Нижні чини
Нижні чини — у Російській імперії з XVIII століття перша, або нижча, група військових звань[1] (гвардії, армії, флоті, міліції (ополченні), прикордонній варті, жандармському корпусі, поліції, земській варті і так далі).
Нижнім чинам запасу в Російській імперії носіння форменого військового одягу заборонялося, крім унтер-офіцерів та маючим відзнаки військового ордену, яким було дозволено одягати формений одяг в урочистих випадках.
Історія
Велено генералів, полковників, підполковників та інших нижніх чинів начальних людей … і всяких чинів ратних людей Сухого путі, які відомі були в Іноземському та в Рейтарському приказах, судом і розправою відати боярину князю Якову Федоровичу Долгорукову і вчинити йому тим людям особливий приказ …".
— [2].
З 1705 р. відповідно до указу московського царя Петра I про набір рекрутів, московська[3] армія, флот і тому подібне формувалося на основі рекрутської повинності, при якій з податних станів (міщан, селян) набиралося (за жеребом) певне число майбутніх військовослужбовців (нижні чини); потім термін служби для нижніх чинів було скорочено до 25 років, а з 1834 р. — до 20 років, з 1874 р. на Росії укомплектовувалися посади нижніми чинами на основі загального військового обов'язку.
Група нижніх чинів мала два основні підрозділи (із різними видами зброї відповідно мали і різні назви):
- рядові в:
- піхоті: солдат, гренадер, фузилер, єгер і так далі;
- артилерії: канонір тощо;
- кавалерії: кірасир, улан (нижніх чинів, на початку XIX століття, в армійських уланських полках на Росії, імперського періоду, що складали першу шеренгу ладу, лінійної кінноти (див. «Лінійна тактика»), і набиралися спочатку з представників польської шляхти, традиційно називали «товариш»), драгун, гусар тощо;
- козацьких військ: козак і так далі.
- унтер-офіцери в:
- артилерії — феєрверкери тощо;
- козацьких військ урядники і так далі.
Єфрейтори належали до категорії рядових, фельдфебелі — до категорії унтер-офіцерів.
Однорічні охотники, рекрути (призовники) і нестройові молодшого і старшого розряду також були нижніми чинами[4]. Нестройові нижні чини ділилися на молодший та старший розряди.
Нижні чини унтер-офіцерського звання, які перебували на військовій службі як у загальних, і скорочених термінах, після закінчення обов'язкового терміну дійсної служби були залишені на надстрокову службу (надстрокові унтер-офіцери, феєрверкери й урядники)[1].
Артилерія
Стройові нижні чини артилерії поділяються на канонірів (рядового звання) та феєрверкерів (унтер-офіцерського звання); останні поділяються на взводних та молодших. Артилеристи рядового звання діляться на канонірів, бомбардирів, бомбардир-лаборатористів та бомбардир-навідників.
Окремий фельд'єгерський корпус
У фельд'єгерському корпусі нижні чини називалися фельд'єгерями старшими та молодшими. Нижні чини, що задовольнили умови для отримання офіцерського звання або класного чину, отримували чин підпрапорщиків, підхорунжих (в козацьких військах), естандарт-юнкерів (кавалерії) або кандидатів на класну посаду[5].
Військовий флот
Сукупність нижніх чинів флотського екіпажу на військовому кораблі, до 1917 р. на Росії, на відміну від офіцерського складу і вищого лікарського персоналу, вживався термін «команда». На Російському флоті були стройові нижні чини 1-го, 2-го та 3-го розрядів:
- Боцман;
- Юнкер (вільновизначаючийся) на казенному утриманні;
- Артилерійський та мінний квартирмейстер 1-ї статті;
- Артилерійський та мінний квартирмейстер 2-ї статті;
- Боцманмат;
- Квартирмейстер та старші: мінер, комендор, гальванер, кермовий, марсовий та сигнальник;
- Рульовий, марсовий та сигнальник;
- Гальванер та матрос 1-ї статті;
- Матрос 2-ї статті.
Військові чини нижче Табелі
Військові чини нижче Табеля про ранги:
- Зауряд-прапорщик, підпрапорщик, підхорунжий; портупей-прапорщик (у піхоті), портупей-юнкер (в артилерії й в легкій кавалерії), фанен-юнкер (у драгунах), естандарт-юнкер (у важкій кавалерії), кондуктор.
- Фельдфебель, вахмістр, боцман.
- Старший стройовий унтер-офіцер (до 1798 р. — сержант), боцманмат.
- Молодший унтер-офіцер (до 1798 р. — молодший сержант, капрал), квартирмейстер.
Примітки
- ↑ а б Нижние чины // Новый энциклопедический словарь: В 48 томах (вышло 29 томов). — СПб., Пг., 1916. — Т. 28.(рос.)
- ↑ (рос.) Указ об образовании Военного приказа, от 18 февраля 1700 года, ПСЗ. Т. IV. № 1766. — С. 14-15.
- ↑ До 1721 р. (проголошення Російської імперії) існувала лишень Московія (або Московське царство), звідси — московське військо тощо.
- ↑ Кузьмин-Караваев Владимир Дмитриевич. Звание // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XII. — С. 353. (рос. дореф.)
- ↑ (рос.) Свод военных постановлений, книга VII.
Джерела
- Нижние чины // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Кузьмин-Караваев В. Д. Нижние чины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Нижние чины // Новый энциклопедический словарь: В 48 томах (вышло 29 томов). — СПб., Пг., 1911—1916.(рос.)
- Штрафованные нижние чины // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Звание // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Отпуск, увольнение от службы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Титулование // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Офицеры // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- (рос.) О пенсиях, пособиях и льготах нижним воинским чинам и их семействам. — Тверь: Тип. губ. земства, 1915 г. — 106 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).