Моше Асман

Моше Реувен Асман
Моше Реувен Асман
івр. משה ראובן אסמן
	М. Р. Асман із тфіліном сурмить у шофар
Основні відомості
Ім'я при народженні:	Михайло Романович Асман
Народження	14 березня 1966 (60 років) ; Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна:	Україна; Ізраїль
Конфесія:	Юдаїзм
Праці й досягнення
Рід діяльності:	рабин
Основні інтереси:	теологія
Титул:	головний рабин України головний рабин Києва
Нагороди:
Сайт:	officeofchiefrabbi.org
Додаткова інформація:	головний рабин України і головний рабин Києва
	Медіафайли у Вікісховищі

Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן‏‎‎‎, 14 березня 1966, м. Ленінград, СРСР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві^[2] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України (хасиди ХаБаД). Засновник єврейського поселення Анатевка.

Життєпис

Народився в Ленінграді. у 1987 році після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.

Працював помічником рабина Торонто по роботі з російськомовними євреями.

По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 році скерований до України, де до 1995 року працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». У тому ж році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Києва^[3].

У 1997 році став головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві. Був представником організації «Цеїрей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.

11 вересня 2005 року обраний головним рабином України.

Активно допомагає постраждалим від російського вторгнення, відвідуючи для цього небезпечні регіони^[4]^[5].

Сім'я

Має 12 дітей та 20 онуків^{[джерело?]}.

26 серпня 2017 року син Моше Асмана Мендель надав першу медичну допомогу перехожому, якого збив на автомобілі «Bentley» син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак і встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби в ізраїльській армії^[6].

У вересні 2024 рабин повідомив, що 24 липня зник безвісти під час бойових дій названий син рабина Матітьягу Самборський, а пізніше підтвердили його загибель. Він був всиновлений у 2002 році, прожив у родині рабина близько 10 років, а коли виріс вирішив жити самостійно.^[7] 12 вересня у Києві відбулося урочисте поховання М. Самборського.

Нагороди та відзнаки

Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України^[8]. У 2010 році відмовився від нагороди через «героїзацію Бандери»^[9].
Орден «За заслуги» II ступеня (27 червня 2025; вручений 15 липня 2025)^[10]
Орден «За розбудову України» для працівників гуманітарної та соціальної сфери, науки і мистецтва^[10]

Праці

Асман Моше Реувен. Каббала, ответы на не заданные вопросы. — 2011. — 101 с.
Асман Моше Реувен. Линия жизни. — 2014.

Див. також

Примітки

↑ https://col.org.il/news/15433
↑ First Jewish President of Ukraine Holds ‘Historic’ Meeting With Rabbis [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.chabad.org, May 7, 2019
↑ АСМАН Моше Реувен [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], Религиозно-информационная служба Украины, 2.02.2010. (рос.)
↑ Наталія Чурікова (23 жовтня 2023). Моше Асман, український рабин, який волонтерить «на два фронти». Радіо Свобода.
↑ Головний рабин України потрапив під російський обстріл у Херсоні. Укрінформ. 8 червня 2023.
↑ Збитому сином Шуфрича першу допомогу надав син головного рабина України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
↑ На війні загинув прийомний син головного рабина України. Главком. 3 вересня 2024. Архів оригіналу за 3 вересня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.
↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 622/2009 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів »
↑ Головний рабин України поверне свій орден через Бандеру [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 лютого 2010
↑ ^а ^б Президент України нагородив рабина Асмана орденом «За заслуги» ІІ ступеня. jewishnews (укр.). 15 липня 2025. Процитовано 12 березня 2026.

Посилання

JewishNews. Биография раввина. Еврейская община Киева (рос.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 12 листопада 2015.
Хазан, Любовь (10 січня 2007). Супруга главного раввина Украины, мать десяти детей ребецн Хана АСМАН: "Любовь - это когда через 20 лет супружества все только начинается". Бульвар Гордона (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
Андросова, Валерія (1 лютого 2011). Хасидські династії в процесі відродження іудаїзму в Україні. Релігія в Україні. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 13 листопада 2015.
Главный раввин Украины и Киева Моше — Реувен Азман предлагает провести Марш Жизни в Украине [Архівовано 12 лютого 2018 у Wayback Machine.](рос.) sinagoga.kiev.ua
сторінка Головного рабина України в Фейсбуці [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про рабина.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://col.org.il/news/15433_https://col.org.il/news/15433]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://col.org.il/news/15433

[2] First Jewish President of Ukraine Holds ‘Historic’ Meeting With Rabbis [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], www.chabad.org, May 7, 2019

[3] АСМАН Моше Реувен [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], Религиозно-информационная служба Украины, 2.02.2010. (рос.)

[4] Наталія Чурікова (23 жовтня 2023). Моше Асман, український рабин, який волонтерить «на два фронти». Радіо Свобода.

[5] Головний рабин України потрапив під російський обстріл у Херсоні. Укрінформ. 8 червня 2023.

[6] Збитому сином Шуфрича першу допомогу надав син головного рабина України. «Українська Правда». Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

[7] На війні загинув прийомний син головного рабина України. Главком. 3 вересня 2024. Архів оригіналу за 3 вересня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.

[orden-8] Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 622/2009 «Про відзначення державними нагородами України релігійних діячів »

[9] Головний рабин України поверне свій орден через Бандеру [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.], УП, 2 лютого 2010

[:0-10] а ^б Президент України нагородив рабина Асмана орденом «За заслуги» ІІ ступеня. jewishnews (укр.). 15 липня 2025. Процитовано 12 березня 2026.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]