Едірне

Едірне
Edirne
Мечеть Селіміє — символ міста
Едірне на мапі Туреччини
Основні дані
41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. / 41.66667° пн. ш. 26.55000° сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	іл Едірне
Столиця для	Едірне[1] і Османська імперія
Засновано	125
Площа	38,9 км²
Населення	128 400
Висота НРМ	41  м
Географічна зона	Мармара
Міста-побратими	Ямбол, Хасково (16 лютого 2009)[2], Призрен, Александруполіс, Карс
Телефонний код	(+90) 284
Номери автомобілів	22
GeoNames	747712
OSM	r1834221  ·R
Поштові індекси	22
Міська влада
mayor of Edirned	Мустафа Буюк
Вебсайт	www.edirne.bel.tr
Мапа
Едірне у Вікісховищі

Еді́рне, або Одрин чи Адріанополь (тур. Edirne, болг. Одрин, грец. Αδριανούπολη) — місто на північному заході Туреччини, адміністративний центр ілу Едірне. Важливий транспортний пункт біля кордону з Болгарією та Грецією, залізничний вузол сполучення Стамбул — Софія.

Тут поєднуються не тільки долини трьох річок: Мариці, Тунджі та Арди, але й шляхи, що здавна вели від південних проходів Балканського хребта до Босфору, Мармурового моря, Дарданел. Едірне було другою столицею Османської імперії: від 1360-х років до 1453 року, коли столицю було перенесено в Константинополь.

Едірне засноване фракійцями, які називали місто Одрісом (донині ця назва збереглась за ним у болг. Одрин). Протягом 4 — середини 2 ст. до н. е. Едірне було колонією Стародавньої Македонії та носило назву Орестея. З другої половини 2 ст. до н. е. знаходилося під владою Риму.

У 125 р. н. е. місто перебудував римський імператор Адріан і назвав його на власну честь Адріанополем.^[3]

Тут 9 серпня 378 р. готи перемогли римське військо, очолюване імператором Валентом, а у 551 р. слов'яни здобули перемогу над візантійцями. В історії міста цього періоду найжорстокішою була облога аварами у 586 р.

У 922 р. місто штурмують та захоплюють болгари, а 1189 р. в Едірне вступили німецькі хрестоносці. 27 лютого 1190 р. Фрідріх I Барбаросса уклав тут договір з грецьким імператором. У період 1204—1261 років Едірне входив до складу Латинської імперії).

Султан Мурад I заволодів містом у 1361 і вже 1366-го заснував тут свою резиденцію. До 1453 року Едірне був столицею Османської імперії.

Численні російсько-турецькі війни призвели місто до цілковитого занепаду. Найбільш важкими наслідками для Едірне обернулась Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. Безпосередньо перед війною в ньому нараховувалося до 62 000 жителів, після війни — 40 000.

Під час Першої Балканської війни в березні 1913 після тривалої облоги Едірне був захоплений болгарськими військами і за Лондонським мирним договором відійшов до Болгарії. В результаті Другої Балканської війни Османська імперія повернула місто.

• Сабіха Касиматі (1912—1951) — албанська вчена-іхтіолог, перша албанка, яка отримала вищу освіту.

• Мечеть Селіміє
• Мечеть Мурадіє
• Ескі-Камі
• Уч-Шерефелі

• Палац Едірне
• Кюлліє Баязида II
• Велика синагога Едірне
• Мости Едірне

• Меморіальний цвинтар Балканських війн

• Павло Тетеря — гетьман України, помер у цьому місті.
• Облога Одрина
• Східна Фракія

• Адріанополь [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ