Мікеле Новаро
| Мікеле Новаро | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 грудня 1818[1][2]  |
| Місце народження | Генуя, Італія[3][2] |
| Дата смерті | 21 жовтня 1885[3][4][…] (66 років) |
| Місце смерті | Генуя, Італія[3][2] |
| Поховання | Boschetto Irregolared і Q56641522? |
| Громадянство |  Королівство Італія |
| Професії | композитор, оперний співак, диригент, музикознавець, maestro, patriot |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал |
| Жанри | сардана |
| Magnum opus | Гімн Італії |
 Файли у Вікісховищі | |
Мікеле Новаро (італ. Michele Novaro; 23 грудня 1818[6], Генуя — 21 жовтня 1885, Генуя) — італійський оперний співак (тенор) і композитор, відомий, перш за все, як автор музики Державного гімну Італії.
Народився в сім'ї працівників оперного театру Карло Феліче, племінник головного сценографа театру Мікеле Канціо. Вивчав композицію в Генуї. Дебютував як співак в кінці 1830-х рр. на сцені генуезької опери, потім з 1847 року працював в Турині, в тому числі в Театрі Реджіо, виконуючи також обов'язки хормейстера. Особливо часто виступав в операх Гаетано Доніцетті, кілька разів виїжджав з гастрольними виступами до Відня. У 1864 році він заснував «Церкву Корале Пополаре» та працював в ній як викладач. Протягом 1870-х рр. періодично виступав в Генуї як оперний диригент, в 1874 році диригував власною оперою-буффа «Лікар мимоволі» (ліг. O mego pe forza, на генуезькому діалекті, текст Ніколо Бачігалупо, за мотивами однойменної комедії Мольєра).
Новаро помер у злидня 20 жовтня 1885. Він був похований на Монументальному кладовищі Стальєно в Генуї.
Найбільш важлива частина спадщини Новаро — патріотичні пісні, створені ним в 1847–1848 рр., в період революційного підйому в Сардинському королівстві, і одухотворені ідеями Джузеппе Гарібальді. Одна з таких пісень, «Пісня італійців» (італ. Il Canto degli Italiani) на слова Гоффредо Мамелі, написана в 1847 році, завоювала надалі значну популярність і з 1946 року використовувалася як неофіційний гімн Італії, а в 2006 році була затверджена офіційно.
Примітки
- ↑ https://books.google.ru/books?id=HmofAk4OsAAC&pg=PA41
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1014041163 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Pasquale Vulpone. Il canto degli Italiani. Inno d'Italia [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Pellegrini Editore, 2002. — P. 41. (італ.) В некоторых источниках указывается 1822 год.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).