YaChudo

Мордхе Шехтер

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Мордхе Шехтер
Народився1 грудня 1927[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чернівці, Румунське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 лютого 2007[2][1] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, діалектолог, письменник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство[3] і їдиш[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЇВО
Єврейська теологічна семінарія Америкиd
Університет Єшиваd
Колумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
МатиLifshe Schaechter-Widmand[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриБейль Шехтер-Готтесман[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиGitl Schaechter-Viswanathd[4]
Binyumen Schaechterd
Rukhl Schaechterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Itzik Manger Prized (1994)

Мордхе Шехтер (їд. מרדכי שעכטער; 1 грудня 1927, Чернівці, Румунське королівство — 15 лютого 2007, Нью-Йорк, США) — американський лінгвіст-германіст, лексикограф, діалектолог і педагог, спеціаліст з їдишу.

Біографія

Народився 1927 року в Чернівцях, на той час у складі Румунського королівства, в сім'ї зі Звенячини[5]. Навчався в єврейській школі там же, а після приєднання 1940 року Північної Буковини до СРСР — в радянській єврейській школі № 18 з навчанням на їдиші[6]. Того ж 1940 року його батька Біньюмена Шехтера заарештували і він загинув у таборі двома роками пізніше. З окупацією Буковини румунськими військами під час Другої світової війни Мордхе Шехтер з матір'ю (Ліфшею Відман)[7] і старшою сестрою Бейлою були ув'язнені в Чернівецькому гето, а 1944 року звільнені радянськими військами і наступного року репатрійовані до Румунії[8].

Деякий час вивчав лінгвістику в Бухарестському університеті, у 1947—1951 роках перебував з сім'єю в таборі для переміщених осіб у Відні, де продовжив навчання у Віденському університеті і там же на кафедрі компаративної лінгвістики захистив докторську дисертацію на тему «Aktionen im Jiddischen: Ein sprachwissenschaftlicher Beitrag zur Bedeutungslehre des Verbums» (1951)[9][10]. Перебуваючи у Відні, почав співпрацювати з Єврейським дослідницьким інститутом (YIVO).

1951 року прибув з сім'єю до США, як перекладач служив у військовій розвідці під час Корейської війни[9]. Після демобілізації оселився в Бронксі, де незабаром з кількома ентузіастами (серед них — славетний соціолінгвіст Шикл (Джошуа) Фішман) створив невелике поселення (так зване Бейнбриджівка)[11], де основною мовою спілкування був їдиш, завдяки чому значна група дітей мала можливість зануритися в середовище цієї мови[12]. Працював учителем їдишу в народній школі імені Шолом-Алейхема № 15 в Брукліні, викладав у Єврейської теологічної семінарії і Єшива-університеті. Тоді ж і далі працював у YIVO як бібліограф і коректор (1954—1956), а з 1970-х років і до 1986 року — головний редактор основної публікації ІВО-журналу «Їдише шпрах» (єврейська мова)[13]. 1958 року заснував при Інституті комітет зі впровадження стандартної орфографії їдишу. У 1957—2004 роках — головний редактор друкованого органу територіалістів, журналу «Афн швел» (на порозі)[14]. У популярних публікаціях часто користувався псевдонімом «реб мотеле Черневіцер» (רעב מאָטעלע טשערנעװיצער).

У 1961—1972 роках працював заступником редактора Уріеля Вайнрайха проєкту Атласу мови та культури ашкеназького єврейства (The Language and Culture Atlas of Ashkenazic Jewry), в рамках якого зібрали кілька тисяч стандартизованих лінгвістико-етнографічних інтерв'ю з носіями їдишу зі Східної та Центральної Європи. У 1980-і роки співпрацював у незавершеному проєкті «Великого словника їдишу»[15][16].

З 1981 року і до виходу на пенсію 1993 року викладав у Центрі досліджень їдишу на факультеті німецьких мов у Колумбійському університеті, потім на літньому семінарі їдишу там же. 1964 року організував молодіжну організацію «Югнтруф» і керував нею до 2004 року.1979 року заснував у Нью-Йорку Лігу їдиша і був її директором до 2004 року[17][18]. 1994 року нагороджений Премією Мангера за внесок у вивчення літературного їдишу[19].

Основні праці Шехтера пов'язані з різними питаннями лінгвістики їдишу, головним чином з лексикографією, плануванням, соціолінгвістикою, стандартизацією літературної мови. Протягом десятиліть вів постійну рубрику «Лайтіш маме-лошн» (природний їдиш) в журналі «Афн швелл», де консультував з різних питань слововживання, граматики та діалектології їдишу; опублікував кілька спеціалізованих тлумачних словників їдишу, зокрема ботанічної, академічної та гастрономічної термінології, а також термінології, пов'язаної з вагітністю, пологами і раннім розвитком дитини; низку робіт з орфографії, багаторазово перевидавався підручник їдишу для просунутих студентів, склав велике зібрання творів у двох томах народного поета бадхена Елокума Цунзера (1845—1913)[20]. Виховав кілька поколінь лінгвістів, що спеціалізуються в їдиші[21].

Бібліотека та картотека єврейської лексикографії Мордхе Шехтера зберігається в Бібліотеці Ейзенхауера Університету Джонса Гопкінса[22].

Сім'я

  • Сестра-поетеса Бейль Шехтер-Готтесман (їд. בײלע שעכטער-גאָטעסמאַן, 1920—2013), автор дитячих віршів і пісень на їдиші. Її син-фольклорист і журналіст Іцик Нахмен Готесман (англ. Itzik Gottesman, PhD), співробітник редакції газети «Форвертс»(їдиш), автор монографії «Defining the Yiddish Nation: the Jewish Folklorists of Poland» (2003).
  • Дружина-концертмейстер Чарне Шехтер (уроджена Сап'ян; 1927—2014).
    • Дочка:
      • Ейдл (Фрумет-Ейдл) Резнік (нар. 1962)[23], викладач їдишу в Цфаті;
      • Суре-Рухл Шехтер (нар. 1957), журналіст, співробітник редколегії і з 2016 року головний редактор газети «Форвертс» (їдиш);
      • Гітл (Добе-Гітл) Шехтер-Вішванат (роду. 1958), поетеса (їдиш)[24].
    • Син-композитор і хормейстер Биньюмен Шехтер (нар. 1963), засновник і диригент Єврейського філармонічного хору (їд. «דער ייִדישער פֿילהאַרמאָנישער פֿאָלקסכאָר», англ. The Jewish People’s Philharmonic Chorus)[25][26].
    • Онук Арун Шахтер Вісванат — перекладач на їдиш романів про Гаррі Поттера і Пеппі Довгапанчоху[27][28][29][30].

Монографії

  • Mordche Schächter. Aktionen im Jiddischen: Ein sprachwissenschaftlicher Beitrag zur Bedeutungslehre des Verbums (Actions in Yiddish: a linguistic contribution to the theory of meaning in the verb; PhD dissertation). Phil. Diss. Universität Wien, 1951. — 260 с.
  • דער אָרטאָגראַפֿישער װעגװײַזער — Guide to the Standardized Yiddish Orthography (посібник з стандартної орфографії ідишу, разом з Максом Вайнрайхом). Нью-Йорк: YIVO, 1961.
  • The Works of Elyokum Zunser: A critical editio. Нью-Йорк: YIVO, 1964.
  • מיט אַ גוטן אַפּעטיט: רשימה גאַסטראָנאָמישע טערמינען (Хорошого апетиту: словник гастрономічних термінів). Нью-Йорк — Кемден — Філадельфія: Foundation for a Living Yiddish, 1976.
  • לײַטיש מאַמע-לשון (Природний ідиш: спостереження та рекомендації). Нью-Йорк: League for Yiddish, 1986.
  • ענגליש-ייִדיש װערטערביכל פֿון אַקאַדעמישער טערמינאָלאָגיִע (English-Yiddish Dictionary of Academic Terminology). Нью-Йорк: League for Yiddish, 1988.
  • טראָגן, האָבן און פֿריִיִקע קינדער-יאָרן (Pregnancy, Childbirth and Early Childhood: An English-Yiddish Dictionary). Нью-Йорк: League for Yiddish, 1991. — 196 с.
  • קורס פֿון ייִדישער אָרטאָגראַפֿיִע (A Course of the Yiddish Orthography). 4-е издание. Нью-Йорк: League for Yiddish, 1996.
  • דער אײנהײטלעכער ייִדישער אױסלײג מיט תּקנות פֿון ייִדישן אױסלײג (The Standardized Yiddish Orthography with The History of the Standardized Yiddish Spelling — Від народної мови до культурної мови: історія та правила стандартної орфографії ідишу). 6-е издание. Нью-Йорк: YIVO — League for Yiddish, 1999. — 215 с.
  • ייִדיש צװײ: אַ לערנבוך פֿאַר מיטנדיקע און װײַטהאַלטערס — Yiddish II: An Intermediate and Advanced Textbook. Филадельфия: Institute for the Study of Human Issues, 1986; Нью-Йорк: League for Yiddish, 1993 и 1995; 4-е издание — Нью-Йорк: League for Yiddish, 2004. — 561 с.
  • די געװיקסן-װעלט אין ייִדיש (Plant Names in Yiddish: A Handbook of Botanical Terminology). Нью-Йорк: YIVO Institute for Jewish Research, 2005.— 488 с[31].
  • Comprehensive English-Yiddish Dictionary. Based on the lexical research of Mordkhe Schaechter. Edited by Gitl Schaechter-Viswanath and Paul Glasser. Bloomington: Indiana University Press, 2016. — 856 pp.; 2nd edition, revised and expanded — Bloomington: Indiana University Press, 2021. — 833 pp.

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ http://www.nytimes.com/2007/02/16/obituaries/16schaechter.html?ex=1329282000&en=681f86aacdf7c9d6&ei=5088&partner=rssnyt&emc=rss
  3. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119266555 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Пращури М. Шехтера були хасидами жидачівського та городенківського толку.
  6. ↑ Archive for Mordkhe Schaechter. Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  7. ↑ Ліфше Шехтер-Відман (1893—1973) 1973 року опублікувала мемуари «דורכגעלעבט אַ װעלט».
  8. ↑ Remembering Yiddishist Mordkhe Schaechter. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  9. ↑ а б Saxon, Wolfgang (16 лютого 2007). Mordkhe Schaechter, 79, Leading Yiddish Linguist, Dies. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 19 квітня 2025.
  10. ↑ «Schaechter, Mordkhe.» Leksikon fun der nayer yidisher literatur (Biographical Dictionary of Modern Yiddish Literature). Vol. 8. New York: Congress for Jewish Culture, 1981. Col. 770—771.
  11. ↑ Від Бейнбридж авеню.
  12. ↑ Zackary Sholem Berger «In Memory of a One-man Yiddish Empire». Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  13. ↑ Довид Роскес: «Я не мальчик Мотл и не Шолом-Алейхем». Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  14. ↑ Кафедра еврейской культуры Санкт-Петербургского государственного университета: Как редактировать журнал на идише в наши дни? (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  15. ↑ Mordkhe Schaechter, 79; devoted his life to the Yiddish language (Los Angeles Times). Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 січня 2015.
  16. ↑ Mordkhe Schaechter, at 79; was leading Yiddish linguist (The Boston Globe). Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  17. ↑ League for Yiddish. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  18. ↑ The Debut of College Yiddish: Dr. Mordkhe Schaechter on WEVD (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  19. ↑ Leading Yiddish linguist Mordkhe Schaechter dies at 79 (Jewish Weekly). Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  20. ↑ Mordche Schächter «On children's nonsense oaths in Yiddish» (1954)
  21. ↑ Like A Son: Mordkhe Schaechter’s Projects Live On (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  22. ↑ Mordkhe Schaechter: Guide to the YIVO Archives. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  23. ↑ Who we are. Torah Parent Coach – B’Derech HaMelech (амер.). 3 червня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  24. ↑ באַהאַלטענע אוצרות אויף די פּאָליצעס. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  25. ↑ The Jewish People's Philharmonic Chorus (JPPC). Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  26. ↑ Сёстры Шехтер (дуэт). Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 19 січня 2015.
  27. ↑ Jakab, Spencer (25 лютого 2020). Translating Harry Potter Into Yiddish Isn’t Totally Meshugge. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 19 квітня 2025.
  28. ↑ Surin, Alex. For young translator of sold-out ‘Harry Potter,’ Yiddish is truly his mamaloshen. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 19 квітня 2025.
  29. ↑ The Inside Story of How 'Harry Potter' Was Translated Into Yiddish. Tablet Magazine (англ.). 6 лютого 2020. Процитовано 19 квітня 2025.
  30. ↑ Herman, Deb (9 травня 2024). Here comes Pipi Langshtrimp!. The Jewish Standard (амер.). Процитовано 19 квітня 2025.
  31. ↑ Plant Names in Yiddish (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 4 вересня 2012. Процитовано 19 січня 2015.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).