YaChudo

Якість життя

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Я́кість життя́ — це економіко-філософська категорія, яка постійно еволюціонує та характеризує матеріальну та духовну комфортність існування людей. Він складається з очікувань окремої людини або суспільства на хороше життя. Ці очікування керуються цінностями, цілями та соціально-культурним контекстом, у якому живе людина. Він служить еталоном, за допомогою якого людина чи суспільство можуть виміряти різні сфери особистого життя. Ступінь, в якій власне життя збігається з бажаним стандартним рівнем.

Якість життя включає все: від фізичного здоров'я, сім'ї, освіти, зайнятості, багатства, безпеки, свободи, релігійних переконань та навколишнього середовища. ЯЖ має широкий спектр контекстів, включаючи сфери міжнародного розвитку, охорони здоров'я, політики та зайнятості. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям (HRQOL) - це оцінка якості життя та її взаємозв’язку зі здоров’ям. Якість життя не слід плутати з поняттям рівня життя, яке базується насамперед на доходах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), якість життя визначається як «сприйняття людиною своєї життєвої позиції в контексті культури та систем цінностей, в яких вона живе, і стосовно своїх цілей».

Визначення ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає якість життя як сприйняття людьми свого положення в житті залежно від культурних особливостей і системи цінностей та у зв'язку з їхніми цілями, очікуваннями, стандартами, турботами. Також вона пропонує оцінювати якість життя по параметрах:

  • фізичні: енергійність, втома, фізичний дискомфорт, сон і відпочинок;
  • психологічні: самооцінка, концентрація, позитивні емоції, негативні переживання, мислення;
  • ступінь незалежності: повсякденна активність, працездатність, залежність від ліків і лікування;
  • життя в суспільстві: повсякденна активність, соціальні зв'язки, дружні зв'язки, суспільна значущість, професіоналізм;
  • довкілля: житло та побут, безпека, дозвілля, доступність інформації, екологія (клімат, забрудненість, густонаселеність);
  • духовність і особисті переконання.

Кількісне вимірювання

На відміну від ВВП на душу населення або рівня життя, які обидва можна виміряти у фінансових показниках, важче проводити об'єктивні або довгострокові вимірювання якості життя країн або інших груп людей. Останнім часом дослідники почали виділяти два аспекти особистого самопочуття: емоційний добробут, у якому респондентів запитують про якість їхніх повсякденних емоційних переживань - частоту та інтенсивність переживань, наприклад, радісь, стрес, смуток, гнів і прихильність - і оцінка життя, в якій респондентам пропонується подумати про своє життя загалом і оцінити його за шкалою. Такі системи та шкали вимірювань використовуються вже деякий час. Дослідження намагалися вивчити взаємозв'язок між якістю життя та продуктивністю праці. Існує багато різних методів вимірювання якості життя з точки зору охорони здоров’я, багатства та матеріальних благ. Однак набагато складніше виміряти осмислене вираження своїх бажань. Один із способів зробити це - оцінити масштаби того, як люди здійснюють власні ідеали. Якість життя може просто означати щастя, суб’єктивний стан душі.

Методологія дослідження

Дослідження використовує 9 факторів якості життя для визначення оцінки країни:

  1. Здоров'я: очікувана тривалість життя (в роках). Джерело: US Census Bureau
  2. Сімейне життя: Рівень розлучень (на 1 тисячу осіб), ставиться оцінка від 1 (мало розлучень) до 5 (багато розлучень). Джерела: ООН; Euromonitor
  3. Громадське життя: Змінна приймає значення 1 якщо в країні високий рівень відвідуваності церков або профспілкового членства. Джерело: World Values Survey
  4. Матеріальний добробут: ВВП на душу населення, Паритет купівельної спроможності. Джерело: Economist Intelligence Unit
  5. Політична стабільність та безпека: Рейтинги політичної стабільності та безпеки. Джерело: Economist Intelligence Unit
  6. Клімат та географія: Широта, для розрізнення холодних та жарких кліматів. Джерело: CIA World Factbook
  7. Гарантія роботи: Рівень безробіття (у %). Джерело: Economist Intelligence Unit
  8. Політична свобода: Середній індекс політичної та громадянської свободи. Шкала від 1 (повністю вільна) до 7 (невільна). Джерело: Freedom House
  9. Гендерна рівність: Вимірюється шляхом ділення середньої зарплати чоловіків на зарплату жінок. Джерело: UNDP Human Development Report

Якість життя в Україні

Якість життя населення України характеризується показниками матеріального добробуту, здоров’я, освіти, житлових умов, стану довкілля та доступності соціальних послуг. Для її оцінювання застосовують як окремі соціально-економічні показники, так і комплексні індекси, зокрема індекс людського розвитку.

Україна в історичних рейтингах за індексом людського розвитку (ІЛР)[1]
Рік Місце в рейтингу Значення ІЛР
1990 25 0,920
1991 31 0,908
1992 33 0,873
1993 45 0,844
1994 45 0,823
1995 54 0,842
1996 80 0,719
1997 95 0,689
1998 102 0,665
2000 78 0,744
2001 74 0,742
2002 80 0,748
2003 75 0,766
2004 70 0,777
2005 78 0,766
2006 77 0,774
2007 78 0,766
2008 76 0,788
2009 85 0,796
2010 69 0,710
2011 76 0,729
2013 78 0,740
2014 83 0,734
2015 81 0,747

У 2007 році Україна посіла 57-ме місце серед 63 країн світу за оцінкою якості життя в дослідженні «Оцінка соціально-економічних результатів і потенціалу України», проведеному за участі Міжнародного центру перспективних досліджень, державних і недержавних організацій за фінансової підтримки Канадської агенції міжнародного розвитку. У цьому рейтингу Україна посіла 62-ге місце за показником охорони здоров'я, 52-ге — за добробутом, 49-те — за станом довкілля, 44-те — за суспільними показниками та 34-те — за освітою.[2][3]

За іншими міжнародними рейтингами, опублікованими в різні роки, Україна посідала 78-ме місце зі 177 за індексом людського розвитку ООН, 98-ме зі 111 за індексом якості життя журналу The Economist та 174-те зі 178 за індексом щастя Фонду нової економіки. Ці показники відображають результати відповідних досліджень на час їх проведення й не є оцінкою сучасного становища країни.[4][5]

За рейтингом якості життя за 2019 рік, опублікованим сервісом Numbeo — онлайн-платформою, що збирає та узагальнює дані про вартість життя й умови проживання в різних країнах, — Україна посіла 62-ге місце серед 71 країни. Вище розташувалися, зокрема, Польща (35-те місце), Білорусь (37-ме) та Росія (59-те).[6]

За дослідженням Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, у 2008–2021 роках показники рівня життя населення України не демонстрували сталого зростання. У 2017–2019 роках спостерігалося поліпшення низки показників, однак у 2020 році на тлі пандемії COVID-19 погіршилася матеріальна забезпеченість домогосподарств. Частка витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств зросла з 48,4 % у 2019 році до 52,1 % у 2020 році, а частка населення з витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму — з 41,3 % до 47,2 %. У 2021 році рівень бідності за цим критерієм знизився до 39,1 %. За оцінкою авторів, це свідчило про поліпшення окремих показників порівняно з попереднім роком.[7]

У передвоєнних рейтингах Україна посідала різні місця залежно від методики оцінювання. У рейтингу якості життя Numbeo за 2022 рік, опублікованим до повномасштабного вторгнення, Україна посіла 59-те місце. Цей рейтинг відображає оцінки та дані, зібрані до повномасштабного російського вторгнення, і не характеризує його подальшого впливу на умови життя населення.[8]

Повномасштабне російське вторгнення погіршило умови життя населення України через руйнування житла й інфраструктури, вимушене переміщення людей, втрату роботи та доходів, а також обмеження доступу до медичних, освітніх і комунальних послуг. Воєнні дії завдали шкоди довкіллю та ускладнили забезпечення населення житлом і основними послугами.[9] За оцінками, наведеними у спільній оцінці збитків і потреб на відновлення України (RDNA4), рівень бідності зріс із 20,6 % у 2021 році до 35,5 % у 2023 році.[10] За модельною оцінкою Світового банку, у 2025 році рівень бідності становив 41,6 %.[11] За даними доповіді ПРООН про людський розвиток за 2025 рік, Україна посіла 87-ме місце в рейтингу індексу людського розвитку за показниками 2023 року.[12]

Див. також

Виноски

  1. ↑ Людський розвиток. Фармацевтична енциклопедія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2026. Процитовано 23 жовтня 2026.
  2. ↑ Потенціал України та його реалізація. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 19 серпня 2009. [Архівовано 2009-04-17 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Як виміряти якість життя громадян країни?. УНІАН. 14 травня 2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2026. Процитовано 23 жовтня 2026.
  4. ↑ Ковальчук, Марія (2016). Вплив деструктивних інституціональних імперативів на якість життя. Технологічний аудит та резерви виробництва (укр.). 3 (5(29)): 31—36. doi:10.15587/2312-8372.2016.72535.
  5. ↑ Гладун О. М., ред. (2019). Населення України. Демографічний вимір якості життя (PDF). Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2026. ISBN 978-966-02-8900-6.
  6. ↑ Нежигай, Ілля (16 лютого 2019). За показником якості життя Україну обійшли всі сусідні країни — рейтинг. УНН. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 23 жовтня 2026.
  7. ↑ Черенько Л. М.; Полякова С. В.; Шишкін В. С.; Реут А. Г.; Крикун О. І.; Когатько Ю. Л.; Заяць В. С.; Клименко Ю. А. (2023). Якість життя населення України та перші наслідки війни (PDF). Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. с. 7—9. ISBN 978-617-14-0067-2. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2026. Процитовано 23 жовтня 2026.
  8. ↑ Топ країн за рівнем життя 2022 та 2023: лідери та аутсайдери. На чому ґрунтується Індекс якості життя?. WorldBank.org.ua. 5 січня 2022. Архів оригіналу за 24 жовтня 2026.
  9. ↑ Черенько Л. М.; Полякова С. В.; Шишкін В. С.; Реут А. Г.; Крикун О. І.; Когатько Ю. Л.; Заяць В. С.; Клименко Ю. А. (2023). Якість життя населення України та перші наслідки війни (PDF). Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. с. 5—6, 163—170. ISBN 978-617-14-0067-2. Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2026. Процитовано 23 жовтня 2026.
  10. ↑ Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): February 2022 – December 2024 (PDF). United Nations in Ukraine (англ.). 25 лютого 2025. с. 12. Архів оригіналу за 5 жовтня 2026.
  11. ↑ Monitoring Living Conditions in Ukraine: Spring 2026 Update (PDF). World Bank (англ.). с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2026.
  12. ↑ Індекс людського розвитку (HDR 2025). WorldBank.org.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2026. Процитовано 24 жовтня 2026.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).