Міори
| місто Міори | |
|---|---|
 | |
  | |
| Основні дані | |
| Транслітерація назви | Miory  |
| 55°37′00″ пн. ш. 27°37′00″ сх. д. / 55.61667° пн. ш. 27.61667° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Область | Вітебська область |
| Район | Міорський район |
| Перша згадка | 1514 |
| Статус | з 1972 року |
| Населення | 8,8 тис. осіб (2006) |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 211287 |
| Телефонний код | +375-2152 |
| Висота | 146 м[1] |
| Водний об'єкт | озеро Міорське |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Міори |
До Мінська | |
| - фізична | 191 км |
До обласного центру | |
| - фізична | 168 км |
| Вебсторінка | miory |
  Міори | |
 Міори Міори (Вітебська область) | |
 | |
 Міори у Вікісховищі | |
Міо́ри (біл. Мёры) — місто в Вітебській області Білорусі. Адміністративний центр Міорського району.
Населення міста становить 8,8 тис. осіб (2006).
Економіка
В місті працюють підприємства харчової, комбікормової та легкої (льонозавод) промисловостей. Діє готель, історико-етнографічний музей. Автобусна станція зв'язує місто з Мінськом та Вітебськом, на околиці знаходиться залізнична станція.
Історія
Вперше містечко Мьори (Міори) згадується в 1514 році. Воно відносилось до Полоцького воєводства Великого Князівства Литовського. З 1567 року воно належить князям Мірським. З 1612 року містечко належало до Браславського повіту. З 1633 року власником Міорів стає Олена Рильська, яка в 1640 році продала його Себастьяну Мірському — браславському судді. В середині XVII століття містечко було спалене московськими військами, а населення вигнане у рабство.
1793 року Міори переходять до Російської імперії як центр Міорської волості Дісненського повіту Мінської, а з 1842 року — Віленської губернії. Жителі містечка брали активну участь у польському повстанні 1863 року.
Станом на 1886 рік у містечку проживало 17 осіб, налічувалось 2 дворових господарства, існували костел, народне училище та 3 корчми, відбувалось 2 щорічних ярмарки: 15 серпня та 8-10 серпня[2].
Після окупації на початку XX століття Білоруської Народної Республіки, містечко переходить до Польщі, Дісненського повіту Віленського воєводства. В 1903 році засновано єврейське училище та школу.
У вересні 1939 року Міори переходять до складу БРСР, а 15 лютого 1940 року стали центром Міорського району Вітебської області. В роки Другої Світової війни з 3 липня 1941 по 4 липень 1944 років містечко перебувало під окупацією німців. З 1944 року Міори відносились до Полоцької, з 1954 року — Молодечанської, з 1960 року — Вітебської області. 7 серпня 1957 року було надано статус смт. 7 серпня 1972 року Міори отримали статус міста.
Видатні місця
- Костел виходу Пресвятої Діви Марії
-
В центрі міста -
Успенська церква -
Набережна -
Набережна і костел
Посилання
- Міорський інформаційний портал [Архівовано 29 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Відомості про місто [Архівовано 13 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- Галерея [Архівовано 9 лютого 2006 у Wayback Machine.]
- Інформація про місто та галерея [Архівовано 18 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія міста
- Інформаційна сторінка міста [Архівовано 3 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія Міорів (пол.)
- Miory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 484. (пол.)
Примітки
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).