Некономіка

Некономіка (ネコノミクス) або котономіка — термін, що поєднує в собі японське слово «неко» (猫, «кішка»), та слово «економіка».

Термін «некономіка» описує японський феномен економічного споживання, який має пряме або опосередковане відношення до котів та їхнього образу в масовій культурі. Це включає продаж товарів та послуг, орієнтованих на власників котів, використання зображень котів для просування продукції, та використання живих котів для залучення клієнтів та туристів.

Термін «некономіка» був створений у 2015 році професором Кансайського університету Кацухіро Міямото. ^[1][2] Він застосував цей термін задля того, щоб описати феномен зростання економічного споживання, пов'язаного з котами. Також вважається, що цей термін є алюзією на так звану «Абеноміку» — термін, який використовувався для позначення економічної політики за часів прем'єр-міністра Шіндзо Абе.

Прецедентом для виникнення цього терміну стало призначення кішки Тами начальником станції Кіші у 2007 році^[3]. Це призвело до того, що станція, якій загрожувало закриття, стала значною туристичною пам'яткою, що зробило її прикладом для наслідування для розвитку туризму за допомогою котів. Острови з популяціями безпритульних котів стали туристичними атракціями, а самих котів використовують для просування численних товарів та послуг японським споживачам.^[4]

Коти високо цінувалися та вважалися рідкісними скарбами ще у період Хеян (794—1185). Представники вищого класу часто обмінювали їх як предмети розкоші, подібно до дорогоцінних каменів. Володіти котами могли лише імператор та знать, а деякі записи свідчать про те, що ті навіть давали їм придворні звання. Також вважалося, що коти приносять удачу; зокрема, про це свідчить популярність манекі-неко — порцелянових фігурок котів, які часто використовують талісманом для приваблення клієнтів й донині. У сучасній Японії популярність котів обумовлюється особливою прихильністю японців до усього миловидного.

З 2012 по 2016 роки кількість домашніх котів у Японії зросла приблизно на 300 000. Одна з оцінок показує, що кількість володінь котами перевищила кількість володінь собаками вже у 2014 році, хоча за іншими даними, це сталося пізніше. Повідомлялося, що зросла кількість самотніх чоловіків, які живуть з котами для товариства.

Національному попиту на котів не в останню чергу сприяла пандемія COVID-19, оскільки люди стали більше часу проводити вдома, внаслідок чого зросла потреба у товаристві^[5]. Лише у 2021 році з'явилося 320 000 нових домашніх котів, що доповнило загальну кількість домашніх котів у країні на 8,94 мільйона. Обсяг ринку неекономічних продуктів та послуг оцінювався майже у 2 трильйони єн. Очікувалося, що у 2024 році його вартість становитиме близько 2,5 трильйона єн.

Індустрія, пов'язана з котами, почала розширюватися разом зі зростанням популярності котів на початку 21 століття.

Компанії, які традиційно обслуговували інші ринки, створили відділи, присвячені тваринам, щоб залучити «котячий» ринок. Компанія з виробництва дезодорантів розробила дезодорант-наповнювач для котячого туалету, а компанія з виробництва підгузків відповідно створила підгузки для котів^[6].

Присутність котів також пов'язують з цілющими властивостями, що сприяло зростанню популярності таких місць, як котячі кафе. Такі кафе задовольняють бажання мати котів серед тих, хто не може тримати домашніх тварин у себе вдома.

Тематика котів набула значного поширення і в японській масовій культурі. Дедалі частіше знімалися фільми та видавалися книги саме на котячу тематику, а з 2014 по 2015 рік присутність котів у рекламі зросла на 50 %. Котів також використовували у застосунках для знайомств^[7].

Наочним прикладом популярності котів у масовій культурі слугує тривала популярність Hello Kitty, а також мобільної гри Neko Atsume, суть якої полягає в колекціонуванні даних тваринок^[8].

Некономіка значним чином вплинула на культурну спадщину Японії, оскільки вважається, що використання миловидних елементів надають культурним пам'яткам більшої привабливості.

Одним із прикладів є замок Бітчу Мацуяма. Дорога, що вела до цього місця, була пошкоджена внаслідок повені 2008 року, що призвело до зменшення кількості туристів. Однак під час шторму в замку сховався кіт, і коли замок знову відкрився, кіт став відомим тим, що вітав відвідувачів. Місцева туристична асоціація офіційно назвала його володарем замку, а також дала йому ім'я на честь Санджуро — місцевого самурая періоду Сенґоку^[9].

Некономіка також сприяла створенню винятково нових туристичних атракцій. Так, станція Кіші у префектурі Вакаяма, що досі привертала увагу лише ентузіастів поїздів, завдяки призначенню начальником станції кішки Тами, стала популярною туристичною пам'яткою.

Тама — безпритульне кошеня, яку прихистив власник магазину на станції, офіційно отримало посаду начальника станції, щоб у разі зачинення магазину не залишитись без домівки. Тамі видали форму, і її призначення призвело до відродження фінансового стану залізниці. Вона отримала низку підвищень і зрештою стала почесним президентом електричної залізниці Вакаяма. Вважається, що присутність Тами принесла місцевій економіці 1,1 мільярда єн^[10]. Після смерті Тами у 2015 році на її посаду було призначено наступників. Після фінансової кризи, спричиненої пандемією COVID-19, залізниця запустила «Музей поїздів Тами», щоб знову залучити туристів у 2021 році. У модифікації та реконструкції станції Кіші було використано котячі мотиви. Станція Ідакісо, якою також керує Wakayama Electric Railway, призначила власних котів-начальників станцій, хоча і не рекламує їх таким самим чином. Історія Тами показала цінність тварин-начальників станцій, а серед наслідувачів були не лише коти, а й собаки, кролики, кози, лисиці та омари^[11].

Історії про Таму та Санджуро стали популярними частково тому, що вони були пов'язані з цим місцем, перш ніж їх прийняли як талісмани. Присутність відомих популяцій безпритульних котів, яких вважають місцевими, також приваблює туристів. Котячі острови в Японії, такі як Ташіроджіма, використовували присутність своїх популяцій безпритульних котів для залучення туристів.  Місто Ономічі використовувало котів для залучення туристів, зокрема через свою «котячу алею». Це викликало питання щодо наслідків для здоров'я котів та людей через сприяння зростанню великих популяцій безпритульних котів.

8 січня 2026 року на півдні Японії у префектурі Вакаяма начальниками двох залізничних станцій призначили звичайних кішок. Кішки Йонтама та Фукутама отримали нові посади під час урочистої церемонії за участю представників залізничної компанії. Йонтама призначена начальником станції Кіші, а Фукутама — аналогічну посаду на станції Ідакісо. Окрім цього, статус кандидата отримала трикольорова кішка Рокутама, яка проходить стажирування на обох станціях. Обов'язки цих кошачих начальників заключаються у перебуванні на станції у спеціально обладнаному офісі (переобладнаній квітковій касі), вітанні пасажирів своєю примутністю та залученню туристів, що сприяє популяризації залізничної лінії Кішігава. Кішки працюють за графіком, мають спеціальні фуражки станційного начальника та отримають зарплату у вигляді їжі^[12].