YaChudo

Мільштейн Натан Миронович

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Натан Миронович Мільштейн
Основна інформація
Дата народження13 січня 1904
Місце народженняОдеса,Україна
Дата смерті21 грудня 1992 (88 років)
Місце смертіЛондон
ГромадянствоСРСР
США
Національністьєврей
Професіїскрипаль
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Simon Gratz High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніThomas Zehetmaird Редагувати інформацію у Вікіданих
ІнструментиСкрипка
ЖанриАкадемічна музика,класична музика
ЛейблиCapitol Records, EMI Classicsd, Angel Records, Columbia Records, Deutsche Grammophon і Pathé-Marconid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Натан Миронович Мільштейн (31 грудня 1903 (13 січня 1904), Одеса — 21 грудня 1992, Лондон) — український і американський скрипаль.

Біографія

Натан Мільштейн народився в далекій від музики багатодітній сім'ї (його батько, Мирон Мільштейн, торгував вовняними тканинами в фірмі «Гурлянд і К»; мати, Марія Блюштейн, була домогосподаркою; в сім'ї було семеро дітей)[1]. Навчався грі на скрипці в школі Петра Столярського до 1914 року, потім навчався в Петроградської консерваторії у Леопольда Ауера. В 1920 році Мільштейн вперше виступив з концертом в Одесі, і в тому ж році виконав Скрипковий концерт Олександра Глазунова під керуванням автора. Протягом наступних п'яти років скрипаль удосконалював майстерність і виступав в СРСР, часто в одних концертах з Володимиром Горовицем[2], при цьому акомпанувала Мільштейну сестра Горовця, Регіна. У 1925 році Мільштейн і Горовиць виїхали на гастролі за кордон і прийняли рішення не повертатися на батьківщину. У ці роки музиканти подружилися з віолончелістом Григорієм П'ятигорським, також незадовго до цього емігрував з СРСР, і іноді виступали в тріо[3].

Незабаром Мільштейн влаштувався в Брюсселі, де його тепло прийняв Ежен Ізаї. Три роки згодом музикант вперше виступив у Нью-Йорку разом з філармонічним оркестром цього міста, його концерти мали великий успіх, і незабаром він перебрався до США, де і виступав протягом найближчих років. Після Другої світової війни, вже прийнявши громадянство США (1942), Мільштейн відновив концерти в Європі. У 1945 році одружився з Терезою Кауфман. Мільштейн продовжував концертувати і давати майстер-класи аж до 1988 року, коли зламав руку при падінні.

Творчість

Мільштейн вважається одним з найбільших представників класичної російської скрипкової школи XX століття, і в той же час найменш «російським» серед них. Така думка склалася через чисто інтелектуальну манеру гри скрипаля. Мільштейн володів досконалою технікою виконання та хорошим почуттям форми і стилю. Використовуючи ретельно відпрацьовану техніку вібрато і часту зміну напрямку руху смичка, він досягав особливої, теплої і щирого звучання.

Мільштейн — автор ряду оригінальних творів для скрипки, у тому числі «Паганініани», написаної в 1954 році, каденцій до концертів Бетховена та інших композиторів. Спільно з С. Волковим написав книгу спогадів «З Росії на Захід» (опублікована в 1990 році у Нью-Йорку)[4].

Виступаючи з провідними оркестрами та диригентами, Мільштейн давав численні концерти по всьому світу і зробив ряд записів творів Мендельсона, Бруха, Чайковського та інших композиторів. Багато записів скрипаля випущені на компакт-дисках. Найбільшу популярність йому принесли виконання музики для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха, за які він у 1975 році отримав премію «Греммі» за найкраще класичне виконання. Серед інших нагород Мільштейна — звання Офіцера Ордена Почесного легіону (1968).

Двоюрідний брат Н. М. Мільштейна — американський кінорежисер Льюїс Майлстоун.

Примітки

  1. ↑ Milstein, Nathan. www.jewishvirtuallibrary.org. Процитовано 26 листопада 2023.
  2. ↑ Auer, Leopold, My Long Life in Music, 343—344. As quoted in Schwarz, 443.
  3. ↑ High Fidelity, November 1977, 86. As quoted in Schwarz, Boris, Great Masters of the Violin (New York: Simon and Schuster, 1983), p. 444.
  4. ↑ Inkpot biography [Архівовано 16 грудня 2005 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).