Мелантерит
| Мелантерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Mln[2] |
| Хімічна формула | Fe²⁺SO₄·7H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | VI/C.03c[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.CB.35[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Твердість | 2 |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | ferrous sulfate heptahydrated (давньогрецька мова)[5] |
 Мелантерит у Вікісховищі | |
Мелантери́т (застаріла назва купервас залі́зний[6]; англ. melanterite; нім. Melanterit m) — вторинний мінерал класу сульфатів; семиводний сульфат заліза острівної будови.
Загальний опис
Хімічна формула: Fe[SO4]•7Н2О.
Містить (%): FeO — 25,86; SO3 — 28,79; Н2О — 45,35.
Домішки: Cu.
Сингонія моноклінна.
Густина 1,9.
Твердість 2.
Колір світло-зелений чи сірувато-чорний.
Блиск скляний.
Риса безбарвна.
На смак солодкуватий, терпкий, металічний.
Дуже крихкий.
Вторинний мінерал, який утворюється при окисненні сульфідів заліза. Знаходиться у великих скупченнях в районах з сухим кліматом та вічної мерзлоти. Зустрічається у сталактитах, конкреціях, суцільних склоподібних масах, кірочках, волокнистих і волосистих агрегатах.
В Україні є на Донбасі, Прикарпатті, Закарпатті. В руднику "Кочубей" в асоціації з епсомітом утворює наліт білого кольору на стінах штолень.
Використовують у хімічній промисловості.
Від грецьк. «мелантерос» — чорніший (Pedanius Dioscorides, 50).
Різновиди
Розрізняють:
- мелантерит магніїстий (різновид мелантериту, що містить до 7,45 % MgO);
- мелантерит манґанистий (змішані кристали мелантериту і малардиту складу (Fe, Mn)[SO4]•7H2O);
- мелантерит мідний (мелантерит, який містить до 9 % CuO);
- мелантерит нікелистий (мелантерит, який містить Ni);
- мелантерит цинковистий (мелантерит з колчеданових родовищ мису Доброї Надії, який містить до 13 % ZnO);
- мелантерит цинковисто-мідний (те саме, що мелантерит цинковистий).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Посилання
- Webmin [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Melanteriet op Webmineral.com [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Melanterit na webu mindat.org (anglicky) [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Melanterit na webu Webmineral (anglicky) [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).