Микола Гедда
| Микола Гедда | |
|---|---|
| швед. Nicolai Gedda | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | швед. Harry Gustaf Nikolai Lindberg |
| Дата народження | 11 липня 1925[1][2][…] |
| Місце народження | Стокгольм, Швеція[4][5] |
| Дата смерті | 8 січня 2017[6][7][…] (91 рік) |
| Місце смерті | Толошна, Во, Швейцарія[5] |
| Поховання | Кладовище Галеварвd |
| Роки активності | з 1952 |
| Громадянство | |
| Віросповідання | РПЦ |
| Професія | оперний співак |
| Вчителі | Martin Öhmand |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал |
| Жанри | опера |
| Колективи | «Метрополітен-опера» «Ла Скала» |
| Заклад | Королівська музична академія |
| Нагороди | |
| У шлюбі з | Aino Sellermarkd[8] |
| nicolai-gedda | |
| | |
Микола Ге́дда, повне ім'я Гаррі Гу́став Микола Ге́дда (швед. Harry Gustaf Nikolai Gedda) — відомий шведський оперний співак (тенор).
Біографія
Дитинство
Народився Микола Гедда 11 липня 1925 року в Стокгольмі в шведсько-російській родині. Його мати, Ольга Гедда, народилася в Ризі, а батько, Михайло Устінов, був з Новочеркаська. В 20 років Гедда дізнався, що його біологічними батьками були брат Ольги Микола Гедда і шведка Клері Ліннеа Ліндберг.
Коли йому було 5 років, його сім'я переїхала до Німеччини. Саме в Лейпцизі пройшло його дитинство, і саме тут він почав співати в хорі, яким керував його батько. З приходом до влади Гітлера його сім'я повернулася до Швеції.
Шлях до слави
Однак серйозно займатися співом Гедда став значно пізніше, аж у 1949 році. Його навчав відомий вокаліст і педагог Карл Еман. Потім Микола Гедда навчався в оперній школі при музичній академії у Стокгольмі. Дебют Гедди відбувся в 1951 році в опері Генріха Зютермайстера «Червоний чобіт», а через рік він виконав партію Шаплен в опері Адана «Листоноша з Лонжумо», яка принесла йому популярність. У 1953 році Гедда вперше виступив у театрі «Ла Скала», виконавши партію Дона Оттавіо в «Дон Жуані». Успіх супроводжував Гедду і в партії Герцога в «Ковент Гардені» (1954 рік) і «Гранд-Опера».
Протягом 22 років, починаючи з 1957 року, Гедда був провідним солістом театру «Метрополітен Опера» (дебютував з партії Фауста) у Нью-Йорці. Тут же в 1958 році з успіхом співав у світовій прем'єрі «Ванесси» Барбера (партія Анатоля). У 1962 році виконав у Відні партію Таміно у «Чарівній флейті». У 1967 році на віденському фестивалі співав з Сазерленд в опері «Душа філософа, або Орфей та Еврідіка» Гайдна. За цей час співак виконав практично весь теноровий репертуар як в класичних операх (Герман, Ленський, Фауст, Лоенгрін та ін.), так і в сучасних постановках (наприклад, на прем'єрі опери Менотті «Останній дикун»).
Гедда говорив і співав на семи мовах, якими володів досконало. Його репертуар воістину безмежний і включає в себе музику від церковного співу до оперет. Крім оперної кар'єри, співак аж до 1990-х років давав численні сольні концерти і робив записи.
У 1978 році вийшла в друк його книга спогадів «Gåvan är inte gratis» («Дар не дається безкоштовно»).
Вперше Микола Гедда виступив в Росії 20 березня 1980 року, коли на сцені Великого театру він виконав партію Ленського в опері «Євгеній Онєгін». Микола Гедда кілька разів виступав у Москві та Санкт-Петербурзі. Серед його численних титулів і звань — «Придворний соліст Шведського Королівського Двору», «Принц всіх тенорів», «Золотий голос століття». Його ім'я внесено до книги «Сто найкращих вокалістів світу».
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120540215 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.francemusique.fr/opera/nicolai-gedda-est-32119
- ↑ http://www.forumopera.com/breve/deces-de-nicolai-gedda
- ↑ https://www.theguardian.com/music/2017/feb/10/nicolai-gedda-obituary
Посилання
- Микола Гедда. Дар не дається безкоштовно.
- Микола Гедда [Архівовано 16 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.) // Червона книга російської естради.
- Микола Гедда: вокальний майстер [Архівовано 28 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.) // Peoples.ru.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).