селі́тра широко використовується як азотвмісне добриво, яке містить 34-35% азоту. Окрім того, нітрат амонію використовують для виготовлення вибухових речовин.

Нітрат амонію синтезують взаємодією аміаку та нітратної кислоти:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}\mathrm{+}\mathrm{H}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\mathrm{⟶}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{4}}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}}$

Найпотужнішими виробниками аміачної селітри в Україні є ВАТ «Рівнеазот» (Рівне), ВАТ «Азот» (Черкаси), ВАТ «Азот» (Сєвєродонецьк) та «Концерн Стирол» (Горлівка).

Випускається у вигляді круглих гранул або голчастих чи лускоподібних кристалів білого чи жовтуватого кольору, добре розчинних у воді. Постачається насипом, у мішках по 50 кг та у біґ-беґах по 500 або 1000 кг.

При нагріванні близько 170 °С розкладається на оксид азоту(I) та воду:

${\displaystyle \mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{4}}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{170^{o}C}{\to }{\mathrm{N}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{2}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

При підвищенні температури сполука розкладається із виділенням азоту та оксиду азоту(II):

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{4}}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{250-300^{o}C}{\to }{\mathrm{N}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{N}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

${\displaystyle \mathrm{2}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{4}}\mathrm{N}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{>300^{o}C}{\to }\mathrm{2}{\mathrm{N}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}\mathrm{4}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}}$

Амонійна селітра — найпоширеніше з мінеральних добрив. На кислих ґрунтах доцільно використовувати суміш аміачної селітри з карбонатом кальцію — вапняково-аміачну селітру.

Нітрат амонію — слабка вибухова речовина. Детонує від капсуля-детонатора лише при заряді діаметром понад 80 мм, а при меншому діаметрі — від проміжного детонатора. Використовується як складова частина промислових вибухових речовин (аміачно-селітряні вибухові речовини).

Аміачно-селітряні вибухові речовини (амонійно-селітряні) (англ. ammonium nitrate explosives) — група вибухових речовин, вибухові суміші, основна складова частина яких — амонійна селітра. Це бризантні вибухові речовини зниженої потужності. Перевагами є дешевизна, простота отримання, значна сировинна база, повний перехід у газоподібний стан під час вибуху.

Аміачно-селітряні вибухові речовини поділяють на такі основні різновиди: амоніти, амонали, найпростіші, водовмісні, нітрогліцеринові. Для них характерні гігроскопічність, при зволоженні понад 3 % вони втрачають здатність вибухати. Також для них характерне злежування, що також обумовлює втрату вибухоздатності. Введення до складу аміачно-селітрених вибухових речовин нітросполук, горючих матеріалів, інертних наповнювачів покликане компенсувати недоліки цього виду вибухівки. Залежно від добавок аміачно-селітрені вибухові речовини поділяють на акваніти, аквати, амонали, амоніти, грануліти, детоніти, динамони, ігданіти.

Аміачно-селітряні вибухові речовини переважно використовуються при підриванні ґрунтів, завдяки хорошим фугасним якостям вони здатні викинути з області вибуху великий об'єм ґрунту. Ці вибухові речовини знаходять застосування переважно у цивільному секторі, економіці, а не у військовій справі. Зокрема, це обумовлено тим, що процеси їх перекристалізації призводять до збільшення об'єму речовин, що неприйнятно у військовій справі.

У серпні 2020 року в столиці країни Лівану,в Бейруті стався вибух тисяч тонн конфіскованого нітрату амонію або аміачної селітри, що шість років зберігалася в порту без належних заходів безпеки. Він забрав щонайменше сотню життів людей.^[8]

• Азотні добрива
• Оксид азоту(I)
• Список інцидентів з амонійною селітрою
• Вибухи в порту Бейрута через неправильне зберігання нітрату амонію призвели до загибелі сотень людей, тисячі отримали поранення

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

• Аміачно-селітряні вибухові речовини [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]