Мойсей Шорр

Мойсей Шорр
Mojżesz Schorr
Псевдо	Мойше Шорр
Народився	10 травня 1874[1][2]  Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	8 липня 1941[1][2] (67 років)  Узбецька РСР, СРСР або Узбекистан
Громадянство	Австро-Угорщина → II Польська Республіка
Національність	єврей
Діяльність	юдаїст, рабин, історик, викладач університету, ассиролог, філолог, орієнталіст, гебраїст
Галузь	сходознавство і історія
Відомий завдяки	історик, філолог-сходознавець, громадський і політичний діяч, рабин
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Знання мов	німецька[1] і польська[1]
Заклад	Варшавський університет, ЛНУ ім. І. Франка, Q4201538? і Велика синагога (Варшава)
Членство	Академія знань, Польське наукове товариство у Львові і Friends of the Hebrew University of Jerusalem (Poland)d
Посада	сенатор Польщіd
Конфесія	юдаїзм
Родичі	Jacob Benjacobd
Медіафайли у Вікісховищі

Мойсей Шорр, або Мойше Шорр (пол. Mojżesz Schorr; 10 травня 1874, Перемишль — 8 липня 1941) — єврейський історик, філолог-сходознавець, громадський і політичний діяч, рабин. Професор (1910). Дійсний член АН у Кракові (1918; із 1919 — Польська АН).

Народився в м. Перемишль. Навчався в гімназії в Перемишлі, університетах Відня, Берліна (Німеччина) та Львова. Викладав у Єврейському педагогічному інституті у Львові (1899—23), із 1915 — професор історії Стародавнього Сходу і східних мов Львівського університету. Із 1923 — рабин у Варшаві, професор семітології Варшавського університету, один із засновників Інституту юдейських досліджень, згодом — сенатор Польського сейму 4-ї каденції.

1939 виїхав до Львова, де був заарештований і ув'язнений. Помер на засланні в Узбецькій РСР.

• Ісаєвич Я. Шорр [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 654. — ISBN 978-966-00-1359-9.

• Мойсей (Мойше) Шорр [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.].