Наста Ройц
| Наста Ройц | |
|---|---|
хорв. Nasta Rojc  | |
| |
| Народження | 6 листопада 1883 Б'єловар, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина |
| Смерть | 6 листопада 1964[1][2] (81 рік) |
| Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ | |
| Поховання | Мирогойське кладовище[3] |
| Країна |  Угорщина Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Королівство Югославія Незалежна Держава Хорватія СФРЮ |
| Вчитель | Отон Івекович |
| Діяльність | художниця, скульпторка |
| У шлюбі з | Бранко Шеноа[4] |
 Наста Ройц у Вікісховищі | |
Наста Ройц (хорв. Nasta Rojc; 6 листопада 1883, Б'єловар — 6 листопада 1964, Загреб) — хорватська художниця.
Біографія
Наста Ройц народилася у родині політика Мілана Ройца. Почавши захоплюватися живописом, вона зіткнулася з нерозумінням з боку батька, яке їй вдалося подолати лише вийшовши у 1910 році заміж за художника із забезпеченої родини Бранко Шеноа.
Свої перші художні навички вона здобула у Б'єловарській гімназії у Йосипа Хохнеца та у приватній школі Отона Івековича у Загребі, де написала свої перші картини: «Ulica u snijegu» (1900—1902) та «Imanje Rojčevo i Snopovi žita». Потім вона переїхала до Відня, де з 1902 по 1904 рік навчалася у жіночій художній школі у Людвіга Міхалека, Ганса Тіхі та Тіни Блау, за допомогою якої Ройц у 1905 році створила пленер «Motiv iz Bistre». Через два роки він переїхав до Мюнхена для навчання в жіночій академії у Гайнріха Кніра та Ангело Янка. Там вона завела знайомство зі скульптором Мирославом Кралєвичем, що спонукало її повернутися у Відень для вивчення скульптурного ремесла.
Під кінець Першої світової війни Ройц стала членом суфражистської течії та написала автобіографію, в якій описувала свій шлюб із Браніміром Шеноа. У 1924 році вона вирушила в подорож Англією та Шотландією з двома офіцерами британської армії, під час якого написала кілька картин з яких виділяється «Naš auto u Škotsko» — перше зображення автомобіля, створене хорватським художником.
Особисте життя
Наста Ройц була лесбійкою[5], а її шлюб з Бранко Шеноа був формальним. Вона мала романи з низкою жінок, зокрема з мисткинею Дорою Кар оперною співачкою сопрано Мілкою Трніною.[6][7] Вона вела фактично відкрите лесбійське життя.[8]
Примітки
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Nasta Rojc: Tracing the Life of Croatia's New Woman
- ↑ Terbovc, 2019a.
- ↑ Dimitrijević та Baker, 2017, p. 57.
- ↑ Alujević та Nekić, 2019, p. 171.
Джерела
- Alujević, Darija; Nekić, Dunja (Весна 2019). Women's Art Club and Women's Group Exhibitions in Zagreb from 1928 until 1940. Artl@s Bulletin. Paris, France: École normale supérieure. 8 (1): 166—182. ISSN 2264-2668. OCLC 8521423928. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 15 червня 2023.
- Dimitrijević, Olga; Baker, Catherine (2017). 2. British-Yugoslav Lesbian Networks During and After the Great War. У Baker, Catherine (ред.). Gender in Twentieth-Century Eastern Europe and the USSR. London, UK: Palgrave Macmillan. с. 49—63. ISBN 978-1-137-52803-2.
- Terbovc, Patricia Kiš (6 лютого 2019a). Izdanje Muzeja Suvremene Umjetnosti: Strip o slavnoj slikarici Nasti Rojc [Edition of the Museum of Contemporary Art: Strips about the Famous Painter Nasta Rojc]. Jutarnji list (Croatian) . Zagreb, Croatia. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 14 червня 2023.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).