YaChudo

Морава

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Морава
Морава впадає у Дунай
50°12′19″ пн. ш. 16°50′57″ сх. д. / 50.205189° пн. ш. 16.849248° сх. д.
ВитікКраліцкі Снєжнік і Source of the Morava Riverd Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати50°12′19″ пн. ш. 16°50′57″ сх. д. / 50.205189° пн. ш. 16.849248° сх. д.
• висота, м1380
ГирлоДунай Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати48°36′58″ пн. ш. 16°56′25″ сх. д. / 48.61619° пн. ш. 16.940149° сх. д.
БасейнMorava basind Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Чехія, Словаччина, Австрія
РегіонТрнавський край
Шумперк[1]
Бржецлав[1]
Оломоуць[1]
Пршеров[1]
Годонін[1]
Кромержиж[1]
Усті-над-Орлиццю[1]
Злін[1]
Угерске Градіште[1]
Братиславський край
Нижня Австрія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина388 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа басейну:26 600 км² і 26 658 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Середньорічний стік120,0 м³/с
Притоки:Krupád[1], Brannád[1], Desnád[1], Oskavad[1], Trusovický potokd[1], Bystřiced[1], Бечва (річка)[1], Moštěnkad[1], Rusavad[1], Dřevniced[1], Březniced[1], Olšavad[1], Oklukyd[1], Svodniced[1], Veličkad[1], Миява, Moravská Sázavad[1], Mírovkad[1], Třebůvkad[1], Блата[1], Romžed[1], Hanád[1], Syrovinkad[1], Диє, Цаяd, Radějovkad[1], Malá Moravad[1], Salaškad[1], Dlouhá řekad, Рудава (річка), Малина (річка), Батів канал, Хвойниця (притока Морави), Моравка[1], Zelený potokd[1], Hluboký potokd[1], Kopřivákd[1], Вайденбахd, Mlýnský Streamd, Mlýnský potokd[1], Kotojedkad[1], Pohořelický potokd[1], Cholinkad[1], Raškovský potokd[1], Vysoký potokd[1], Zlatý potokd[1], Vrbkad[1], Věžecký potokd[1], Mojenad[1], Slavoňovský potokd[1], Ratíškovický potokd[1], Kamenitý potokd[1], Benkovský potokd[1], Kudlovický potokd[1], Týnečkad[1], Rohelniced[1], Mlýnský potokd[1], Rakovec[1], Postřelmovský potokd[1], Loučkad[1], Mlýnský náhond[1], Bohdíkovský potokd[1], Kamenný potokd[1], Panenský potokd[1], Dražský potokd[1], Mlýnský potokd[1], Stará Moravad[1], Vlčí struhad[1], Častavad[1], Bušínský potokd[1], Široký potokd[1], Dubový potokd[1], Poniklecd[1], Chromečský náhond[1], Zlechovský potokd[1], Komňátecký potokd[1], Krumpašský potokd[1], Hostický potokd[1], Hamerský náhond[1], Hrabenovský potokd[1], Třídvorkad[1], Újezdkad[1], Odrážkad[1], Járekd[1], Olšičkad[1], Zámecká Moravad[1], Kopřivnád[1], Splavskád[1], Zacharkad[1], Wolfův splávekd[1], Nemilankad[1], Nivkad[1], Dolní Kotojedkad[1], Počátecký potokd[1], Stará Olšavad[1], Průpichd[1], Bobrovecd[1], Kamenecký potokd[1], Novodvorský potokd[1] і Малолеварський канал Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мора́ва (чеськ. Morava, нім. March, угор. Morva) — річка в Центральній Європі, ліва притока Дунаю. Найважливіша річка Моравії, яка й дала власну назву регіону.

Річка бере початок на горі Краліцький Сніжник у північно-західній Моравії, біля кордону між Чехією і Польщею. Нижня течія річки слугує кордоном між Чехією і Словаччиною, а потім між Австрією і Словаччиною.

На річці розташоване місто Оломоуць у Моравії. Найважливіші притоки — Диє і Миява.

Населені пункти на річці

Список міст, якими протікає річка Морава:

  • Ганушовице (перше місто від витоку — 2900 жителів, у місті знаходиться злиття з лівими притоками Крупою та Бранною).
  • Могельніце (9 572 жителів, у місті знаходиться злиття з правою притокою Міровкою).
  • Літовел (9 689 жителів, у місті є низка бічних рукавів, місто відоме як «ганацька Венеція»).
  • Оломоуць (найбільше місто на Мораві — бл. 100 тисяч осіб, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Бистрицею та кілька штучних рукавів).
  • Товачов (2 502 жителів, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Бечвою — найбільшою лівою притокою Морави).
  • Коєтін (5 790 жителів).
  • Кромержиж (28 089 жителів, визначне культурне місто з пам'яткою ЮНЕСКО, відоме як «ганацькі Афіни»).
  • Отроковиці (17 597 жителів, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Држевницею, тут бере початок маршрут каналу Баті).
  • Напаєдла (7 172 жителів).
  • Старе Место (6 625 жителів, уся територія міста лежить на правому березі Морави навпроти Угерске-Градіште).
  • Угерске Градіште (24 933 жителів, майже вся територія міста, за винятком району Рибарни, лежить на лівому березі Морави навпроти Старе-Места).
  • Куновиці (5 650 жителів, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Ольшавою).
  • Угерський Острог (4 277 жителів, у кадастрі міста від річки відгалужується розвантажувальний рукав Внорови — Угерський Острог).
  • Веселі-над-Моравою (10 623 жителів, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Сводницею).
  • Стражниці (5 361 жителів, у місті знаходиться злиття з лівою притокою Величкою).
  • Скалиця
  • Годонін (23 657 жителів, у місті закінчується маршрут каналу Баті).
  • Голіч
  • Гбели
  • Ланжгот
  • Мархегг (2 960 жителів, перше і єдине австрійське місто на річці Морава).
  • Братислава (останнє місто на річці Морава, на його території знаходиться злиття з Дунаєм), Морава протікає через такі околиці:

Притоки Морави

Схема найважливіших приток річки Морава з їхніми основними даними

Список приток (лише значні водотоки згідно з постановою № 178/2012 Зб.)[2]

  • Крупа (ліва притока — довжина 19,5 км)
  • Бранна (ліва притока — довжина 24,9 км)
  • Десна (ліва притока — довжина 43,4 км)
  • Моравська Сазава (права притока — довжина 53,9 км)
  • Міровка (права притока — довжина 22,0 км)
  • Тршебувка (права притока — довжина 48,4 км)
  • Мала вода / Млинський потік (правий канал — довжина 17,6 км)
  • Холінка (правий канал — довжина 20,2 км)
  • Оскава (ліва притока — довжина 50,4 км)
  • Трусовицький потік (ліва притока — довжина 30,0 км)
  • Бистриця (ліва притока — довжина 56,2 км)
  • Середня Морава / Млинський потік (правий канал — довжина 17,9 км)
  • Моравка (лівий канал — довжина 18,5 км)
  • Бечва (лівий канал — довжина 61,8 км)
  • Блата (правий канал — довжина 45,3 км)
  • Ромже (правий канал — довжина 49,6 км)
  • Гана (правий канал — довжина 35,3 км)
  • Моштєнка (лівий канал — довжина 45,5 км)
  • Русава (лівий канал — довжина 29,8 км)
  • Држевниця (лівий канал — довжина 41,6 км)
  • Бржезниця (лівий канал — довжина 24,7 км)
  • Ольшава (лівий канал — довжина 44,9 км)
  • Оклуки (лівий канал — довжина 31,2 км)
  • Довга річка / Моравка (правий канал — довжина 25,3 км)
  • Розвантажувальний рукав Морави, Внорови — Угерський Острог (правий канал — довжина 4,6 км)
  • Сировінка (правий канал — довжина 17,5 км)
  • Величка (лівий канал — довжина 40,2 км)
  • Радєйовка (лівий канал — довжина 23,2 км)
  • Диє (правий канал — довжина 314,5 км)
  • Цая (П)
  • Рудава (Л)
  • Малина (Л)

У напрямку від Угерського Острога до Внорова було побудовано розвантажувальний рукав Нова Морава. У Мораву біля Бзенец-Прживоза впадає Сировінка. Біля Стражниці — Величка.

Гідротехнічні споруди на Мораві[3]

На самій Мораві немає жодних водосховищ, хоча на кількох її притоках вони є (Вдсх. Длоуге Странє, Вдсх. Бистржичка або Вдсх. Нове Млини), але на самій річці — ні. Проте тут планується будівництво водосховища Ганушовице.

Крім того, на Мораві розташовано 12 рухомих і 14 нерухомих водозливних гребель (везенів).

Рухомі греблі: Внорови, Веселі-над-Моравою, Угерський Острог, Недаконице, Куновський ліс, Спитігнєв, Бєлов, Стрж, Болелоуц, Оломоуць, Нове Млини, Алойзов.

Нерухомі греблі: Тажали, Гинков, Ржимице, Моравичани, Могельніце, Тршештіна, Гай, Лукавице, Кулікув сплав, Хромеч, Бартоньов, Руда-над-Моравою, Богдіков, Ганушовице.

Малі гідроелектростанції

На річці Морава розташована 31 МГЕС зі встановленою потужністю 14,528 МВт (для порівняння, це у 45 разів менше, ніж потужність електростанції Длоуге Странє, або у 25 разів менше, ніж гідроелектростанції Орлік).

Список МГЕС на річці Морава

  • МГЕС Годонін (1920 кВт)
  • МГЕС Веселі-над-Моравою I та II (110+279 кВт)
  • МГЕС Спитігнєв (4000 кВт)
  • МГЕС Бєлов (1620 кВт)
  • МГЕС Стрж (2800 кВт)
  • МГЕС Млин Коєтін (127 кВт)
  • МГЕС Лободице (40 кВт)
  • МГЕС Вєровани (55 кВт)
  • МГЕС Ненаконице (40 кВт)
  • МГЕС Болелоуц (210 кВт)
  • МГЕС Тажали (312 кВт)
  • МГЕС Годолани (44 кВт)
  • МГЕС Нове Млини (500 кВт)
  • МГЕС Могельніце (400 кВт)
  • МГЕС Гай (280 кВт)
  • МГЕС Блудов (110 кВт)
  • МГЕС Хромеч (170 кВт)
  • МГЕС Руда-над-Моравою (304 кВт)
  • МГЕС Алоїзов (97 кВт)
  • МГЕС Ганушовице (420 кВт)
  • МГЕС Власке I та II (90+110 кВт)
  • МГЕС Млин Войтішков (111 кВт)
  • МГЕС Подлесі (30 кВт)
  • МГЕС Долні Морава (75 кВт)
  • МГЕС Велика Морава I, II та III (95+69+30 кВт)
  • МГЕС Горні Морава I та II (39 і 41 кВт)

Водяні млини

Млини у верхній течії Морави

  • Браунерів млин (Горні Морава в окрузі Усті-над-Орлицтю, перший на Мораві, з 16 ст., нині пансіонат)[4]
  • Млин Лангера (Червени Поток в окрузі Усті-над-Орлицтю)[5]
  • Новий / Кооперативний млин (Червени Поток в окрузі Усті-над-Орлицтю)[6]
  • Млин у Високому Потоці (округ Шумперк)
  • Войтішковський млин (Войтішков в окрузі Шумперк, нині МГЕС)[7]
  • Рашковський млин (Рашков в окрузі Шумперк)[8]
  • Сршнів млин (Руда-над-Моравою в окрузі Шумперк, з початку 19 ст.)[9]
  • Кордасів / Хромечський млин (Хромеч в окрузі Шумперк, нині МГЕС)[10]
  • Млин Габерманна (Блудов в окрузі Шумперк, відомий млин, про який було знято однойменний фільм, нині МГЕС)[11]

Зруйновані млини

  • Кам'яний млин (Steinmühle) — Долні Морава[12]
  • Прикордонний млин — Горні Гедеч[13]
  • Зруйнований млин — Високий Поток[14]
  • Зруйнований млин — Власке[15]
  • Богдіковський млин — Богдіков[16]
  • Ольшанський млин — Ольшани-над-Моравою[17]

Млини в середній течії Морави

  • Гайський млин (Heumühle) (Тршештіна в окрузі Шумперк)[18]
  • Моравський млин (Marchmühle), також Електростанція міста Могельніце (Могельніце в окрузі Шумперк)[19]
  • Гідроелектростанція Ржимице, також Новий або Ржимицький млин (Біла Лгота в окрузі Оломоуць, технічна пам'ятка, МГЕС)[20]
  • Младечський млин (Младеч в окрузі Оломоуць)[21]
  • Собачовський або Бабаків млин (Собачов в окрузі Оломоуць)[22]
  • Млин Зедніка (Віска біля Літовела в окрузі Оломоуць, МГЕС)[23]
  • Старий міський млин (Літовел в окрузі Оломоуць, МГЕС)[24]
  • Перший художній вальцьовий млин, також Староштіків, Ярошів, Прашивий або Передній (Літовел в окрузі Оломоуць, МГЕС)[25]
  • Млин Вимєтала або Пошмил (Літовел в окрузі Оломоуць, МГЕС)[26]
  • Шаргоунський млин (Розвадовице в окрузі Оломоуць)[27]
  • Бржезовський млин (Бржезова в окрузі Оломоуць)[28]
  • Гинковський млин або Старий, Столярів (Гинков в окрузі Оломоуць)[29]
  • Горецький млин (Горка-над-Моравою в окрузі Оломоуць, МГЕС)[30]
  • Кам'яний або Пассінгерів млин (колись найбільший млин в Оломоуці, сьогодні єдиний збережений, хоча його водотік був засипаний)[31]
  • Ненаконицький млин (Вєровани в окрузі Оломоуць, МГЕС)[32]
  • Вєрованський млин (Вєровани в окрузі Оломоуць, МГЕС)[33]
  • Товачовський млин (Товачов в окрузі Пршеров)[34]
  • Цврчовський млин (Цврчов в окрузі Пршеров, досі працює)[35]
  • Електростанція міста Коєтін (Лободице в окрузі Пршеров, МГЕС)[36]
  • Спільний млин (Коєтін в окрузі Пршеров, МГЕС)[37]
  • Архієпископський млин (Кромєржиж)[38]
  • Стара рафінерія, цукровий млин, нині PENAM (Кромєржиж, досі працює)[39]
  • Квасицький млин (Квасице в окрузі Кромєржиж)[40]
  • Панський млин (Угерський Острог в окрузі Угерске Градіште)[41]
  • Весельська електростанція (Веселі-над-Моравою в окрузі Годонін, МГЕС)[42]
  • Пружків млин (Стражниці в окрузі Годонін, останній діючий млин на Мораві в Чехії)[43]

Зруйновані млини

  • Лукавицький млин — Лукавице-на-Мораві[44]
  • Шпитальний млин — Літовел[45]
  • Лготський млин — Лгота-над-Моравою[46]
  • Гейчінський млин (Гейчінська електростанція) — Оломоуць[47]
  • Лазецький млин — Оломоуць[48]
  • Якубський млин — Оломоуць[49]
  • Раабів або Кадлеців млин (Шантовка) — Оломоуць[50]
  • Бартошків млин — Оломоуць[51]
  • Монастирський, Шпитальний, Солодовий, Повельський та Зальцерів млини — Оломоуць (давно зруйновані млини в Оломоуці на Мораві)
  • Согрів млин — Квасице[52]
  • Чортів або Дерев'яний млин — Квасице[53]
  • Янішів млин — Напаєдла[54]
  • Млин на Рехле — Угерске Градіште[55]
  • Рогатецький млин — Рогатець[56]
  • Редліхів / Панський млин — Годонін (останній відомий млин у Чехії)[57]

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. ↑ TV-ADams | Morava. tv-adams.wz.cz (чес.). Процитовано 28 березня 2025.
  3. ↑ TV-ADams. tv-adams.wz.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  4. ↑ Braunerův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  5. ↑ Langerův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  6. ↑ Nový, Družstevní mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  7. ↑ Vojtíškovský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  8. ↑ Raškovský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  9. ↑ Sršňův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  10. ↑ Kordasův, Chromečský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  11. ↑ Habermannův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  12. ↑ Kamenný mlýn; Steinmühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  13. ↑ Hraniční mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  14. ↑ mlýn ve Vysokém Potoce. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  15. ↑ mlýn ve Vlaském. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  16. ↑ Bohdíkovský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  17. ↑ Olšanský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  18. ↑ Třeštinský, Hájský mlýn; Heumühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  19. ↑ Moravní mlýn, Elektrárna města Mohelnice; Marchmühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  20. ↑ vodní elektrárna - Památkový Katalog. pamatkovykatalog.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  21. ↑ Mladečský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  22. ↑ Sobáčovský, Babákův mlýn; Sobatschmühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  23. ↑ mlýn ve Vísce, Zedníkův. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  24. ↑ Městský, Starý mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  25. ↑ Přední, Prašivý, Jarošův, Staroštíkův, První umělecký válcový mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  26. ↑ Vymětalův mlýn, Hájský mlýn, Pošmýl, Buschmühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  27. ↑ Šargounský mlýn; Schargaunermühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  28. ↑ mlýn v Březovém. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  29. ↑ Hynkovský, Starý, Solařův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  30. ↑ mlýn v Horce. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  31. ↑ Kamenný, Passingerův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  32. ↑ mlýn v Nenakonicích. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  33. ↑ mlýn ve Věrovanech. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  34. ↑ Tovačovský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  35. ↑ Cvrčovský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  36. ↑ Elektrárna města Kojetína. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  37. ↑ Společenský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  38. ↑ Arcibiskupský, Biskupský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  39. ↑ mlýn PENAM. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  40. ↑ Kvasický mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  41. ↑ Panský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  42. ↑ Mlýn-elektrárna ve Veselí Nad Moravou. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  43. ↑ Průžkův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  44. ↑ Lukavický mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  45. ↑ Špitálský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  46. ↑ mlýn ve Lhotě. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  47. ↑ Hejčínský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  48. ↑ Lazecký mlýn; Laskamühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  49. ↑ Jakubský mlýn; Jacobi Mühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  50. ↑ Nový, Raabův, Kadlecův mlýn; Neumühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  51. ↑ Bartoškův mlýn; Kupferhamer mahl mühle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  52. ↑ Sohrův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  53. ↑ Čertův, Dřevěný mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  54. ↑ Janišův mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  55. ↑ mlýn na Rechle. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  56. ↑ Rohatecký mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.
  57. ↑ Redlichův, Panský mlýn. www.vodnimlyny.cz (чес.). Процитовано 31 березня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).