Мірабегрон

Мірабегрон

Систематична назва (IUPAC)
2-(2-Amino-1,3-thiazol-4-yl)-N-[4-(2-{[(2R)-2-hydroxy-2-phenylethyl]amino}ethyl)phenyl]acetamide
Ідентифікатори
Номер CAS	223673-61-8
Код ATC	G04BD12
PubChem	9865528
DrugBank	DB08893
Хімічні дані
Формула	C21H24N4O2S
Мол. маса	396,51 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
Синоніми	YM-178
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	29–35 %
Зв'язування	71 %
Метаболізм	У печінці шляхом глюкуронування, гідролізу амідного зв'язку та окиснення за участю CYP2D6 і CYP3A4
Період напіврозпаду	50 год
Виділення	Із сечею (55 %), калом (34 %)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	B3(AU)
Лег. статус	Prescription Only (S4) (AU) POM (UK) ℞-only (US) ЄС: за рецептом
Шляхи введення	Перорально

Мірабегрон (Mirabegron) — це пероральний, селективний агоніст β₃-адренорецепторів, схвалений для симптоматичного лікування гіперактивного сечового міхура (ГАСМ). Він став першим представником нового класу препаратів для терапії ГАСМ після тривалого домінування антимускаринових засобів.^[1]

На відміну від антимускаринових препаратів (які блокують холінергічну стимуляцію детрузора), мірабегрон розслаблює сечовий міхур через пряму активацію β₃-адренорецепторів у гладеньких м'язах детрузора.^[2]

Сигнальний каскад:

1. Зв'язування з β₃-AR → активація Gs-білка → підвищення аденілатциклази → збільшення цАМФ.
2. Активація PKA → фосфорилювання міозин-легкого ланцюга кінази (MLCK) та калієвих каналів (BKCa) → гіперполяризація мембрани.
3. Зниження чутливості детрузора до ацетилхоліну та пригнічення спонтанних скорочень сечового міхура під час фази наповнення.^[3]

Ключова відмінність: мірабегрон не впливає на скорочувальну здатність детрузора під час сечовипускання (фаза спорожнення), що зменшує ризик затримки сечі порівняно з антимускариновими засобами.

1. Гіперактивний сечовий міхур із симптомами:

• Імперативні позиви до сечовипускання.
• Часте сечовипускання (полакіурія).
• Ургентне нетримання сечі.

2. Монотерапія у пацієнтів, які не відповідають на антимускаринові препарати, або мають протипоказання до них.

3. Комбінація з соліфенацином (антимускариновим засобом) при недостатній ефективності монотерапії.^[4]

• Зниження кількості епізодів ургентного нетримання на 50–70% через 4–8 тижнів терапії.^[5]
• Зменшення частоти сечовипускань на 2–3 рази на добу.
• Покращення якості життя за шкалами ICIQ-SF та OAB-q.

• Тахікардія (підвищення ЧСС на 1–2 удари/хв, клінічно незначне)
• Артеріальна гіпертензія (підвищення систолічного AT на 1–3 мм рт.ст.)
• Інфекції сечовивідних шляхів (не пов'язані з препаратом)
• Головний біль, назофарингіт

• Підвищення артеріального тиску (особливо у пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією) — потребує моніторингу.
• Пролонгація інтервалу QT (у високих дозах >100 мг) — обережно при подовженому QT та прийомі антиаритміків.^[6]
• Затримка сечі (вкрай рідко, переважно у чоловіків з доброякісною гіперплазією передміхурової залози).

• Неконтрольована тяжка артеріальна гіпертензія (≥180/110 мм рт.ст.).
• Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP2D6 (флуоксетин, пароксетин) — потребує зниження дози мірабегрону до 25 мг.

• AUA (2022): рекомендований як терапія першої лінії (поряд із антимускариновими препаратами).
• EAU (2023): рекомендований як монотерапія або комбінація з антимускариновими засобами після недостатньої ефективності монотерапії.
• NICE (2019): рекомендований як альтернатива антимускариновим препаратам, особливо у пацієнтів з непереносимістю їхніх побічних ефектів.^[7]

• Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — покращує симптоми нижніх сечовивідних шляхів у чоловіків без обструкції.
• Ожиріння та діабет 2 типу — через стимуляцію термогенезу в бурій жировій тканині (II фаза клінічних досліджень).
• Хронічний запор — активація β₃-AR у товстій кишці (експериментальний).^[8]

1. ↑ Chapple, Christopher R.; Cardozo, Linda; Nitti, Victor W.; Siddiqui, Emad; Michel, Martin C. (11 жовтня 2013). Mirabegron in overactive bladder: A review of efficacy, safety, and tolerability. Neurourology and Urodynamics. 33 (1): 17—30. doi:10.1002/nau.22505. ISSN 0733-2467.
2. ↑ Tyagi, P.; Tyagi, V.; Yoshimura, N.; Chancellor, M.; Yamaguchi, O. (2009). Beta3-adrenoceptor agonists for the treatment of overactive bladder. Drugs of the Future. 34 (8): 0635. doi:10.1358/dof.2009.34.8.1401947. ISSN 2013-0368.
3. ↑ Sacco, Emilio; Bientinesi, Riccardo (4 вересня 2012). Mirabegron: a review of recent data and its prospects in the management of overactive bladder. Therapeutic Advances in Urology. 4 (6): 315—324. doi:10.1177/1756287212457114. ISSN 1756-2872.
4. ↑ Abrams, P.; Kelleher, C.; Staskin, D.; Kay, R.; Martina, R.; Newgreen, D.; Paireddy, A.; Van Maanen, R.; Ridder, A. (2014–04). 574 Cardiovascular safety of combination treatment with mirabegron and solifenacin in patients with overactive bladder in a randomised, double-blind, dose-ranging, Phase II study (Symphony). European Urology Supplements. 13 (1): e574–e574a. doi:10.1016/s1569-9056(14)60565-0. ISSN 1569-9056.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
5. ↑ Khullar, Vik; Amarenco, Gerard; Angulo, Javier C.; Cambronero, Javier; Høye, Kjetil; Milsom, Ian; Radziszewski, Piotr; Rechberger, Tomasz; Boerrigter, Peter (2013–02). Efficacy and Tolerability of Mirabegron, a β3-Adrenoceptor Agonist, in Patients with Overactive Bladder: Results from a Randomised European–Australian Phase 3 Trial. European Urology. 63 (2): 283—295. doi:10.1016/j.eururo.2012.10.016. ISSN 0302-2838.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
6. ↑ Malik, M; van Gelderen, E M; Lee, J H; Kowalski, D L; Yen, M; Goldwater, R; Mujais, S K; Schaddelee, M P; de Koning, P (14 листопада 2012). Proarrhythmic Safety of Repeat Doses of Mirabegron in Healthy Subjects: A Randomized, Double-Blind, Placebo-, and Active-Controlled Thorough QT Study. Clinical Pharmacology & Therapeutics. 92 (6): 696—706. doi:10.1038/clpt.2012.181. ISSN 0009-9236.
7. ↑ Lightner, Deborah J.; Gomelsky, Alexander; Souter, Lesley; Vasavada, Sandip P. (2019–09). Diagnosis and Treatment of Overactive Bladder (Non-Neurogenic) in Adults: AUA/SUFU Guideline Amendment 2019. Journal of Urology. 202 (3): 558—563. doi:10.1097/ju.0000000000000309. ISSN 0022-5347.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
8. ↑ Cypess, Aaron M.; Weiner, Lauren S.; Roberts-Toler, Carla; Elía, Elisa Franquet; Kessler, Skyler H.; Kahn, Peter A.; English, Jeffrey; Chatman, Kelly; Trauger, Sunia A. (2015–01). Activation of Human Brown Adipose Tissue by a β3-Adrenergic Receptor Agonist. Cell Metabolism. 21 (1): 33—38. doi:10.1016/j.cmet.2014.12.009. ISSN 1550-4131. {{cite journal}}: символ нерозривного пробілу в |first2= на позиції 7 (довідка); символ нерозривного пробілу в |first4= на позиції 6 (довідка); символ нерозривного пробілу в |first5= на позиції 7 (довідка); символ нерозривного пробілу в |first6= на позиції 6 (довідка); символ нерозривного пробілу в |first9= на позиції 6 (довідка); символ нерозривного пробілу в |first= на позиції 6 (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

• Nomiya M, Yamaguchi O. The effect of mirabegron on the afferent pathway of the bladder. J Urol. 2013;189(4 Suppl):e577-e578.
• FDA. Mirabegron (Myrbetriq) prescribing information. 2021.
• Herschorn S, Barkin J, Castro-Diaz D, et al. Health-related quality of life in patients with overactive bladder treated with mirabegron. BJU Int. 2013;112(5):E379-E388.
• Sörgel F, Schad S, Schäfer M, et al. Pharmacokinetics of mirabegron in healthy subjects. Clin Pharmacol Drug Dev. 2014;3(3):172-180.
• Nitti VW, Auerbach S, Martin N, et al. Safety and efficacy of mirabegron in patients with overactive bladder: a 12-week phase III trial. J Urol. 2013;189(4):1388-1395.
• Chapple CR, Nitti VW, Cardozo L, et al. Blood pressure monitoring in patients treated with mirabegron for overactive bladder. J Urol. 2015;193(5):1599-1604.
• Tomita Y, Maeda S, Hashimoto M, et al. Drug-drug interaction between mirabegron and CYP2D6 inhibitors. Clin Pharmacol Ther. 2015;97(Suppl 1):S64.
• Chapple CR, Rosenberg MT, Staskin DR, et al. Mirabegron versus antimuscarinics for overactive bladder: a systematic review and meta-analysis. Eur Urol Focus. 2019;5(3):442-451.