Моджтаба Хаменеї

Моджтаба Хаменеї перс. سید مجتبی حسینی خامنه‌ای
3-й верховний лідер Ірану
з 8 березня 2026
Президент:	Масуд Пезешкіан
Попередник:	Аліреза Арафі (в. о.)
Народження:	8 вересня 1969 (57 років) Мешхед, Іран[1][2]
Країна:	Іран
Релігія:	іслам, Імаміти і uṣūlīd
Освіта:	Alavi Madrasad, Ісламський теологічний коледж в Кумі і Ayatollah Mojtahedi Seminaryd
Партія:	незалежний політик
Рід:	Khamenei familyd
Батько:	Алі Хаменеї
Мати:	Мансуре Багерзаде
Шлюб:	Захра Хаддад-Адельd[3]
Діти:	Mohammad-Bagher Khameneid і Fatemeh Khameneid
Автограф:
Моджтаба Хаменеї у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Моджтаба Хоссейні Хаменеї (перс. مجتبی حسینی خامنه‌ای; нар. 8 вересня 1969) — іранський політик і священнослужитель. Друга за старшинством дитина Алі Хаменеї, колишнього верховного лідера Ірану, брав участь в ірано-іракській війні з 1987 по 1988 рік, взяв під контроль організацію Басідж, яку використовували для придушення протестів проти виборів 2009 року. Вважався найвпливовішим сином Хаменеї та його можливим наступником на посаді Верховного лідера.^[4][5][6][7]

Моджтаба народився в Мешхеді в 1969 році та є другим сином Алі Хаменеї, верховного лідера Ірану.^[8][9][10] Він провів сім років свого дитинства в містах Сардашт і Махабад на північному заході Ірану, де здобув початкову освіту.^[11] Після закінчення середньої школи вивчав теологію. Серед перших вчителів Моджтаба були його власний батько та аятола Махмуд Хашемі Шахруді.^[9]

У 1999 році він продовжив навчання в Кумі, щоб стати священнослужителем. Його вчителями там були Мохаммед-Такі Месбах-Язді, аятола Лотфолла Сафі Голпайгані та Мохаммед Багер Харазі.^[9][12]

Згідно з даними «The Guardian» та французької газети «Libération», Моджтаба Хаменеї контролює великі фінансові активи.^[5][13]

Моджтаба викладає теологію в семінарії Кум.^[14] У 2004 році одружився із Захрою Хаддад-Адель.^[15][16] Їхня перша дитина народилася у 2007 році.^[17]

Хаменеї був пов'язаний з президентом Ірану Махмудом Ахмадінежадом^[18] та підтримував Ахмадінежада на суперечливих президентських виборах 2005 та 2009 років.^[19] Журналісти заявили, що він, можливо, відіграв провідну роль в організації перемоги Ахмадінежада на виборах 2009 року.^[5][9]

Припускали, що Хаменеї був ключовою фігурою в організації репресій проти антиурядових протестувальників у червні 2009 року.^[20] Вважалося, що він безпосередньо керував воєнізованим формуванням Басідж, попри те, що його ім'я замовчували в режимній пресі.^[5]

У відкритому листі Мехді Каррубі, кандидат-реформатор на виборах 2009 року, звинуватив Моджтабу Хаменеї у змові з метою фальсифікації виборів на користь Ахмадінежада, посилаючись на незаконне втручання мережі.^[21]

Пізніше Махмуд Ахмадінежад звинуватив Моджтабу Хаменеї у розкраданні державної скарбниці.^[13]

Вважається, що Моджтаба Хаменеї контролює значні фінансові активи в таких банках, як Bank Ayandeh.^[13][22]

Згідно з річним розслідуванням «Bloomberg», яке посилалося на оцінки людей, знайомих з цим питанням, у січні 2026 року було повідомлено, що Хаменеї пов'язаний з офшорною фінансовою мережею, яка використовується для зберігання та переміщення активів за межі Ірану. Заявлені активи включають дорогоцінну нерухомість у Лондоні та Дубаї, а також інтереси, пов'язані з судноплавством, банківськими відносинами та активами в готельному бізнесі в Європі. Згідно з розслідуванням, активи, як правило, не належали Хаменеї, а були структуровані через посередників та багаторівневі корпоративні структури в кількох юрисдикціях. Деякі з цих активів з того часу були продані або реструктуризовані під посиленою увагою.^[23]

Bloomberg визначив Алі Ансарі, іранського бізнесмена, на якого наклала санкції Велика Британія, як головного ймовірного посередника в мережі. За повідомленнями, записи про власність та корпоративні документи пов'язують Ансарі та пов'язані з ним компанії з кількома об'єктами нерухомості в Лондоні, включаючи резиденції на Бішопс-авеню, а також з компаніями, що володіють готелями та керують ними, в Німеччині та інших країнах. Ансарі заперечував будь-які фінансові чи особисті зв'язки з Моджтабою Хаменеї та заявив, що має намір оскаржити санкції Великої Британії.^[23]

У розслідуваннях також стверджувалося, що кошти, пов'язані з цією мережею, значною мірою походили з доходів від іранської нафти та проходили через фінансові установи в кількох юрисдикціях, незважаючи на міжнародні санкції, запроваджені проти Моджтаби Хаменеї у 2019 році.^[23]

14 січня 2026 року, під час протестів в Ірані 2025—2026 років, міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив, що лідери Ірану перерахували мільйони та десятки мільйонів доларів фінансовим установам по всьому світу, а ізраїльський Channel 14 повідомив, що 1,5 мільярда доларів у криптовалюті було надіслано на рахунок у Дубай за участю Хаменеї (який лише надіслав приблизно 328 мільйонів доларів).^[24]

У 2019 році Моджтаба Хаменеї був введений під санкції США за дії від імені Верховного лідера, ніколи не будучи обраним чи призначеним на жодну офіційну посаду^[25], та за тісну співпрацю з командиром сил «Кудс», відповідальних за таємні операції, включаючи летальну допомогу, розвідку, фінансування та навчання Талібану, «Хезболли», ХАМАС, Палестинського ісламського джихаду, Сил народної мобілізації в Іраку та інших;^[26] та за сприяння тісним зв'язкам з воєнізованою групою «Басідж», а також за просування дестабілізуючих регіональних амбіцій та гнітючих внутрішніх цілей свого батька^[25].

Кілька аналітиків розглядали Моджтабу як можливого наступника свого батька.^[5][7] Дехто вважав це проблемою, оскільки Верховного лідера має обирати Асамблея експертів з числа старших шиїтських ісламських вчених, але зазначалося, що перший Верховний лідер, Рухолла Хомейні, мав сильний вплив на користь вибору батька Хаменеї.^[18] Газета «Ґардіан» стверджує, що сила послідовників Моджтаби не була продемонстрована, і хоча він носить духовенство, він ні в якому разі не має богословського статусу, щоб стати Верховним лідером.^[5]

Газета «Los Angeles Times» у 2009 році повідомила, що релігійного та політичного статусу Моджтаби, можливо, було недостатньо, щоб Алі Хаменеї зрештою призначив його сина своїм наступником.^[19] Однак, газета «The Atlantic» вважає Асамблею експертів церемоніальним органом без жодної реальної влади.^[27][28]

Під час президентства Ебрагіма Раїсі Моджтаба був одним із священнослужителів, про якого спекулювали як про можливого наступника на посаді верховного лідера.^[29][30] Однак вважається, що він навряд чи стане наступником свого батька.^{[31][32][33][34][35][18][36]} За непідтвердженими повідомленнями, Алі Хаменеї виступав проти висунення свого сина наступником.^[37][38] Інститут Близького Сходу висловив думку, що призначення Хаменеї власного сина наступником спричинить конфлікт всередині іранського політичного та релігійного керівництва.^[39]

З 3 березня 2026 року в ЗМІ з'являлися неофіційні дані про призначення Моджтаби верховним лідером Ірану.^[25][40][41] 8 березня Іран офіційно призначив Моджтабу Хаменеї на цю посаду^[42][43]. Згодом США оголосили винагороду в $10 млн за інформацію про Моджтабу Хаменеї і топ-чиновників КВІР^[44][45].

17 березня Хаменеї випадково вижив під час американського удару по бункеру. Його батьки, дружина і син загинули: за даними журналістів, Хаменеї вийшов у сад перед ударом, що врятувало йому життя^[46][47]. За даними ЗМІ, в середині березня Хаменеї лікувався в Москві^[48][49].

Наприкінці березня Моджтаба Хаменеї не з'явився публічно під час Наврузу і не опублікував аудіозаяви, обмежившись письмовим зверненням. Це підсилило підозри щодо того, яку роль він насправді відігравав у керівництві країною^[50][51]. Спецслужби США та Ізраїлю вважали, що Хаменеї може бути поранений і не з'являється публічно з міркувань безпеки^[52]. За даними розвідданих, Моджтаба Хаменеї був непритомним і лікувався від серйозного захворювання в місті Кум^[53].