Мурен (річка)
| Мурен | |
|---|---|
 | |
| 50°50′10″ пн. ш. 98°36′51″ сх. д. / 50.8362° пн. ш. 98.6142° сх. д. | |
| Витік | хребет Улан-Тайга |
| • координати | 50°50′10″ пн. ш. 98°36′51″ сх. д. / 50.8362° пн. ш. 98.6142° сх. д. |
| Гирло | Селенга |
| • координати | 49°15′43″ пн. ш. 100°40′47″ сх. д. / 49.2619° пн. ш. 100.6797° сх. д. |
| Басейн | басейн Єнісею  |
| Країни: |  Монголія |
| Регіон | Хувсгел |
| Довжина | 445 км |
| Площа басейну: | 26640 км² |
| Середньорічний стік | 35 м³/с |
| Притоки: | Bügsiin Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мурен (також Делгер-Мурен, монг. Дэлгэрмөрөн) — річка в Монголії, яка при злитті з Ідером утворює річку Селенгу — найбільшу річку басейну озера Байкал, на яку припадає половина річкової води, що впадає в озеро. На невеликому проміжку Мурен утворює кордон між Монголією та Республікою Тива (Російська Федерація).
Основні характеристики
Довжина Мурену 445 км, площа басейну 27,6 тис. км². Річка починається на схилах хребта Улан-Тайга, в долині одного з гірських озер на південь від найвищої гори Алтан-Хухій-Уул висотою 3352 м. Тече переважно у глибокій (150–300 м) долині. Середня витрата води в гирлі 33 33 м³/с; Максимальний стік у червні, замерзає на 128–175 днів, використовується для водопостачання міста Мурен.
Фауна
У річці водяться риби родини лососевих: харіус, форець та таймень.[1][2]
Значення
Мурен — назва ряду великих чи середніх річок у Прибайкаллі на монгольській та бурятській мові слово означає «велика повноводна річка». Муреном зазвичай називають річку, яка більш повноводна, ніж сусідні.
Примітки
- ↑ Река Дэлгэр-Мурен [Архівовано 13 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Мурен (річка в МНР). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 26 квітня 2022.
Посилання
- Річка Мурен // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).