YaChudo

Мілойко Спаїч

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Мілойко Спаїч
серб. Милојко Спајић
чорн. Milojko Spajić Редагувати інформацію у Вікіданих
Прем'єр-міністр Чорногорії
Нині на посаді
На посаді з31 жовтня 2023
ПрезидентЯков Мілатович
ПопередникДрітан Абазович
Міністр фінансів та соціального забезпечення
4 грудня 2020 — 28 квітня 2022
Прем'єр-міністрЗдравко Кривокапич
ПопередникДарко Радунович
НаступникАлександар Даміянович
Народився24 вересня 1987 (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Плєвля, Чорногорія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якекономіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чорногорія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьчорногорці[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОсацький університет, HEC Paris і Сайтамський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяЄвропа зараз! Редагувати інформацію у Вікіданих
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Мілойко Спаїч[3] (нар. 24 вересня 1987 Редагувати інформацію у Вікіданих, Плєвля Редагувати інформацію у Вікіданих) — чорногорський політик та фінансовий інженер. Прем'єр-міністр Чорногорії з 31 жовтня 2023 року. Міністр фінансів та соціального забезпечення в уряді Здравко Кривокапича з 4 грудня 2020 до 28 квітня 2022 року[4].

Президент центристської партії «Європа зараз!».

Молодість і освіта

Спаїч народився 24 вересня 1987 року в Плевлі, СР Чорногорія, СФР Югославія[5]. Спаїч закінчив Плевльську гімназію та продовжив освіту в Осакському університеті в Японії, де вивчав екометрику японською мовою як стипендіат Уряду Японії[6]. У рамках програми обміну студентами він також навчався в університеті Цінхуа. Ступінь магістра отримав, також як стипендіат, у Франції в бізнес-школі HEC Paris[7].

Крім рідної сербської, він також володіє англійською, японською, китайською, російською та французькою мовами.[7][8]

Фінансова кар'єра

Після закінчення навчання працював у Сполучених Штатах на Волл-стріт, а також у Парижі та Токіо. До приходу в політику Спаїч також працював у Goldman Sachs, глобальній банківській групі, що займається інвестиційно-банківськими послугами, торгівлею цінними паперами та іншими фінансовими послугами, переважно для інституційних клієнтів[7][9]. Він також був партнером венчурного фонду в Сінгапурі[10] Das Capital SG[11].

Політична кар'єра

Парламентські вибори 2020 року

Спаїч розпочав свою політичну кар'єру як безпартійний політик і під час парламентських виборів у 2020 році був членом експертної групи Здравко Кривокапича. Спаїч заявив, що було кілька причин для його повернення до Чорногорії, але головною з них було ухвалення спірного Закону про свободу віросповідання, і що закон показує, скільки проблем накопичилося в чорногорській системі. Він додав, що поки ситуація не покращиться, він не «переїде» з Чорногорії та що жоден інвестор не повірить у державу, де існує така інституція, як Сербська православна церква (СПЦ), яка існує вже вісім століть і якій довіряє більшість громадян Чорногорії, в той час її власність конфіскується урядом.[10] Під час релігійної кризи брав участь у лобіюванні в США інтересів Сербської православної церкви та сербів Чорногорії[12].

Міністр фінансів і соціального забезпечення

Спаїч склав присягу як міністр фінансів та соціального забезпечення 4 грудня 2020 року та працював під керівництвом прем'єр-міністра Здравко Кривокапича[6]. Під час свого терміну Спаїч та міністр економіки Яков Мілатович представили та реалізували суперечливу програму економічних реформ «Європа зараз»[13]. Після парламентської кризи прем'єр-міністр Кривокапич оголосив, що він подав ініціативу до парламенту Чорногорії щодо усунення віце-прем'єр-міністра Дрітана Абазовича та запропонував, щоб Спаїч замінив його на посаді віце-прем'єр-міністра[14].

Європа зараз

У 2022 році Спаїч і Мілатович заснували політичну партію «Європа зараз!», де Спаїч став президентом, а Мілатович — заступником президента. «Європа зараз!» брала участь у місцевих виборах 2022 року[15].

Спаїч намагався балотуватися в президенти Чорногорії на президентських виборах 2023 року,⁣ але його кандидатуру відхилила Державна виборча комісія, оскільки виявилося, що він має подвійне громадянство Сербії та Чорногорії[16]. Після цього відкриття він заявив, що став громадянином Сербії у 2009 році та що процес відмови від сербського громадянства все ще триває[17]. Пізніше він заявив, що прийняв громадянство Сербії, щоб мати можливість подорожувати до Японії без візи[18]. Замість нього Мілатович балотувався як кандидат від партії[19] і в підсумку переміг чинного президента Міло Джукановича у другому турі, набравши 58,88 % голосів виборців[20].

Спаїч з Яковом Мілатовичем і Здравко Кривокапичем у квітні 2023 року

Після президентських виборів Спаїч заявив, що готовий взяти на себе відповідальність і стати першим номером «Європи зараз» на парламентських виборах 2023 року[21].26 квітня було підтверджено, що Спаїч очолить виборчий список «Європи зараз»[22]. Під час виборчої кампанії прем'єр-міністр Дрітан Абазович і міністр внутрішніх справ Філіп Аджич звинуватили Спаїча у зв'язках із південнокорейським розробником криптовалюти До Квоном, якого заарештували в Чорногорії в березні 2023 року[23] За словами Абазовича, До Квон надіслав листа з в'язниці Абазовичу, Аджичу, міністру юстиції Марко Ковачу та головному прокурору Володимиру Нововічу, в якому повідомляв їх про свої зв'язки зі Спаїчем[24]. «Європа зараз» відкинула звинувачення проти Спаїча і заявила, що До Квон підписав лист за наказом Абазовича[25]. «Європа зараз» набрала близько 25 % голосів виборців на парламентських виборах, отримавши найбільшу кількість місць у парламенті Чорногорії[26]. Після виборів До Квон заперечив, що він будь-коли фінансово підтримував Спаїча[27]. Очікується, що Спаїч стане наступним прем'єр-міністром Чорногорії[28].

Політичні позиції

Зовнішня політика

Спаїч підтримує вступ Чорногорії до Європейського Союзу, проте також вважає, що західні політики «не зацікавлені в Чорногорії»[29]. Він заявив, що вступ до НАТО є «хорошим кроком для Чорногорії», але він буде проти розміщення чорногорських солдатів у країнах Балтії[30]. Спаїч засудив російське вторгнення в Україну, яке він вважає агресією, і висловився за введення санкцій проти Росії, хоча вважає, що санкції лише «зміцнять Москву на її шляху»[31]. Спаїч виступає проти пропозицій Чорногорії скасувати визнання незалежності Косова, заявляючи, що вважає це «однією з тем, що стоять за нами»[32]. Він виступає за тісніші відносини між Чорногорією та Сербією[33].

Особисте життя

Спаїч має дочку від колишньої партнерки[34][35]. Він сербський православний християнин[12][36][37].

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1421724308 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://nova.rs/vesti/svet/stize-mickey-ko-je-milojko-spajic-glavni-kandidat-za-premijera-crne-gore/
  3. ↑ Cumbers, John. Could Montenegro Become Europe’s First Longevity State?. Forbes (англ.). Процитовано 12 червня 2023.
  4. ↑ Montenegro Elects First Government Without Djukanovic Party. Balkan Insight (амер.). 4 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020.
  5. ↑ Nova.rs (11 квітня 2023). Stiže Mickey: Ko je Milojko Spajić, glavni kandidat za premijera Crne Gore. NOVA portal (sr-RS) . Процитовано 25 квітня 2023.
  6. ↑ а б Ovo su biografije kandidata za nove ministre.
  7. ↑ а б в Admin (11 жовтня 2020). Da će nakon više od dvije decenije ministar biti Pljevljak koji je završio osnovnu i srednju školu u svom gradu?- Najnovije vijesti iz Pljevalja | — Najnovije vijesti iz Pljevalja (sr-RS) . Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 6 листопада 2020.
  8. ↑ Milojko Mickey Spajic. LinkedIn. Процитовано 19 червня 2023.
  9. ↑ Od Floride do Oksforda: Ovo su eksperti Vlade Crne Gore. NOVA portal (амер.). 5 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
  10. ↑ а б Novine, Pljevaljske. Milojko Spajić: Vladavina prava da bude jaka kao kamen. Pljevaljske novine (sr-RS) . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
  11. ↑ Cumbers, John. Could Montenegro Become Europe’s First Longevity State?. Forbes (англ.). Процитовано 19 червня 2023.
  12. ↑ а б Team, D. F. C. (1 липня 2020). The overseas lobbying for the Serbian interests in MNE. DFC (амер.). Процитовано 6 листопада 2020.
  13. ↑ Spajić, Milatović: Čvrsto stojimo iza programa Evropa sad! onako kako ga je Vlada predložila. Архів оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 23 жовтня 2022.
  14. ↑ Krivokapić podnio inicijativu za smjenu Abazovića, za novog potpredsjednika predlaže Spajića. vijesti.me (серб.). Процитовано 19 січня 2022.
  15. ↑ "Evropa sad" izlazi na lokalne izbore, misija Pokreta: Prosječna plata 1.000 eura, minimalna penzija 450 eura, bez nezaposlenih... Pobjeda. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 23 жовтня 2022.
  16. ↑ Odbijena predsjednička kandidatura Milojka Spajića. balkans.aljazeera.net (босн.). Процитовано 10 квітня 2023.
  17. ↑ Spajić: Srpsko državljanstvo sam dobio 2009. godine. Pobjeda. Процитовано 10 квітня 2023.
  18. ↑ Spajić: Dok sam bio u Japanu, majka me pitala treba li mi državljanstvo Srbije. CDM. Процитовано 17 квітня 2023.
  19. ↑ Milićević, Nenad (23 лютого 2023). "Evropa sad" umesto Spajića kandiduje Jakova Milatovića za predsednika Crne Gore. N1 (sr-RS) . Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 4 квітня 2023.
  20. ↑ www.antenam.net. DIK utvrdio rezultate: Milatoviću 58,88 odsto glasova, Đukanoviću 41,12 odsto. Antena M (серб.). Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 4 квітня 2023.
  21. ↑ portal, D. A. N. (7 квітня 2023). ДАН - Spajić: Spreman sam da budem nosilac liste, potrebno je formirati stabilnu većinu. www.dan.co.me. Процитовано 10 квітня 2023.
  22. ↑ Pokret Evropa sad ide samostalno na izbore, Spajić nosilac liste. vijesti.me (серб.). Процитовано 26 квітня 2023.
  23. ↑ Abazović i Spajić razmjenjuju optužbe za veze sa "kripto kraljem". Glas Amerike (серб.). 7 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  24. ↑ Šćepanović, Lela (6 червня 2023). Slučaj Do Kvon dio predizborne borbe u Crnoj Gori. Radio Slobodna Evropa (сербо-хорв.). Процитовано 13 червня 2023.
  25. ↑ PES: Do Kvon potpisao pismo po naredbi Abazovića. Politika Online. Процитовано 13 червня 2023.
  26. ↑ Završeno glasanje, počinje sabiranje. vijesti.me (серб.). Процитовано 12 червня 2023.
  27. ↑ Advokati: Kvon negirao da je imao bilo kakvu novčanu transakciju prema Spajiću. vijesti.me (серб.). Процитовано 18 червня 2023.
  28. ↑ Milojko Spajić u PES-u predstavljen kao budući premijer. Tanjug. Процитовано 12 червня 2023.
  29. ↑ Spajić: Zapadne političare mi ne interesujemo – siromašna zemlja na periferiji Evrope. CDM. Процитовано 17 квітня 2023.
  30. ↑ ИН4С (17 травня 2022). Милојко Спајић оснивач црногорског света!. ИН4С (sr-RS) . Процитовано 10 квітня 2023.
  31. ↑ Spajić: Katastrofalna agresija Rusije, glasaću za sankcije. vijesti.me (серб.). Процитовано 10 квітня 2023.
  32. ↑ Spajić: Kosovo je za mene nezavisna država!. www.barskiportal.com (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 15 квітня 2023. Процитовано 10 квітня 2023.
  33. ↑ PRVI INTERVJU ZA SRPSKE MEDIJE: "Nesuđeni" kandidat za predsednika Crne Gore Milojko Spajić za Kurir o Milu, odnosima sa Srbijom. kurir.rs (серб.). Процитовано 10 квітня 2023.
  34. ↑ Medojević objavio dokument: Spajić ima stan u Beogradu na vodi. Kodex.me. Процитовано 10 квітня 2023.
  35. ↑ Zašto je Spajić odigrao za Mila. vijesti.me (серб.). Процитовано 10 квітня 2023.
  36. ↑ Durović, Aneta (8 березня 2021). Premijer Crne Gore na odru klerikalnog desničara kršio Vladine mjere. Radio Slobodna Evropa (сербо-хорв.). Процитовано 10 квітня 2023.
  37. ↑ Standard (6 березня 2021). Spajić o sahrani Atanasija: Ponašali smo se u skladu sa mjerama. Standard (bs-BA) . Процитовано 10 квітня 2023.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).