Мзісґулі
 груз. მზისგული  | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
|
41°38′18″ пн. ш. 45°35′18″ сх. д. / 41.638333333333° пн. ш. 45.588333333333° сх. д. Координати: Параметр: "type=" має бути "type:" | ||||
| Країна |
 Грузія | |||
| Мхаре | Грузія | |||
| Муніципалітет |
Кахеті Саґареджойський муніципалітет | |||
|
| ||||
| Статус | з 1909 року | |||
|
| ||||
| Висота над р.м. |
460 м | |||
| Населення |
578 осіб (2014) | |||
| Часовий пояс | (UTC+4) | |||
| Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| OpenStreetMap | ↑2000091 ·R (Кахеті, Саґареджойський муніципалітет) | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Мзісґулі Мзісґулі (Грузія) | ||||
 | ||||
Мзісґулі (груз. მზისგული) (до 2012 року — Богдановка) — село в Грузії. Входить до складу Сагареджойського муніципалітету краю Кахеті.
Географія
Розташоване на північному краю Качретської рівнини, на лівому березі річки Мдіврі. Висота над рівнем моря — 460 м. Відстань до міста Сагареджо (центру муніципалітету) — 28 км[1].
Через село проходить автодорога міжнародного значення S5 (також відома як «Кахетинське шосе»), що поєднує столицю Тбілісі з краєм Кахеті та кордоном з Азербайджаном[2].
Історія
Заснування
Станом на початок XX століття землі на околицях сучасного села Мзісґулі, а також сусідніх Арашенди та Качреті, належали князівській родині Андронікашвілі. 1908 князь Малхаз Андронікашвілі не повернув борг державному банку, внаслідок чого у нього було вилучено 13 тис. десятин землі.
1909 царським урядом тут було поселено 120 родин безземельних селян з Області Війська Донського. Переселенці заснували село, яке назвали Богдановкою (етимологія від «Богом дане місце», за версією старожила Александре Елердашвілі). У наступні роки поруч з'явилась низка хуторів, заснованих цією та наступними хвилями російських переселенців — Макаєвка, Аландара, Друга Аландара, Гвоздєєвка, Солдатський, Зелене Поле. Водночас, більшість із цих поселень зникла ще до початку Першої світової війни, оскільки переселенці поверталися додому[3].
За іншою версією, Богдановка була поселенням молокан — представників однієї з сект російського духовного християнства, що зазнавали гонінь в Російській імперії[4]. Водночас, ця версія не має документальних підтверджень і, ймовірно, є результатом плутанини (в Грузії була інша Богдановка — сучасне місто Ніноцмінда, яке заснували російські духобори; також відоме молоканське село Малхазовка або Красногорськ у Сагареджойському районі, що нині носить назву Сатапле).
Після Другої світової війни
У 1950-х до Богдановки почали активно переселятися жителі навколишніх грузинських сіл — Шібліані, Верхвіані, Земо та Квемо Кандаури, Какабеті[3][2]. 1966 у місцевій російськомовній школі відкрився грузиномовний сектор[3]. У 1960-х головою Богдановської сільської ради став уродженець Кандаури Александре Налекрішвілі, що також був директором Богдановської середньої школи[2].
Етнічні росіяни складали більшість населення Богдановки до початку 1990-х. Станом на 2012, у селі залишалося близько десятка «чистих» росіян, також фіксувалось багато змішаних сімей[5].
Перейменування
Указом президента Грузії Міхеїла Саакашвілі від 3 лютого 2012 село було перейменоване на «Мзісґулі» (з грузинської буквально «серце сонця») разом з Красногорськом Сагареджойського району (перейменований на «Сатапле») та Свободним Лаґодехського району (перейменоване на «Давітіані»)[6]. Ці села стали першими, перейменованими в межах дії «Хартії свободи», — закону, ухваленого парламентом Грузії 2011 року, що передбачав часткову заборону комуністичної символіку та люстрацію[5].
Демографія
Згідно з переписом 2024, населення Мзісґулі складало 543 особи. 93,6% жителів — етнічні грузини, 5% — росіяни, 1% — українці[7].
Відомі постаті
- Олександр Петровський (прізвище при народженні Налекрішвілі) — український підприємець і меценат, президент Міжнародного благодійного фонду «Солідарність». Онук Александре Налекрішвілі, що був очільником села та директором місцевої школи. Провів у Мзісґулі (Богдановці) перші 9 років свого життя. Тут одружилися його батьки — Тамаз Налекрішвілі та Оксана Вовк[2].
Примітки
- ↑ მზისგული. ქართული ენციკლოპედია (груз.). საქართველოს მეცნიერებათა ეროვნული აკადემია. Процитовано 2 жовтня 2026.
- ↑ а б в г Muzychko, O.The Georgian Wolves: The History of the Petrovskyi Family. — London, 2026. — ISBN 978-0-9564683-6-9
- ↑ а б в Как мы жили вместе в Грузии в XX веке: 29 учебных материалов (уроков) для интерактивного обучения истории (PDF) (рос.). Ассоциация педагогов истории Грузии. 2011. с. 35.
- ↑ Звонников, Петр (5 березня 2012). Визы и молокане. Лагодехи.net (рос.).
- ↑ а б Грузинские села расстаются с советскими названиями. Грузинформ (рос.).
- ↑ Указ президента Грузії №82 від 3 лютого 2012 року (груз.). Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 6 лютого 2012.
- ↑ მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2024 [Загальний перепис населення 2024] (груз.). Сакстат. 2024. Процитовано 25 червня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).