Моше Дор

Моше Дор
івр. משה דור
Народився	9 грудня 1932[2]  Тель-Авів, Підмандатна Палестина, Британська імперія
Помер	5 червня 2016[1][2] (83 роки)  Тель-Авів, Ізраїль
Країна	Ізраїль
Діяльність	поет, редактор газети, перекладач, журналіст, літературний редактор, публіцист, письменник
Галузь	дитяча література[3] і переклади з англійськоїd[3]
Знання мов	іврит[3]
Роки активності	1952 — 2016
У шлюбі з	Barbara Goldbergd
Нагороди	Prime Minister's Prize for Hebrew Literary Worksd (1986) Премія імені Хаїма Нахмана Бялика (1987)

Моше Дор (івр. משה דור, нар. 9 грудня 1932, Тель-Авів — 5 червня 2016, там же) — ізраїльський поет та перекладач. Лавреат премії імені Хаїма Бялика (1987).

Один із засновників групи поетів «Лікрат», у 1952—53 роках — редактор журналу «Лікрат». З 1958 року — співробітник газети «Ма'арів», у 1975—77 роках — культурний аташе посольства Ізраїлю у Великій Британії.

Основні збірки віршів: «Білі кипариси» (1954), «Золото й попіл» (1963), «Ікар миру» (1966), «Барон Порчелі в Єрусалимі» (1968), «Карти часу» (1975), «Паперові змії в Гемпстед Гіт» (1980). Автор низки дитячих книг, зокрема, «Хто хоче бути чарівником» (1975), збірок статей на літературні теми, перекладав на іврит вірші англійських поетів^[4].

• «Всесвіт» № 12 за 1995 рік (Спеціальний ізраїльський випуск), стор. 39