YaChudo

Наркотик

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Аптечне пакування героїну, XIX століття

Нарко́тик (від дав.-гр. ναρκῶ — призводити до заніміння, заціпеніння; дав.-гр. ναρκωτικός — запаморочливий) — субстанція природних чи штучних речовин, що збуджують або пригнічують центральну нервову систему, які здатні викликати фізичну та психічну залежність.[1][2] Наркотики зв'язуються з рецепторами, специфічними для кожного з них, їх цільовими системами нейромедіаторів і викликають внутрішньоклітинні зміни.[3]

Хімічні речовини рослинного або синтетичного походження, що викликають нечутливість до болю або змінюють сприйняття болю і спричиняють зміни психічного стану людини, а в разі систематичного вживання — залежність від них[4]. Наркотик зв'язується з рецепторами нейронів і може викликати підвищення настрою, безпідставну веселість — ейфорію, незвичні емоційні стани, психічне збудження, надмірну сонливість, а іноді змінені стани свідомості та галюцинації. У небезпечних випадках психічні стани можуть бути цілком нереалістичними, може змінюватися відчуття власного тіла, відбуватися деперсоналізація і дереалізація, зникати межі часу і простору.

Героїн

Визначення терміна

Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я

Наркотик — хімічний агент, що викликає ступор, ко́му або нечутливість до болю. Термін зазвичай відноситься до опіатів або опіоїдів, які називають наркотичними анальгетиками[5][6]

В Україні

Офіційним визнанням речовини наркотичною в Україні є включення її до переліку наркотиків наказом міністра охорони здоров'я.

Термін «наркотична речовина» включає три критерії:

  1. медичний;
  2. соціальний;
  3. юридичний.

Вони також взаємопов'язані з юридичної точки зору: речовина визнається наркотиком лише тоді, коли вона відповідає всім трьом критеріям.

  • Медичний критерій полягає в тому, що речовина повинна мати специфічний вплив на ЦНС (стимулюючий, седативний, галюциногенний тощо), що є безпосередньою причиною немедичного використання.
  • Соціальний критерій передбачає, що немедичне вживання відповідного наркотику набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.
  • Юридичний критерій ґрунтується на обох вищезазначених критеріях і вимагає, щоб речовина, про яку йде мова, була внесена до списку наркотиків у законодавчому порядку.

Класифікація психоактивних речовин

Наркотичні препарати

За критерієм небезпеки наркотики поділяються на:

  • наркотичні засоби рослинного походження (природні): наприклад морфін (його витягують зі снодійного маку), кокаїн (міститься в листі кокаїнових кущів), канабіс;
  • наркотичні засоби напівсинтетичного походження, що синтезуються з рослинної сировини: наприклад героїн, ЛСД;
  • наркотичні засоби синтетичного походження, що синтезовані з хімічних речовин у лабораторіях: наприклад MDMA (екстазі), фентаніл, DOB, фенциклідин;
  • фармацевтичні препарати, які стають незаконними в результаті їх витоку із сфери законного використання чи застосування: наприклад морфій, кетамін.

Історія

В Іспанії галюциногени вживали вже 3000 років тому[29]. На Сході існує тисячолітня традиція вживання класичних наркотиків. Приблизно в XIV столітті до нашої ери опіум використовували в релігійних цілях[30].

Напис SOL. MORPH. MUR. означає «Розчин морфію», який використовувався як знеболювальний засіб і, за іронією долі, іноді призначався для лікування алкогольної або опіумної залежності.
Пляшка з безбарвного скла завдовжки близько 12,5 см має рельєфний напис MRS WINSLOW'S; на ній є ще три написи, яких не видно на цій фотографії: SOOTHING SYRUP, CURTIS & PERKINS і PROPRIETORS.

У 1804 році Фрідріх Зертюрнер у Німеччині виділив морфін з опіуму[31]. У 1860 році німець Альберт Німан виділив хлоргідрат кокаїну з листя коки.[32] У XIX столітті кокаїн використовували в медичних цілях, як місцевий анестетик у стоматології, хірургії очей та невеликих операціях, та під час невеликих операцій, а також у льодяниках і пастилках для полегшення болю в горлі.[33] У XIX столітті Заспокійливий сироп місіс Вінслоу міг стати причиною смерті деяких немовлят в Америці, які, ймовірно, померли від передозування; батьки могли не знати, що сироп містить морфін, оскільки його продавали як «чудодійний засіб» для полегшення болю при прорізуванні зубів.[33] У Російській імперії, в Туркестані, місцеві жителі вживали кукнар (спиртний напій, виготовлений шляхом замочування у воді висушених і потовчених коробочок маку).[34] Раніше психіатри використовували морфін та опіум, щоб контролювати своїх пацієнтів, але вони нічого не виліковували, а навпаки, викликали сильну залежність.[35] Опіат героїн, набагато сильніший за морфін, був синтезований у 1874 році англійським хіміком і фізиком Чарльзом Ромлі Елдером Райтом.[31] Під час Першої світової війни універмаги, такі як Harrods, продавали набори зі шприцами, голками та трубками, наповненими кокаїном і героїном, які рекламувалися як подарунки для солдатів на фронті, щоб зробити життя в окопах більш терпимим і полегшити жахи війни.[33] Під час Другої світової війни американські солдати та їхні супротивники, японські пілоти-камікадзе, використовували метамфетамін для виконання смертельно небезпечних завдань.[36] У 1966 році дослідницька лабораторія Reckitt & Colman в Англії синтезувала бупренорфін; внутрішньовенна форма була представлена в 1978 році, а сублінгвальна версія стала доступною в 1982 році; бупренорфін використовується для полегшення сильного і хронічного болю і лікування опіоїдної залежності.[37]

Ірландський лікар Френсіс Рінд винайшов порожнисту голку в 1844 році. Французький лікар Шарль-Габріель Праваз у 1853 році винайшов шприц з поршнем, який був розроблений для введення коагулянту в аневризми. Шотландський лікар Олександр Вуд використовував підшкірний шприц для введення морфіну гідрохлориду пацієнтам. Ці пристрої дозволяли контролювати дозування препарату та його негайну дію через пряме потрапляння в кров.[31]

Поширення наркотиків

Навчившись виділяти активні інгредієнти опіуму і синтезувати нові похідні, хіміки і фармакологи мимоволі сприяли поширенню наркоманії.[31]

В Європі вибух наркоманії стався в 1840-х роках, коли в Англії були вжиті заходи по боротьбі з алкоголізмом. У той час фармацевти в Манчестері виробляли опіумні пігулки для робітників, які не могли дозволити собі алкоголь, що зростав у ціні. У 1845 році психіатр Жак-Жозеф Моро[38] заснував у Парижі клуб любителів гашишу. Серед членів цього клубу були Артюр Рембо, Віктор Гюго, Ежен Делакруа, Жерар де Нерваль, Олександр Дюма, Оноре де Бальзак, Теофіль Готьє, Шарль Бодлер.[39] Зигмунд Фрейд дізнався про кокаїн у 1884 році зі статті, опублікованої в німецькому медичному журналі. Він почав вживати невеликі дози кокаїну «від депресії та розладу травлення». Він рекомендував кокаїн друзям і колегам, а також своїй родині, і вихваляв його в листах до своєї нареченої Марти Бернайс.[40] У середині 1800-х років емігранти з Китаю заразили Новий світ пристрастю до куріння опіуму[41]. Використання морфію під час Громадянської війни в США для анестезії при пораненнях призвело до поширення морфінізму.[42] Відома компанія вірменського бізнесмена Закар'яна, заснована в Каїрі в 1925 році, постачала героїн і морфій до Європи у вигляді килимів. Найважливішою на Далекому Сході і в США до Другої світової війни була фірма грека Епіопулоса. В Ірландії спалахнула епідемія ефірної залежності (яка, втім, призвела до відкриття загального наркозу).[43] Під час війни в Росії кокаїн легально продавався в аптеках, був популярнішим за морфій і вважався «королем наркотиків».[44] У США в 1920-1930-х роках часів сухого закону багато хто у робітників латиноамериканського походження перейняв звичку курити марихуану. На початку 1980-х років у бідних міських кварталах з'явився крек-кокаїн — суміш солей кокаїну з харчовою содою, яка відокремлює від розчину тверді маси кристалів кокаїну, що вживається шляхом куріння.[45]

Нелегальний ринок розповсюдження наркотиків у його сучасному вигляді з'явився нещодавно[46]. Найдоступнішими на чорному ринку є наркотики хімічного виробництва. Дизайнерськими наркотиками зазвичай називають різні варіації модифікацій молекули амфетаміну[47], перероблені для того, щоб обійти закон і отримати додаткові ефекти.

26 червня — Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками та їх незаконним обігом.

Кількість залежних людей на 100 000 населення 2002 року, за країнами. Найсвітліший тон — менше 40, найтемніший — понад 440 осіб.

Дія наркотиків

Опіати

Люди, які вживають героїн, відчувають заціпеніння («кайф»). Пізніше вони можуть відчувати інші ефекти, такі як прилив тепла до шкіри, сухість у роті та відчуття важкості в руках і ногах. Вони також можуть відчувати сильний свербіж, нудоту і блювоту. Після цих початкових ефектів сонливість зазвичай триває кілька годин, а дихання сповільнюється.[48] Неодноразове вживання героїну може призвести до толерантності: споживачам потрібно все більше і більше наркотику для досягнення того ж ефекту, і з часом, при більш високих дозах, організм стає залежним від героїну.[48] Регулярне вживання героїну може призвести до залежності протягом двох-трьох тижнів.[49] Смерть від передозування героїну — часте явище.[50] У разі передозування споживачі стають надзвичайно сонними, можуть втратити свідомість і перестати дихати.[51][52]

У 1970-х роках дослідники детально вивчили механізм дії опіатів. За хімічними характеристиками вони мають багато спільного з ендорфінами, які виробляються в організмі людини природним шляхом і мають здатність зменшувати біль, подібно до опіатів, а також впливати на емоційний стан. «Ендогенні наркотики» діють м'яко та умісно.[53]

Амфетаміни

Амфетаміни («Бензендрин») застосовували в роки Другої світової війни для подолання втоми солдатів.[54][55] Бензедринові інгалятори призначалися для тих, хто страждає на сінну лихоманку, астму або закладеність носа. Кожен інгалятор був «запакований амфетаміном». Шматочок марлі всередині містив 32,5 грама бензедрину. Люди ламали трубку, жували і ковтали її, або змішували бензедрин з водою і робили собі ін'єкції.[33] У 70-х роках цей препарат лікарі приписували для зниження апетиту і схуднення.[56]

Амфетаміни використовують для лікування таких проблем зі здоров'ям, як ожиріння, нарколепсія або синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Амфетаміни стимулюють увагу та фізичну активність, знімають втому, пригнічують апетит, покращують настрій і мислення, а також дають змогу почуватися добре. Внутрішньовенна ін'єкція амфетаміну у великих дозах викликає раптовий спалах насолоди (ейфорії).[57] Однак тривале вживання амфетамінів може призвести до гострої дистонії[58] та порушення нормальних психічних процесів.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Вієвський, А. М. (12 грудня 2020). Наркотики — «Енциклопедія Сучасної України». esu.com.ua (укр.). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 25 січня 2025. Процитовано 21 квітня 2025.
  2. ↑ Psychoactive Substance - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 21 вересня 2025.
  3. ↑ Gupta, Swapnil; Kulhara, Parmananda (2007–04). Cellular and molecular mechanisms of drug dependence: An overview and update [Клітинні та молекулярні механізми наркотичної залежності: огляд та оновлення]. Indian Journal of Psychiatry. 49 (2): 85—90. doi:10.4103/0019-5545.33253. ISSN 1998-3794. PMC 2917090. PMID 20711388.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. ↑ Abuse, National Institute on Drug (––). Opioids | National Institute on Drug Abuse (NIDA). nida.nih.gov (англ.). How do opioids work?. Процитовано 21 вересня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  5. ↑ . Lexicon of alcohol and drug terms (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 20 листопада 2010.
  6. ↑ 4. What were the objectives of the 1971 Convention on Psychotropic Substances? What important agreements were reached with this new treaty?. www.tni.org (англ.).
  7. ↑ а б в Psychoactive Drug - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 21 вересня 2025.
  8. ↑ Alcohol and Drug Policy Commission : Opiates or Opioids — What's the difference? : State of Oregon. www.oregon.gov. Процитовано 20 квітня 2025.
  9. ↑ Narcotics (Opiates). McGraw Hill Medical (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.
  10. ↑ Що таке альфа-PVP?. blog.drugstore.org.ua (рос.). Процитовано 18 листопада 2024.
  11. ↑ "Психоделічна терапія". Як галюциногени можуть побороти депресію. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  12. ↑ Maguire, David R. (1 січня 2023). Effects of 2,5-Dimethoxy-4-Methylamphetamine (DOM) and 2-Piperazin-1-yl-Quinoline (Quipazine) on Fentanyl Versus Food Choice in Rhesus Monkeys. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics (English) . 384 (1): 155—162. doi:10.1124/jpet.122.001318. ISSN 0022-3565. PMID 36272734.
  13. ↑ Shulgin, A.T.; Sargent, T.; Naranjo, C. (28 травня 2008). 4-Bromo-2,5-Dimethoxyphenylisopropylamine, a New Centrally Active Amphetamine Analog. Pharmacology. 5 (2): 103—107. doi:10.1159/000136181. ISSN 0031-7012.
  14. ↑ Особливості речовин сімейства 2С: 2С-B, 2C-I. blog.drugstore.org.ua (рос.).
  15. ↑ 2C-B - Alcohol and Drug Foundation. adf.org.au (англ.). Процитовано 19 квітня 2025.
  16. ↑ NBOMes - Alcohol and Drug Foundation. adf.org.au (англ.). Процитовано 19 квітня 2025.
  17. ↑ Schwarcz, R.; Hökfelt, T.; Fuxe, K.; Jonsson, G.; Goldstein, M.; Terenius, L. (1 жовтня 1979). Ibotenic acid-induced neuronal degeneration: A morphological and neurochemical study [Індукована іботеновою кислотою дегенерація нейронів: Морфологічне та нейрохімічне дослідження]. Experimental Brain Research (англ.). 37 (2): 199—216. doi:10.1007/BF00237708. ISSN 1432-1106.
  18. ↑ Веселовская Н.В. , Коваленко А.Е. - Наркотики свойства, действие, фармакокинетика, метаболизм - Электронные учебники. www.libedu.ru. Процитовано 19 квітня 2025.
  19. ↑ Jentsch, J. David; Roth, Robert H. (1999–03). The Neuropsychopharmacology of Phencyclidine: From NMDA Receptor Hypofunction to the Dopamine Hypothesis of Schizophrenia. Neuropsychopharmacology (англ.). 20 (3): 201—225. doi:10.1016/S0893-133X(98)00060-8. ISSN 1740-634X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  20. ↑ Fein, Alan (2014). NOCICEPTORS AND THE PERCEPTION OF PAIN (PDF). health.uconn.edu. University of Connecticut Health. с. 6-9; розділ 6: NEUROPATHIC PAIN: CANNABINOIDS. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2025. Процитовано 21 вересня 2025.
  21. ↑ Влияние тетрагидроканнабинола (марихуана, гашиш) на нервную систему. doctorspb.ru. Процитовано 21 квітня 2025.
  22. ↑ Meier, Madeline H.; Caspi, Avshalom; Ambler, Antony; Harrington, HonaLee; Houts, Renate; Keefe, Richard S. E.; McDonald, Kay; Ward, Aimee; Poulton, Richie (2 жовтня 2012). Persistent cannabis users show neuropsychological decline from childhood to midlife. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 109, № 40. doi:10.1073/pnas.1206820109. ISSN 0027-8424. PMC 3479587. PMID 22927402.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  23. ↑ На алкоголь і тютюн припадає найбільша кількість смертей і хвороб, спричинених цими речовинами
  24. ↑ Sports and Drugs | Pros, Cons, Debate, Arguments, Performance-enhancing, Steroids, Olympics, Professional Sports, & Doping | Britannica. www.britannica.com (англ.). 3 березня 2025. Процитовано 21 квітня 2025.
  25. ↑ Класифікація психоактивних речовин | Центр громадського здоров’я. phc.org.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  26. ↑ Як працює біль: розмова з нейрофізіологом. BBC News Україна (укр.). 4 грудня 2015.
  27. ↑ Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів. Stud. Процитовано 16 листопада 2024.
  28. ↑ Pain medications - narcotics: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.
  29. ↑ Люди вживали галюциногени ще 3000 років тому. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  30. ↑ Найдавніші в історії сліди вживання опіуму - нові знахідки вчених. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  31. ↑ а б в г Boysen, Philip G.; Patel, Jenilkumar H.; King, Angelle N. (2023). Brief History of Opioids in Perioperative and Periprocedural Medicine to Inform the Future. Ochsner Journal. 23 (1): 43—49. doi:10.31486/toj.22.0065. ISSN 1524-5012. PMC 10016219. PMID 36936479.
  32. ↑ Grzybowski, Andrzej (2007). [The history of cocaine in medicine and its importance to the discovery of the different forms of anaesthesia]. Klinika Oczna. 109 (1—3): 101—105. ISSN 0023-2157. PMID 17687926.
  33. ↑ а б в г Bonnet, Philippe (15 квітня 2016). Cocaine for soldiers and opiates for teething babies: exploring the history of drug use. BBC (брит.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2025.
  34. ↑ Latypov, Alisher B. (30 грудня 2011). The Soviet doctor and the treatment of drug addiction: "A difficult and most ungracious task". Harm Reduction Journal. 8 (1): 32. doi:10.1186/1477-7517-8-32. ISSN 1477-7517. PMC 3275499. PMID 22208726.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  35. ↑ Частина 2. Психотропні препарати - це наркотики | Громадянська комісія з прав людини в Україні. cchr.org.ua (рос.).
  36. ↑ admin (15 лютого 2024). 5.5. Вплив наркотиків на людину. e-Pidruchniki.com (укр.). Процитовано 21 квітня 2025.
  37. ↑ Chen, Kelly Yan; Chen, Lucy; Mao, Jianren (2014–05). Buprenorphine-naloxone therapy in pain management. Anesthesiology. 120 (5): 1262—1274. doi:10.1097/ALN.0000000000000170. ISSN 1528-1175. PMC 3999180. PMID 24509068.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  38. ↑ AuthorCannalore (15 листопада 2017). Godfather of the Hashischins, 1853. The Canna Chronicles (амер.). Процитовано 21 квітня 2025.
  39. ↑ AuthorCannalore (24 травня 2017). Club des Hashischins. The Canna Chronicles (амер.). Процитовано 21 квітня 2025.
  40. ↑ Freud's Disaster With Cocaine - The New York Times. web.archive.org. 25 березня 2025. Архів оригіналу за 25 березня 2025. Процитовано 21 квітня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  41. ↑ How Stigma Hurts Series: Opium and Chinese Repression – UAB Institute for Human Rights Blog. sites.uab.edu (амер.). Процитовано 20 квітня 2025.
  42. ↑ Reilly, Robert F. (2016–04). Medical and surgical care during the American Civil War, 1861-1865. Proceedings (Baylor University. Medical Center). 29 (2): 138—142. doi:10.1080/08998280.2016.11929390. ISSN 0899-8280. PMC 4790547. PMID 27034545.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  43. ↑ Strickland, Ribert A. (1996–02). Historical vignette. Ether drinking in Ireland. Mayo Clinic Proceedings (англ.). 71 (10): 1015. doi:10.1016/S0025-6196(11)63779-8.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  44. ↑ Yegorov, Oleg (19 серпня 2017). Flying high: how did revolutionary Russia become drug-addicted. Russia Beyond (амер.). Процитовано 20 квітня 2025.
  45. ↑ Crack epidemic | US History, Causes & Effects | Britannica. www.britannica.com (англ.). 17 березня 2025. Процитовано 20 квітня 2025.
  46. ↑ Скільки "Талібан" заробляє на опіумі й як його вирощують в Афганістані. BBC News Україна (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  47. ↑ Новий синтетичний наркотик "Флакка". Медичний центр Василенко (укр.). 17 грудня 2017. Процитовано 16 листопада 2024.
  48. ↑ а б Heroin. medlineplus.gov. Процитовано 20 квітня 2025.
  49. ↑ 20143 Heroin. CAMH (en-CA) . Процитовано 20 квітня 2025.
  50. ↑ Heroin Overdose - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 20 квітня 2025.
  51. ↑ Heroin overdose Information | Mount Sinai - New York. Mount Sinai Health System (амер.). Процитовано 20 квітня 2025.
  52. ↑ Services, Department of Health & Human. Heroin. www.betterhealth.vic.gov.au (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.
  53. ↑ Smith, Nina Bai and Dana (10 травня 2018). Body’s 'Natural Opioids' Affect Brain Cells Much Differently than Morphine | UC San Francisco. www.ucsf.edu (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.
  54. ↑ Archive, L. M. H. (10 листопада 2014). Benzedrine Sulphate used in War Operations – by Brook Durham. LMH Archive (амер.). Процитовано 19 квітня 2025.
  55. ↑ Fast Times: The Life, Death, and Rebirth of Amphetamine. Science History Institute (амер.). Процитовано 19 квітня 2025.
  56. ↑ Rasmussen, Nicolas (2008–06). America's first amphetamine epidemic 1929-1971: a quantitative and qualitative retrospective with implications for the present. American Journal of Public Health. 98 (6): 974—985. doi:10.2105/AJPH.2007.110593. ISSN 1541-0048. PMC 2377281. PMID 18445805.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  57. ↑ Substance use - amphetamines: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.
  58. ↑ Center for Drug Evaluation and Research, Center for Biologics Evaluation and Research (14 вересня 2020). Pediatric Advisory Committee Meeting Announcement - 09/15/2020 - 09/15/2020. FDA (англ.). Процитовано 20 квітня 2025.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).