YaChudo

Мінтака (зоря)

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Історія дослідження
Дата відкриття рік
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих)
Пряме піднесення1,4486524 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Схилення0 радіан[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відстань пк
Видима зоряна величина (V) m
Сузір'яОріон Редагувати інформацію у Вікіданих
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/c
Власний рух за прямим піднесенням mas/рік
Власний рух за схиленням mas/рік
Паралакс (π)4,71 ± 0,58 кутова мілісекунда[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Абсолютна зоряна величина (V) m
Спектральні характеристики
Спектральний класO9.5IINwk[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
B−V
U−B
Змінністьзатемнювані зорі[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фізичні характеристики
Маса M☉
Радіус R☉
Вік років
Температура K
Світність L☉
Металічність
Обертання121 км/с[7][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відПояс Оріона, delta Orionis Clusterd[2] і Orion Xd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Елементи орбіти
Період (P) років
Велика піввісь (a) а.о.
Ексцентриситет (e)
Эпоха периастра (T) °
Аргумент перицентра (ω) °
-
Інформація у базах даних
SIMBAD* del Ori Редагувати інформацію у Вікіданих
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів
Їх параметри:

Мінта́ка (δ Ori / дельта Оріона) — блакитний надгігант у сузір'ї Оріона, крайня права з трьох зір, що складають астеризм «Пояс Оріона». Зоря розташована дуже близько до небесного екватора. Коли Оріон перебуває поблизу меридіана, Мінтака є крайньою правою зорею Поясу Оріона, якщо дивитися на неї з Північної півкулі, обернувшись на південь.

Номенклатура

Дельта Оріона (δ Orionis) — позначення зорі за Баєром, 34 Оріона — за Фламстідом. Сама назва Мінтака походить від араб. منطقة, трансліт. manṭaqa, досл. «пояс».[8]. 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу зоряних назв (WGSN) для каталогізації та стандартизації власних назв зір[9]. Перший бюлетень WGSN за липень 2016 року містив таблицю перших двох партій назв, затверджених WGSN, серед яких була й назва Мінтака для цієї зорі. Тепер вона внесена в Каталог зоряних назв МАС[10][11].

Історія спостереження

Розташування δ Оріона (обведене колом), як показано на традиційній зоряній карті північчю догори

Вимірювання променевої швидкості, зроблені Анрі-Александром Деландром 1900 року в Паризькій обсерваторії, показали, що Мінтака має змінну променеву швидкість і, відповідно, є спектрально-подвійною. Його попередня оцінка орбітального періоду в 1,92 дня була неправильна, як 1904 року показав Йоганнес Франц Гартманн, використовуючи фотопластинки, зроблені в Потсдамській обсерваторії, з'ясувавши, що орбітальний період зорі становить 5,7 дня. Гартманн також помітив, що лінія кальцію K на 393,4 нанометра в зоряному спектрі не бере участі в періодичних зміщеннях ліній, спричинених орбітальним рухом зорі, і припустив, що в зоні прямої видимості Мінтаки була хмара, яка містила кальцій. Це було перше виявлення міжзоряного середовища[12][13].

Система

δ Оріона — кратна зоряна система. У ній є зоря 7 зоряної величини на відстані близько 52 кутових секунд від первинної зорі другої зоряної величини та набагато слабша зоря між ними. Система позначена WDS 05320-0018 у Вашингтонському каталозі подвійних зір, де супутник 14-ї зоряної величини вказаний як компонент B, а зоря сьомої зоряної величини — як компонент C[14].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
  2. ↑ а б в г д SIMBAD Astronomical Database
  3. ↑ а б в г Aerts, C. Variability of OB stars from TESS southern Sectors 1-13 and high-resolution IACOB and OWN spectroscopy // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2020. — Vol. 639. — P. 61. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202037700 — arXiv:2005.09658
  4. ↑ а б Kreiner, J. M. Up-to-date linear elements of eclipsing binaries // Acta Astron. / M. Kubiak — Copernicus Foundation for Polish Astronomy, 2004. — Vol. 54. — P. 207–210. — ISSN 0001-5237
  5. ↑ а б Kruse, Ethan, Caldwell, Douglas A., Stassun, Keivan G. et al. TESS Eclipsing Binary Stars. I. Short-cadence Observations of 4584 Eclipsing Binaries in Sectors 1–26 // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2022. — Vol. 258, Iss. 1. — 22 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/AC324A — arXiv:2110.13382
  6. ↑ а б Zakrzewski, B., Kim, H. -W., Ogłoza, W. A Comprehensive Catalog of Galactic Eclipsing Binary Stars with Eccentric Orbits Based on Eclipse Timing Diagrams // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2018. — Vol. 235, Iss. 2. — 27 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/AAB7EF
  7. ↑ а б Castro, N., Herrero, A., Simón-Díaz, S. et al. The IACOB project. III. New observational clues to understand macroturbulent broadening in massive O- and B-type stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2016. — Vol. 597. — 17 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201628541 — arXiv:1608.05508
  8. ↑ Allen, Richard Hinckley (1963) [1899]. Star-names and their meanings. New York, NY: Dover Publications. с. 314. ISBN 1-931559-44-9.
  9. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 22 травня 2016.
  10. ↑ Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 1 (PDF). Процитовано 28 липня 2016.
  11. ↑ IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.
  12. ↑ Deslandres, H. (1 березня 1900). Variable velocity in line of sight of delta Orionis. (Notes). The Observatory. Т. 23. с. 148—148. ISSN 0029-7704. Процитовано 1 лютого 2024.
  13. ↑ Hartmann, J. (1 травня 1904). Investigations on the spectrum and orbit of delta Orionis. The Astrophysical Journal. Т. 19. с. 268—286. doi:10.1086/141112. ISSN 0004-637X. Процитовано 1 лютого 2024.
  14. ↑ Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. 122 (6): 3466. Bibcode:2001AJ....122.3466M. doi:10.1086/323920.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).