Нечаєв Олег Олександрович
| Нечаєв Олег Олександрович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 23 вересня 1976 (50 років) Олександрів Гай, Саратовська область | ||||
| Alma Mater | Національний університет оборони України | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність | |||||
| Вид ЗС | |||||
| Рід військ | |||||
| Війни / битви | |||||
| Командування | |||||
| |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
Оле́г Олекса́ндрович Неча́єв (нар. 23 вересня 1976) — бригадний генерал Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗС України. Колишній командир 8-го окремого полку спеціального призначення (2011—2019), учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис
Дід, Григорій Архипович Нечаєв, був фронтовиком, він і прищепив Олегу любов до Вітчизни[що?]. Дитинство минуло в Красногорівці, там закінчив школу. Закінчив навчання в Одеському інституті Сухопутних військ.
Пройшов шлях від командира взводу 79-го аеромобільного полку до заступника командира бригади.
У 2003—2004 роках перебував у складі миротворчого контингенту в Іраку.
У 2008 році закінчив Національну академію оборони України.
У 2011 році призначений командиром 8-го окремого полку спеціального призначення, разом з яким брав участь у боях за місто Щастя (2014).
Завершив навчання на оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони.
У липні 2019 року передав бойовий стяг новому командиру 8-го полку Володимиру Шаблію[1][2] після призначення першим заступником командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України[3].
10 березня 2022 року присвоєне військове звання бригадний генерал[4].
Родина
З дружиною Тетяною, медсестрою міської поліклініки № 1 м. Хмельницького, виховують дочку Настю 2003 р. н. та сина Данила 2007 р. н.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений:
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня;
- Іменною вогнепальною зброєю
Примітки
- ↑ Командир легендарної хмельницької "вісімки" став першим заступником командувача ССО. Поділля News (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Командир 8 полку спецназу став першим заступником командувача Сил спецоперацій ЗСУ. (рос.) 06.07.2019, 18:31
- ↑ Указ Президента України №125/2022 «Про присвоєння військових звань». Президент України. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 25 червня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка)
Джерела
- Указ Президента України від 22 січня 2015 року № 26/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Підполковник Олег Нечаєв: «Ми ще будемо „дякувати“ Росії, що в українців прокинувся патріотизм»
- Волонтери стали головним відкриттям року
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
