Большой театр
| Большой театр рос. Большой театр  | |
|---|---|
 | |
55°45′37″ пн. ш. 37°37′07″ сх. д. / 55.760277777778° пн. ш. 37.618611111111° сх. д. | |
| Країна |  Росія[1] |
| Місто | Тверський район Москви |
| Місце | Москва |
| Адреса | Theatre Squared (1) |
| Архітектор | Бове Йосип Іванович |
| Архітектурний стиль | Російський класицизм |
| Місткість | 1740[2] |
| Тип | організація, театральна організаціяd, споруда театру[1] |
| Відкрито | 28 березня 1776 |
| Керівництво | Vladimir Urind і Гергієв Валерій Абісалович |
| bolshoi | |
| Нагороди | |
| Ідентифікатори і посилання | |
| 20023528 | |
| GeoNames | 6956693 |
 | |
 Большой театр у Вікісховищі | |
Держа́вний академі́чний Великий теа́тр Росі́ї, Держа́вний академі́чний теа́тр о́пери та бале́ту Росі́ї, або просто Великий теа́тр — найбільший на Росії театр опери та балету. Розташований у центрі Москви, на Театральній площі.
В українській мові іноді вживаються також назви Держа́вний академі́чний Вели́кий теа́тр Росі́ї (ДАВТ) або просто Вели́кий теа́тр Росі́ї.
Історія
Історія театру починається з 1776 року, коли губернський прокурор князь Петро Васильович Урусов отримав дозвіл імператриці Катерини II «утримувати… театральні всякого роду вистави, а також концерти, воксали та маскаради». Князь почав будівництво театру, який — за місцем розташування на вулиці Петровка (на правом березі Неглінки) — був названий Петровським. Однак театр Урусова згорів ще до відкриття, і князь передав завдання своєму компаньйонові, англійському підприємцю Майклу (Михайлу) Медоксу. Якраз Медокс побудував Великий театр.
Петровський театр Медокса простояв 25 років — 8 жовтня 1805 року будинок згорів. Новий будинок було побудовано Карлом Івановичем Россі на Арбатській площі. Однак і він, будучи дерев'яним, згорів у 1812, під час захоплення Москви Наполеоном.
У 1821 році почалось будівництво театру на першому місці за проєктом О. Бове та ректора петербурзької академії А. Михайлова. Театр відкрили 6 (18) січня 1825 року виставою «Торжество муз».
1842 року театр перейшов під керівництво петербурзької дирекції імператорських театрів; з Петербурга до Москви переїхала оперна трупа.
11 березня 1853 театр згорів; вогонь зберіг лише зовнішні стіни та колонаду головного входу. За три роки театр був відновлений під керівництвом архітектора А. К. Кавоса. Замість втраченої під час пожежі алебастрової скульптури Аполлона над головним портиком встановили бронзову квадригу роботи Петра Клодта. Театр відкрився знову 20 серпня 1856 року.
З приходом до влади більшовиків, театр планувалося закрити, зокрема В.І. Ленін вважав театр розкішшю і незрозуміли для пролетаріату[3]. Проте, А.Луначарському вдалося довести економічну недоцільність такого рішення[4]. В роки Німецько-радянської війни з жовтня1941[5] по липень 1943 театр перебував в евакуації в Куйбишеві[6]
29 листопада 2002 року прем'єрою опери Миколи Андрійовича Римського-Корсакова «Снігуронька» відкрилася Нова сцена Великого театру.
У 2005-2011 роках Головна сцена Великого театру була зачинена на реконструкцію. У 2013 році МВС Росії порушувало кримінальну справу щодо можливого розкрадання 90 млн рублів під час реконструкції театру[7].
З 2023 року генеральним директором театру є Валерій Гергієв, який водночас очолює Маріїнський театр[8] і відомий підтримкою агресивної політики Путіна[9]. Із призначення В. Гергієва ціни на квитки в театр виросли у 2,5 рази[10], при цьому відвідувачі мусять пред'являти посвідчення особи[11].
Трупа
Серед солістів театру у різні роки були Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Ксенія Держинська, Сергій Лемешев, Марк Рейзен, Іван Козловський, Павло Лисиціан, Олена Образцова, Володимир Маторин, Ірина Журіна, Людмила Сергієнко, Владислав Верестников, Платон Цесевич, .
У різні роки в балетній трупі театру виступали Наталія Безсмертнова, Микола Цискарідзе, Артем Овчаренко.
Примітки
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.nytimes.com/2014/04/08/arts/dance/a-transformed-theater-in-a-transformed-land.html
- ↑ Why did Lenin want to DEMOLISH the Bolshoi Theater?. Gateway to Russia.
- ↑ Nickerson, Gillian. This Dynamic and Lively Standing on One's Toes: Depoliticizing Ballet Reform in Post-Revolutionary Russia.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ Постановление ГКО об эвакуации Большого театра. 1941 год[недоступне посилання]
- ↑ Хроника пребывания Государственного ордена Ленина академического Большого театра Союза ССР в Куйбышеве в годы Великой Отечественной войны с октября 1941 по июль 1943 года. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2013.
- ↑ Новости. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 14 вересня 2009.
- ↑ Sandla, Robert (1 грудня 2023). Update: Valery Gergiev to Lead Bolshoi Theater, in Addition to Mariinsky. Symphony (амер.). Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ ГЕРГІЄВ Валерій Абисалович. War & Sanctions (укр.). Процитовано 26 червня 2026.
- ↑ Искусство Большого в долг: почему ГАБТ повысил цены на билеты (рос.). iz.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2024. Процитовано 11 серпня 2024.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|description=(довідка) - ↑ Большой театр переходит только на именные билеты (рос.). www.kommersant.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2024. Процитовано 5 жовтня 2024.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|description=(довідка)
Бібліографія
- Большой театр Союза ССР. Опера. Балет, М., 1958 (рос.)
- Государственный ордена Ленина академический Большой театр Союза ССР, М., 1947 (рос.)
- Е. Грошева. Большой театр СССР в прошлом и настоящем, М., 1962 (рос.)
- Н. Дмитриев. Оперная сцена Московского императорского театра, М., 1897 (рос.)
- Ю. Д. Хрипунов. Архитектура Большого театра, М., 1955 (рос.)
- А. Шавердян. Большой театр СССР, М., 1954 (рос.)
- В. И. Зарубин. Большой театр. М., 1990 (рос.)
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 7 січня 2005 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про театр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).