Таршин Надія Павлівна

Надія Павлівна Таршин
Народилася	20 травня 1949 (77 років) Сморжів
Громадянство	СРСР→ Україна
Діяльність	поетеса
Мова творів	українська
Роки активності	1999-понині
Жанр	поезія, проза

Надія Павлівна Таршин (до шлюбу — Галайко; нар. 20 травня 1949, с. Сморжів, нині Рівненського р-ну Рівненської області) — українська поетеса, авторка чотирьох поетичних збірок. Почесний громадянин Слобожанської селищної територіальної громади.

Народилася 20 травня 1949 року в селянській родині. За її спогадами:

Маму вагітну мною на 6-му місяці силоміць примусили написати заяву про вступ до колгоспу (в одну руку дали ручку, а другу вставили у одвірок і почали притискати). Мабуть тоді в утробі матері і поселився у моїй душі протест проти всякого насильства.

Батько помер у 1965 році.

У 1966 році закінчила Клеванську середню школу № 1. Після школи на заводі вантажила вагони. У 1972 році закінчила Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю: «Гідромеліорація».

Працювала у будівельних організаціях тресту «Дніпроводбуд» майстринею, інженеркою, начальницею виробничо-технічного відділу, пізніше у корпорації «Агро-Союз», в кінці 1990-х років — головною інженеркою районного ЖЕКу. У 2010-2011 роках, перебуваючи на пенсії, працювала сторожем у дитячому садочку.

У 1999 році з друзями-однодумцями заснувала ансамбль української пісні «Чорнобривці» при Дніпропетровському районному будинку культури, де співала разом з чоловіком протягом дев'яти років. Здобули звання народного та двічі його підтвердили.

Надія Таршин була активною учасницею [[Революція гідності[|Революції Гідності]] в Дніпрі та в Києві. У Дніпрі на Майдані стала одним із ініціаторів створення Громадської організації «Патріотичне об'єднання «Оріяна», була обрана її головою. З початку війни на Донбасі члени громадської організації стали волонтерами й допомагають фронту.

У 1979 році одружилася з Миколою Таршиним, в цьому ж році народила первістка — Олександра, а за шість років — Олексія. Має онука.

Протягом 1999-2021 років вийшли наступні збірки поезій Н. Таршин:

• Дзвони: поезії. — Дніпро: Поліграфіст, 1999. — 34 с. — ISBN 966-7480-81-7.
• Шепіт землі: поезії. — Дніпро: Поліграфіст, 2002. — 64 с. — ISBN 966-684-020-0.
• Гомін: поезії. — Дніпро: Ліра, 2009. — 120 с. — ISBN 978-966-383-209-8.
• Відлуння: поезії. — Дніпро: Ліра, 2012. — 87 с. — ISBN 978-966-383-375-0.
• Ключ від неба: поезії. — Дніпро, 2014.
• Лінія розмежування: громад. лірика. — Дніпро: Ліра, 2017. — 129 с. — ISBN 978-966-383-898-4.
• Краплина добра: волонтерська хроніка (з 2014 р. по 2021 р.). — Дніпро: Ліра, 2021. — 180 с. — ISBN 978-966-981-539-2.

Багато віршів написала про УПА, адже по лінії матері і батька сестри і брати були членами УПА. Батько воював у лавах Радянської армії у 1941-1946 роках. Закінчив війну у Берліні, а його сестер — Надію, Таню ув'язнили, а його маму, її бабусю, у віці 72 роки та середущу сестру Марію — вивезли до Сибіру. Одну з сестер — Надію закатували енкеведисти. Названа у її пам'ять Надією. По маминій лінії брат Перцов Володимир і сестра Марія були членами УПА. Володимир загинув, а Марію бабуся вивезла у сусідню Волинську область і так врятувала дітей.

Вірші Надії Таршин увійшли до збірки «Материнська молитва. Українки — героям Майдану» (2014).

За свою діяльність Надія Таршин нагороджена:

• Відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»;
• Медаллю «Українська берегиня» від Православної церкви України;
• Медаллю «З Україною в серці за безкорисне служіння Батьківщині» від Всеукраїнського об'єднання учасників бойових дій;
• Нагрудним знаком «Волонтер України» від 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу;
• Пам'ятним знаком «Патріотка України» від воїнів 30-ї окремої механізованої бригади імені Князя Острозького;
• Почесною грамотою від командування 54-го окремого розвідувального батальйону;
• Грамоти, подяки від командування 93-ої окремої механізованої бригади «Холодний Яр», 30-ї окремої механізованої бригади імені Князя Острозького, 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, 54-го розвідувального батальйону, 74-го окремого розвідувального батальйону, 3-го окремого батальйону УДА «Волинь».
• Тричі нагороджували подяками у м. Києві на фестивалі Воля Громади «Червона доріжка гідності» в номінації «Натхнення Майдану» та «Воїн Світла».

Рішенням депутатів VII скликання Слобожанської селищної ради від 20 серпня 2020 року № 2771-48/VI «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Слобожанської селищної територіальної громади» у 2020 році, Надії Таршин було присвоєно звання «Почесний громадянин Слобожанської селищної територіальної громади».

• Таршин Надія Павлівна — Почесна громадянка Слобожанської селищної територіальної громади. slobozhanska-gromada.gov.ua. Слобожанська селищна громада. Архів оригіналу за 5 грудня 2024. Процитовано 2 березня 2025.

Зовнішні відеофайли
	Надія Таршин-волонтерка, поетеса (17 січня 2022 р.)

• Надія Таршин. ukrainka.org.ua. Портал «Жінка-Українка». Архів оригіналу за 8 листопада 2024. Процитовано 2 березня 2025.
• Надія Таршин — учасник революцій. dprda.dp.gov.ua. Дніпровська районна військова адміністрація. 20 листопада 2024. Процитовано 2 березня 2025.