Мустафа III

Мустафа III осман. مصطفى ثالث, трансліт. Mustafâ-i sâlis
Османський султан
1757–1774
Попередник:	Осман III
Спадкоємець:	Абдул-Гамід I
Народження:	28 січня 1717 Палац Едірне, Едірне
Смерть:	21 січня 1774 (56 років) Константинополь
Поховання:	Tomb of Mustafa IIId
Країна:	Османська імперія[1]
Релігія:	іслам, сунізм
Рід:	Османи[2]
Батько:	Ахмед III
Мати:	Mihrişah Emine Kadınd
Шлюб:	Міхрішах Валіде-Султан і Ayşe Adilşah Kadınd
Діти:	Селім III, Хатідже Султан, Şah Sultand і Beyhan Sultand
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Мустафа́ III (осман. مصطفى ثالث, трансліт. Mustafâ-i sâlis, тур. Üçüncü Mustafa; 28 січня 1717 — 21 січня 1774) — 26-й султан Османської імперії (1757–1774), син Ахмеда III. Свої поетичні твори підписував псевдонім Джихангір (тур. Cihangir), що означає «Володар світу».

Перед тим, як зійти на престол, Мустафа провів 30 років в ізоляції серед євнухів та жінок, що їх йому вибирали у дружини родичі. Після того, як його двоюрідний брат Осман III помер від інсульту, Мустафа став султаном. Сучасники відмічали нового правителя великої імперії як енергійну, розумну і працьовиту людину. Далекоглядний політик, Мустафа III намагався провести у країні реформи, найперше — воєнну, щоби скоротити відстань у розвитку між Портою та європейськими державами. Але оновити державу не вдавалося, оскільки спроби модернізації були недостатньо рішучими, а кожен крок люто критикували консервативно налаштовані яничари та імами. Мустафа був змушений заручитися підтримкою західних союзників, щоб провести реформу піхоти і кавалерії. Створений новий військовий статут.

Найважливішою подією правління Мустафи III була війна з Росією, яка почалася у жовтні 1768. Султан уникав війни, усвідомлюючи слабкість держави, але конфлікт був неминучим. Приводом до війни стала незначна суперечка на кордоні з Кримським ханством. Спочатку Росія могла виставити незначні сили через конфлікт із Польщею, а Туреччина мала велику чисельну перевагу. Втім, війна почалася із розгромних поразок турків. Мустафа не дожив до завершення програшної війни. Помер у стамбульському палаці Топкапи.

Мустафа III мав дуже хорошу освіту, був релігійною людиною. Сучасники свідчили, що султан мав милосердне серце (зокрема, допомагав власними грошима людям, які потерпіли під час землетрусу у Стамбулі^[3]). Також він був поетом — у вільний час писав вірші. Мустафа залишив за собою гарні спогади народу, проте мав він слабкості, наприклад, нестійкий характер і любов до астрології.

• osmanli700.gen.tr [Архівовано 9 листопада 2015 у Wayback Machine.]