Норбер Кастере

Норбер Кастере
фр. Norbert Casteret
Ім'я при народженні	фр. Norbert Maurice Casteret[1]
Народився	19 серпня 1897 Сен-Марторі[1]
Помер	20 липня 1987 (89 років) Тулуза[1]
Країна	Франція
Місце проживання	Франція, Тулуза
Діяльність	мандрівник-дослідник, спелеолог, антрополог
Галузь	геологія
Відомий завдяки	геологія, спелеологія
Alma mater	Тулузький університет
Знання мов	французька[2] і німецька[3]
Учасник	Перша світова війна
Нагороди	Велика золота медаль за дослідження (1979) Prix du Docteur Binet-Sangléd (1959) Prix Eugène-Carrièred (1941) Монтіонівська премія (1934)
Сайт	norbertcasteret.net
Медіафайли у Вікісховищі

Норбер Кастере (фр. Norbert Casteret) (19 серпня 1897 — 20 липня 1987) — французький дослідник печер, спелеолог.

Народився 1897 року в сім'ї адвоката. До 8 років жив у своєму рідному селі Сен-Марторі, в департаменті Верхня Гаронна, у передгір'ях Піренеїв. Потім з сім'єю переїхав до міста Тулуза. Уперше він спустився під землю у віці 5 років. А в 11 почав подорожувати підземними лабіринтами.

Вісімнадцятирічним, в 1915 році Кастере вступив добровольцем в артилерійський полк. На війні був серйозно поранений.

Після Першої світової війни Норбер Кастере продовжив освіту в університеті Тулузи, на юридичному факультеті.

У 1922 році Кастере відкрив у печері Монтеспан (Північні Піренеї) різьблені і скульптурні зображення епохи палеоліту.

У 1924 році Норбер Кастере одружився з дівчиною на ім'я Елізабет. У пари було 5 дітей.

До 1960 року Норбером Кастере було досліджено понад півтори тисячі печер.

Помер Норбер Кастере в 1987 році.

Норбер Кастере написав безліч книг про свої дослідження, серед них:

• «Заклик Безодні».
• «Моє життя під землею».
• «Мута, печерна дівчина»

• Норбер Кастере — французький дослідник печер [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Спелеоклуб Геліктит-ТМ