Монтивид
| Монтивид лит. Mantvydas | |
 | |
| Народження: | між 1313 і 1315 |
|---|---|
| Смерть: |
2 лютого 1348 Стрева |
| Країна: | Велике князівство Литовське |
| Рід: | Гедиміновичі |
| Батько: |
Гедимін[1]  |
| Мати: |
Євна |
Монтивид або Монвід[2] (лит. Mantvydas[a], пол. Monwid[b]; нар. між 1313 і 1315 — пом. після 1339[5] / 2 лютого 1348, Стрева[джерело?]) — литовський удільний князь керновський та слонімський[6] з династії Гедиміновичів, син великого князя литовського Гедиміна.
Польський хроніст XVI ст. Бартош Папроцький вважав, що у Гедиміна було двоє синів із схожими іменами: Монтвід і Монвід, але це не підтверджується іншими джерелами. Зустрічається й інша форма цього імені — Монівід.[2]
Іноді Монтивид ототожнюється із гродненським князем Патрикеєм, проте нині ця версія не знаходить підтримки серед істориків.[7]
Життєпис
Достеменно невідомо, яким Монтивид був за старшинством сином Гедиміна. Історики розглядають кілька дат його народження:
- Згідно так званого Рауданського літопису, на який посилався Теодор Нарбут і який ніхто окрім нього не бачив, Монтивид народився у 1276 від першої дружини — цю версію Леонтій Войтович відкидає через невідповідність даті народження батька Гедиміна.[2]
- Також висувалася гіпотеза, що він був першим сином і народився близько 1288,[8] проте нові дослідження заперечують її.
- Польський історик Тенговський вважає, що він був молодшим сином великого князя і народився між 1313 і 1315 рр.[7]
За білорусько-литовськими літописами, Монтивид отримав від батька у володіння Карачев і Слонім. За іншими джерелами, отримав Керновське князівство і Слонім — саме ця версія набула широкого поширення в історіографії,[7] зокрема, її дотримувався Леонтій Войтович.[6]
Дата смерті також залишається не визначеною. Леонтій Войтович звернув увагу, що остання достовірна згадка про Монтивида відноситься до 1339 року і вважав, що він помер незабаром.[6] Історики переконані, що він помер до укладення польсько-литовської мирної угоди (1352), оскільки він в ній не згадується.[7]
Згідно з хронікою Маттіаса Нойєнбурзького, два брати литовського «короля» загинули в битві на річці Стреві 2 лютого 1348 року. Одним із братів був Наримунт-Гліб, а другим у літературі зазвичай називають саме Монтивида.[7]
Достеменно невідомо, чи був він одружений і чи мав дітей,[7] але геральдисти XVI—XVIII ст. Бартош Папроцький, Альберт Віюк-Коялович, Каспер Несецький передавали традиції князів Заберезинських, Кухмістровичів, Іржиковичів, Глібовичів, Дорогостайських та інших родин, які вважали себе нащадками Монтивида Гедиміновича — ці претензії хоча і визнаються сумнівними і частково спростовуються, але повністю не відкидаються сучасними істориками.[6]
Коментарі
Примітки
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 665.
- ↑ а б в Княжа доба: портрети еліти, 2006, с. 610.
- ↑ Manvydas // Visuotinė lietuvių enciklopedija
- ↑ Wolff J., Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku, Warszawa: Gebethner i Wolff, 1895, s. 698.
- ↑ Княжа доба: портрети еліти, 2006, с. 610—611.
- ↑ а б в г Княжа доба: портрети еліти, 2006, с. 611.
- ↑ а б в г д е Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów — Poznań-Wrocław, 1999. — S. 244—245.
- ↑ Zinkus J. Manvydas // Tarybų Lietuvos enciklopedija. — V. II. — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986. — P. 688.
Джерела
- Монвид // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów — Poznań-Wrocław, 1999. — S. 244—245.
- Zinkus J. Manvydas // Tarybų Lietuvos enciklopedija. — V. II. — Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1986. — P. 688.
- Леонтій Войтович. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — 782 с. — ISBN 966-4585-52-4.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).