Дальник

село Дальник
Герб	Прапор
	Група братських могил та пам’ятник воїнам-односельцямГрупа братських могил та пам’ятник воїнам-односельцям
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Тер. громада	Дальницька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA51100130010045971
Облікова картка	Дальник
Основні дані
Засноване	1794
Населення	1241 особа
Площа	3,527 км²
Густота населення	352,4 осіб/км²
Поштовий індекс	67842
Телефонний код	+380 4851
Географічні дані
Географічні координати	46°13′40.9″ пн. ш. 30°31′56.0″ сх. д. / 46.228028° пн. ш. 30.532222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	9 м
Водойми	р. Барабой, Чорне море
Відстань до; районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Барабой
Відстань до; залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126
Карта
	Дальник
	Дальник
Мапа
	Дальник у Вікісховищі

Дальни́к — село в Україні, в Одеському районі Одеської області, адміністративний центр Дальницької сільської громади. Населення становить 1241 осіб.

Історія

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[1].

Колишній орган місцевого самоуправління — Дальницька сільська рада.

Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села^[2].

15 липня 2005 року прийнято рішення Дальницької сільської ради вулицю Максима Браславського, загиблого військовослужбовця, перейменували на вулицю Перемоги^[3]. Перейменування визнали скандальним^[4], суперечливим^[3] і неприйнятним^[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 510687, розташована у приміщенні адмінбудинку СТОВ «Маяк».

Результати

зареєстровано 996 виборців, явка 50,40 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 62,07 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 17,04 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 4,46 %.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 58,47 %, за Василя Гуляєва (самовисування) — 26,24 %, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 4,75 %^[7].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 880 осіб, з яких 381 чоловік та 499 жінок.^[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1237 осіб.^[9]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[10]

Мова	Відсоток
українська	83,72 %
російська	12,73 %
вірменська	1,05 %
білоруська	0,89 %
молдовська	0,81 %
болгарська	0,48 %
польська	0,08 %
румунська	0,08 %

Символіка

Герб та прапор с. Дальник затверджені рішенням сесії сільської ради від 3 вересня 2008 року № 1726- V.

Щит синій, на ньому золота геральдична фігура — увігнуте вістря. У геральдичній правій верхній частині на синьому тлі золотий козацький лапчастий хрест з прямим горизонтальним закінченням горизонтального плеча (хрест соборності). У геральдичній лівій верхній частині на синьому полі розміщений срібний Дальницький маяк із золотими променями. На золотому увігнутому вістрі — парусник з пурпуровими (калиновими) вітрилами, звернений геральдично праворуч.

Синій хрест — символ древніх козацьких традицій. Зразком послужив реальний пам'ятник на кургані біля села Грибівка, що підпорядковане Дальницькій сільраді. Срібний маяк — реальна споруда біля села Санжійка, також підлеглого Дальницька сільраді. Синя яхта з червоними вітрилами обрана ознакою сучасного курорту, що йде по шляху бурхливого розвитку.

Пам'ятки

Група братських могил 70 радянських воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 року, та пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни;
Братська могила радянських воїнів, загиблих при обороні та звільненні с. Дальник 2;

Персоналії

Іщенко (Лунєва) Клавдія (1914–?) — праведниця народів світу.
Сирота Іван Михайлович (1927—1990) — радянський та український вчений-правознавець, спеціаліст у галузі права соціального забезпечення.