Новоградківка

село Новоградківка
	Герб
	Руїни Нойбурзької кірхи у НовоградківціРуїни Нойбурзької кірхи у Новоградківці
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Тер. громада	Дальницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51100130060035198
Основні дані
Засноване	1805
Населення	1865
Площа	1,61 км²
Густота населення	1158,39 осіб/км²
Поштовий індекс	67830
Телефонний код	+380 4851
Географічні дані
Географічні координати	46°21′29″ пн. ш. 30°28′44″ сх. д. / 46.35806° пн. ш. 30.47889° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	20 м
Водойми	р. Барабой
Місцева влада
Адреса ради	67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126
Карта
	Новоградківка
	Новоградківка
Мапа
	Новоградківка у Вікісховищі

Новогра́дківка (в минулому — Нойбург, нім. Neuburg) — село Дальницької сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1865 осіб.

Географія

Село Новоградківка розташоване в центральній частині Одеського району на обох берегах річки Барабой. Відстань від села до Овідіополя — 20 км і за 15 км від залізничної станції Аккаржа.

Загальна площа території — 2806 га. Площа населеного пункту — 322 га (в межах поселення громадських вигонів та пасовиськ — 1418 га). Село межує на півдні з селом Доброолександрівкою, на півночі з селом Мар'янівкою, на заході — з Миколаївкою, а на сході — з Великодолинським.

Історія

Новоградківка заснована як німецька колонія Нойбург (нім. Neuburg — Нове місто) у 1805 році. Громада села володіла близько 3000 дес. земельних угідь (XIX—XX ст.), які тягнулася вузькою смугою від правого берега річки Аккаржанка до берега Карагольської затоки Дністровського лиману. У 1827 році площа ділянки Нойбурга становила 2954 дес. саж. придатної та 210 дес. непридатної землі.

Станом на 1886 у німецькій колонії Нойбург Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1476 осіб, налічувалось 110 дворових господарств, існували кірха та школа^[1].

У 1896 році Нойбург було перейменовано, на честь брата імператора Миколи II великого князя Володимира Олександровича, у Володимирівку.

У 1903—1904 роках у Володимирівці побудували лютеранську кірху в популярному на той час стилі англо-німецької неоготики XIV—XV ст. Община була філіалом лютеранського приходу Гросс-Лібенталя. Архітектором був житель села Х. Бейтельсбахер.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[2].

15 липня 2025 року прийнято рішення Дальницької сільської ради провулок Християни Бейтельсбахер у перейменувати на провулок Перемоги^[3]. Перейменування визнали скандальним^[4], суперечливим^[3] і неприйнятним^[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 510699, розташована у приміщенні школи.

Результати

зареєстрований 1501 виборець, явка 43,10 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 59,35 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 16,67 %, за «Опозиційний блок» — 4,52 %.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 40,67 %, за Василя Гуляєва (самовисування) — 25,52 %, за Сергія Червачова (самовисування) — 11,48 %^[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1694 особи, з яких 805 чоловіків та 889 жінок.^[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1864 особи.^[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[10]

Мова	Відсоток
українська	75,50 %
російська	21,88 %
румунська	0,80 %
німецька	0,54 %
болгарська	0,32 %
гагаузька	0,27 %
білоруська	0,16 %
вірменська	0,05 %
інші	0,48 %

Пам'ятки

Могильник курганний;
Могильник ґрунтовий черняхівський «Нейбург» (III—IV ст. н. е.);
Поселення доби пізньої бронзи «Новоградівка» (II тис. до н. е.);
Нойбурзька кірха;
Братська могила 22 радянських воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 року;
Братська могила 18 радянських воїнів;