Мрконіч-Град
| Місто | |
|---|---|
Мрконіч-Град Mrkonjić Grad/Мркоњић Град | |
Герб
| |
| Координати 44°25′01″ пн. ш. 17°05′02″ сх. д. / 44.41694° пн. ш. 17.08389° сх. д. | |
| Країна | |
| Суб'єкт конфедерації | Республіка Сербська |
| Регіон | Баня-Лука |
| Громада | Мрконіч-Град |
| Мер | Дівна Анічич (СНСД)[1] |
| Дата заснування | 1593 |
| Попередні назви | Gornje Kloke, Novo Jajce (Jenidži Jajce), Varcarev Vakuf, Varcar Vakuf |
| Висота центру | 591 м |
| Населення | ▼ 7 915[2] (2013) |
| Міста-побратими | Панчево |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+387)050 |
| Поштовий індекс | 70260 |
| Статистичний номер населеного пункту | 214272[3] |
| GeoNames | 3194724 |
| OSM | ↑2528235 ·R (Мрконіч-Град) |
| Офіційний сайт | www |
Мрконіч-Град Мрконіч-Град (Боснія і Герцеговина) | |
![]() | |
| | |
Мрконіч-Град (босн. і хорв. Mrkonjić Grad, серб. Мркоњић Град) — місто на заході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади і субрегіону.
Історія


За свою історію місто кілька разів змінювало назву: Горнє-Клоке (Gornje Kloke), Нове Яйце (на противагу місту Яйце), Варцар(ев) Вакуф (Varcar(ev) Vakuf «вакуф Варцара») і на кінець — нинішня. Останнє перейменування відбулося в 1924 році, після того, як король Петро I Карагеоргієвич узяв собі псевдонім «Мрконіч» у боях під час повстання (1875—1878) проти Османської імперії.
Із 1929 по 1941 рік Мрконіч-Град входив до складу Врбаської бановини Королівства Югославії.
У Другу світову війну місто уславилося як місце першого засідання ЗАВНОБіГ 25 листопада 1943 року, коли Боснію і Герцеговину було проголошено спільною республікою сербів, хорватів і боснійців.
Під час боснійської війни з 1992 по 1995 рік місто перебувало у межах території, контрольованої боснійськими сербами. Воно також відоме у зв'язку з інцидентом, коли у червні 1995 року ВПС США втратили один свій F-16.[4] Його пілот Скотт О'Грейді (Scott O'Grady) поневірявся шість днів, перш ніж його врятували американські морські піхотинці. 8—12 жовтня 1995 року Мрконіч-Град перебував у руках хорватської армії і війська боснійських хорватів, які взяли місто в ході операції «Південний напрям».
За умовами Дейтонської мирної угоди місто перейшло до Республіки Сербської[5]. У 1996 році у Мрконіч-Граді було виявлено масове поховання, що містило тіла 181 серба, здебільшого цивільних осіб. Майже всі вони загинули від рук мусульмансько-хорватських сил у другій половині 1995 року[6].
Демографія
| Національність[7] | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 |
| Мусульмани | 1450 (17,21 %) | 1414 (21,41 %) | 1419 (34,70 %) | |
| Серби | 5945 (70,58 %) | 4077 (61,75 %) | 2156 (52,72 %) | |
| Хорвати | 354 (4,20 %) | 427 (6,46 %) | 406 (9,92 %) | |
| Югослави | 470 (5,58 %) | 618 (9,36 %) | 62 (1,51 %) | |
| Інші та невизначені | 203 (2,41 %) | 66 (0,99 %) | 46 (1,12 %) | |
| Разом | 7915[2] | 8422 | 6602 | 4089 |
Примітки
- ↑ 2004 Nacelnici (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2006. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ а б Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013, РЕЗУЛТАТИ ПО НАСЕЉЕНИМ МЈЕСТИМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 18. 9. 2015.
- ↑ AFSOUTH Fact sheets. AF South Nato. 7 березня 2011. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 6 серпня 2016.
- ↑ Dayton Accords - international agreement. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 6 серпня 2016.
- ↑ Another Mass Grave Is Excavated in Bosnia. The New York Times. 6 квітня 1996. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
- ↑ Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Milan Vasić, Mrkonjić-Grad, Enciklopedija Jugoslavije, 6, Zagreb 1965, 173.
- Mrkonjić-Grad, fotomonografija, (Ivan Lovrenović), Mrkonjić-Grad 1973.
- Svjetlost Evrope u BiH, Sarajevo 2004, 34.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

