YaChudo

Мей Мартін

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Мей Мартін
Народився2 травня 1987 (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Торонто, Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Канада[1]
 Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомік, сценарист, кіноактор, музикант, автор-виконавець Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusI'm a TVd, Проблемні і Feel Goodd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 1543343 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтmaemartin.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Мей Перл Мартін[2] (англ. Mae Pearl Martin; нар. 2 травня 1987, Торонто, Канада) — канадські[a] комік, актор, сценарист та співак. Мартін були співавтором, співсценаристом та знялися в комедійному серіалі «Почувайся добре» для Channel 4/Netflix. Мартін отримали номінацію на премію БАФТА за найкращу жіночу комедійну роль за свою роботу над серіалом.

Раннє життя

Мартін народилися в Торонто[4][5], в сім'ї канадської письменниці та вчительки Венді Мартін[6] та англійського актора та музиканта, який став кулінарним письменником, Джеймса Чатто[7][5][8]. Мартін були охрещені у селі на грецькому острові Корфу, де їхня родина проживала кілька років[9]. Джеймс і Венді були колишніми хіпі та шанувальниками комедії[8]. Сімейний будинок був наповнений записами британської та американської комедійної класики[6].

Мартін описують дитячі захоплення Бетт Мідлер[10], «The Kids in the Hall»[11], «Пі-ві Германом» та Шоу жахів Роккі (дід Мартін, Том Чатто, зіграв головну роль, оповідача, у сценічній версії «Жахів Роккі»). Мартін зараз вказують на ці «одержимості» як на ранні ознаки залежної особистості[6]. У 11 років Мартін відвели до комедійного клубу, і вони зацікавилися стендапом[10]. Мартін та двоє їхніх друзів стали відомі як «the Groupies» за те, що 160 разів на рік відвідували виставу «Сімейний цирк Максимус» у театрі «Друге місто»[6].

Мартін почали планувати концерти в складі комедійної трупи «Молоді та непотрібні» у віці 13 років[8]. У 14 років Мартін почали пити та вживати заборонені наркотики[6]. У 15 років Мартін кинули школу для дівчат у Торонто[12], щоб повністю присвятити себе комедії, працюючи в комедійному клубі «Друге місто»[8]. У 16 років батьки Мартін вигнали їх з дому[10], і вони залишалася з друзями-коміками протягом своїх 20-х і 30-х років. Аб'юзивні стосунки були нормалізованими в нічному житті: Мартін кажуть: «Якщо ви помістите дівчину-підлітка в будь-яку таку галузь, знайдуться люди, які цим скористаються»[6]. Зрештою, Мартін пішли на реабілітацію від наркозалежності[13].

Кар'єра

Кар'єра Мартін розпочалася в Канаді у віці 13 років у складі комедійної трупи з трьох осіб «Молоді та нікчемні»[8][14]. Мартін працювали у комедійному клубі «Друге місто», як на касі, так і як стендап-комік[6].

У віці 16 років Мартін стали наймолодшими серед номінантів на премію Фонду заохочення Тіма Сімса[15]. Робота Мартін у Канаді включає написання сценаріїв для серіалу скетч-комедії «Баронеса фон Скетч Шоу»[16], за який Мартін двічі отримували премію Канадського кіно за найкращий сценарій у вар'єте або комедійному серіалі скетчів[17].

У 2011 році Мартін переїхали до Лондона, щоб потрапити на британську комедійну сцену[18]. Їхнє шоу на Единбурзькому фестивалі «Fringe» у 2015 році під назвою «Mae Martin: Us»[19] призвело[13] до створення серіалу на BBC Radio 4 «Mae Martin's Guide to 21st Century Sexuality»[20]. Мартін з'являлися на британській телевізійній та радіопрограмі «The Now Show»[21], а також були співведучими GrownUpLand[22].

У 2017 році Мартін дебютували з «Dope» – шоу про залежність у всіх її проявах, яка потрапила до короткого списку Единбурзької комедійної премії[23]. У шоу згадуються як рекреаційні наркотики, так і дофамін, хімічна речовина мозку, пов'язана з компульсивною поведінкою. Шоу спирається на роботи доктора Габора Мате та інших дослідників[10]. «Dope» був перероблений у півгодинний комедійний спецвипуск Netflix, випущений у січні 2019 року як частина колекції «Коміки світу»[24].

У 2019 році Мартін випустили книгу для підлітків «Чи можуть усі заспокоїтися? Посібник із сексуальності 21-го століття»[25].

Мартін були співавтором, сценаристом та знялися у комедійному серіалі Channel 4 «Почувайся добре» у 2020 році разом зі Джо Гемпсоном, своїм давнім колегою по творчій діяльності[26][27]. Другий сезон вийшов у 2021 році[28][29]. Шоу торкається тем стосунків, квірності, залежності та привілеїв[6]. Люсі Манган з The Guardian у своєму огляді похвалила серіал як «бездоганно написаний» та «насправді кумедний»[29].

У 2022 році Мартін з'явилися у «LOL: Останній сміється, Канада»[30]. Пізніше того ж року Мартін з'явилися в серіалі HBO Max «Бортпровідниця» в епізодичній ролі Грейс Сент-Джеймс.

У 2023 році Мартін виграли[31] 15-й сезон комедійного ігрового шоу «Taskmaster» на Channel 4. У серпні 2023 року коміки Форчун Файмстер, Тіґ Нотаро та Мартін дебютували на подкасті «Handsome»[32]. Також у 2023 році Мартін знялися у комедійному документальному телесеріалі «У мене нічого немає», за який вони отримали нагороду як найкращі серед запрошених акторів в комедійному серіалі на церемонії вручення премії «Canadian Screen Awards» 2024 року[33][34].

У 2023 році Мартін випустили комедійний спецвипуск на Netflix під назвою «SAP»[35]. За нього вони отримали номінацію на премію Juno Award за комедійний альбом року на церемонії вручення премії Juno Awards of 2024[36].

У 2024 році Мартін були ведучими епізоду програми «Природа речей» на каналі CBC (у співпраці з Kensington Communications та Gay Agenda) під назвою «Флуїд: життя за межами бінарного світу». У годинному документальному фільмі Мартін досліджують науку, що стоїть за сексуальною та гендерною мінливістю, спілкуючись з молоддю, стать яких не відповідає їх гендеру, та іншими експертами[37][38][39].

У 2024 році розпочалося виробництво телесеріалу Мартін «Проблемні» для Netflix[40][41][42]. Серіал вийшов у вересні 2025 року[43]. Мартін створили серіал, написали сценарій і продюсували його. Вони грають Алекс, поліцейської з маленького містечка, яка допомагає двом підліткам розслідувати таємниці свого міста та школи-інтернату, яку вони змушені відвідувати[44].

Дебютний студійний альбом Мартін «I'm a TV» вийшов 27 лютого 2025 року на лейблі Universal Music Canada, а його звучання описується як інді-рок. Усі пісні були написані власноруч, а продюсерами були Джейсон Коуз та Вес Марскелл з гурту The Darcys[45]. Мартін виконали головну вокальну партію альбому, а також грали на фортепіано, гітарі, губній гармошці та бас-гітарі[35]. Пізніше вони сказали, що багато музичного натхнення почерпнули від канадських інді-гуртів, які включені до альбому саундтреків до серіалу «Проблемні»[35].

Особисте життя

У Мартін є старший брат[5][6]. Їхнім дідом був актор Том Чатто[8]. Їхній дядько по батьківській лінії — художник і актор Деніел Чатто, одружений з леді Сарою Чатто, двоюрідною сестрою короля Чарльза III[5].

У червні 2021 року Мартін назвали себе «квір-особою»[12], у 2021 році здійснили камінг-аут як небінарна особистість[46][47], використовують займенники «вони»/«їх»[3] та перенесли маскулінізуючу операцію наприкінці 2021 року[25]. Мартін зустрічалися як з чоловіками, так і з жінками, заявивши у квітні 2021 року, що вони бісексуальні, хоча раніше не використовували ярлики щодо своєї сексуальної орієнтації[5][46][48].

У грудні 2023 року Мартін мали стосунки з учасницею реаліті-шоу Парваті Шеллоу, відомою за участю у кількох сезонах «Survivor»[49]. У січні 2025 року Шеллоу розповіла журналу People, що їхні стосунки перебувають у «нестабільній ситуації»[50].

В інтерв'ю з Адамом Грантом у 2024 році Мартін обговорили свій діагноз РДУГ та свій досвід боротьби з цим розладом[51].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 кф Багатель англ. Bagatelle Ґрейс / англ. Grace
2003 тф англ. Cream of Comedy сценарист
2012 кф Затьмарений англ. Upstaged Мей / англ. Mae
2017 тф англ. Soho Theatre Live: Mae Martin сценарист
2023 тф англ. Mae Martin: SAP продюсер
2025 мф Зоотрополіс 2 англ. Zootopia 2 Хома Набийщоки / англ. Tuffy Cheeksworth

Телебачення

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2014—2014 с англ. Sketch My Life сценарист
2016—2016 с Аутсайдери англ. Outsiders Мін / англ. Min (3 серії)
2016—2019 с Баронеса фон Скетч Шоу англ. Baroness von Sketch Show працівник / англ. Employee (1 серія + сценарист, 29 серій)
2017—2017 с Дядько англ. Uncle Імоджен / англ. Imogen (2 серії)
2018—2018 с Джон Річардсон: Найстрашніший тривожник англ. Jon Richardson: Ultimate Worrier сценарист (1 серія)
2019—2019 с Коміки світу англ. Comedians of the World продюсер, сценарист
2020—2021 с Почувайся добре англ. Feel Good Мей / англ. Mae (12 серій + сценарист)
2022—2022 с Бортпровідниця англ. The Flight Attendant Грейс Сент-Джеймс / англ. Grace St. James (6 серій)
2023 с англ. Taskmaster учасник
2025—2025 с Проблемні англ. Wayward Алекс Демпсі / англ. Alex Dempsey (7 серій, + продюсер, сценарист, 8 серій)

Дискографія

Студійні альбоми

Назва Деталі
I'm a TV[52]

Сингли

Як запрошений виконавець

Назва Рік Альбом
"Going Places"
(Чарльз Вотсон і Мей Мартін) 		2022 Going Places[b]
"Love Is Pain"
(Carolyn Taylor і Мей Мартін) 		2023 Non-album single
"Good Dream" / "Stowaway" 2025 I'm a TV

Зауваги

  1. ↑ Мартін використовують займенники «вони/їх»[3].
  2. ↑ Going Places – назва синглу з двох пісень, на стороні якого є версія пісні без Мартін.

Примітки

  1. ↑ а б https://find-and-update.company-information.service.gov.uk/officers/44ckyzKGbsRHky6V7jKfb5fVjew/appointments
  2. ↑ Horne, Alex (22 квітня 2023). 20 Questions with MAE MARTIN Series 15 Taskmaster. Taskmaster. YouTube. Подія сталася на 1:00–1:20. Процитовано 27 квітня 2023.
  3. ↑ а б Gao, Max (23 вересня 2025). Comedian Mae Martin wants to surprise you in Netflix's dark thriller 'Wayward'. NBC News (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2025. Процитовано 26 вересня 2025.
  4. ↑ Alexander, Ella (10 березня 2020). Meet Mae Martin: The comedian redefining the modern love story. Harper's Bazaar. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2020.
  5. ↑ а б в г д Dessau, Bruce (8 серпня 2017). Mae Martin: 'I like to do shows that open a dialogue'. www.standard.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2023. Процитовано 17 квітня 2021.
  6. ↑ а б в г д е ж и к Feel Good's Mae Martin: 'If you put a teenage girl in any industry, people will take advantage'. the Guardian (англ.). 5 липня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 5 липня 2021.
  7. ↑ Feel Good is coming. Процитовано 14 березня 2023.
  8. ↑ а б в г д е Smith, Dominic (26 квітня 2013). Mae Martin. The Argus (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2023. Процитовано 5 липня 2021.
  9. ↑ Chatto, James (2005). The Greek for love: a memoir of Corfu. [Toronto]: Random House Canada. с. 314. ISBN 9780679313137.
  10. ↑ а б в г Wiseman, Eva (15 березня 2020). Mae Martin: 'It's enriching to share things you're ashamed of'. The Observer (англ.). Процитовано 5 липня 2021.
  11. ↑ Wilner, Norman (16 березня 2020). Canadian Mae Martin on their Netflix show, reworking bits of their life and their Kids in the Hall fandom. NOW Magazine. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  12. ↑ а б Martin, Mae (5 червня 2021). 'I'm that candlestick!': Mae Martin on their unlikely cultural icons. the Guardian (англ.). Процитовано 5 липня 2021.
  13. ↑ а б Gilbey, Ryan (15 серпня 2017). Edinburgh star Mae Martin: 'I had a breakup and noticed how similar it felt to getting off drugs'. The Guardian (англ.). Процитовано 19 квітня 2018.
  14. ↑ CBC leads Comedy Award Nominations. The Globe and Mail. 22 квітня 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
  15. ↑ Sumi, Glenn (6 листопада 2003). Cream of Comedy 2003 nominees. NOW Toronto. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 26 вересня 2022.
  16. ↑ Krauser, Emily (15 серпня 2017). 'Baroness von Sketch Show' Co-Creator Carolyn Taylor Finds the Funny in Life's Absurdities. ET Canada (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021.
  17. ↑ "Canadian Screen Awards 2017: Baroness von Sketch Show, Orphan Black big winners" [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.]. CBC News, 8 March 2017.
  18. ↑ Canadian comic Mae Martin on mining their past for hit Netflix series 'Feel Good'. thestar.com (англ.). 22 червня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  19. ↑ Alexander, Ella (17 травня 2016). Mae Martin's Guide to 21st Century Sexuality. Glamour. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
  20. ↑ Mae Martin (presenter) (12 жовтня 2016). Mae Martin's Guide to 21st Century Sexuality. London: BBC Radio 4. Процитовано 2 листопада 2016.
  21. ↑ The Now Show. 48. Епізод 1. London: BBC Radio 4. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  22. ↑ GrownUpLand – GrownUpLand – BBC Radio 4. BBC (брит.). Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  23. ↑ Logan, Brian (24 серпня 2017). Mae Martin: Dope review – hair-raising comedy about romance and rehab. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 5 липня 2021.
  24. ↑ Bennett, Steve. Comedians Of The World: Mae Martin – Dope : Reviews 2019 : Chortle : The UK Comedy Guide. www.chortle.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
  25. ↑ а б The formation of Mae Martin. British GQ (брит.). 6 червня 2022. Архів оригіналу за 19 листопада 2022. Процитовано 19 листопада 2022.
  26. ↑ Salam, Maya (24 травня 2021). Mae Martin Embraces Ambiguity in 'Feel Good,' and in Life. The New York Times. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 5 липня 2021.
  27. ↑ BAFTA TV 2021: The Winners and Nominations for the Virgin Media British Academy Television Awards and British Academy Television Craft Awards. BAFTA. 28 квітня 2021. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  28. ↑ @netflix (18 лютого 2020). Mae Martin created and stars in Feel Good, a semi-autobiographical exploration of love, addiction, and sexuality that you really won't want to miss (Твіт) — через Твіттер.
  29. ↑ а б Mangan, Lucy (18 березня 2020). Feel Good – Mae Martin's immaculate romcom will have you head over heels. The Guardian. Процитовано 24 серпня 2020.
  30. ↑ Friend, David (12 січня 2022). Tom Green, Andrew Phung vie to be 'last one laughing' on Canadian reality competition. Toronto Star (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2023.. Toronto Star, January 12, 2022.
  31. ↑ Sarrubba, Stefania (1 червня 2023). Taskmaster finds its season 15 champion in bizarre finale. Digital Spy. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023. Tonight's (June 1) final episode saw the coveted golden head going to Mae Martin, who earned the precious trophy by finishing off with 174 points total.
  32. ↑ Handsome Podcast. Handsome Podcast (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2025. Процитовано 19 серпня 2025.
  33. ↑ Lyons, Margaret (11 лютого 2025). 'I Have Nothing' Is a Wacky and Moving Docu-Comedy. The New York Times. Архів оригіналу за 21 березня 2025. Процитовано 1 жовтня 2025.
  34. ↑ 2024 Canadian Screen Awards. Academy.ca (амер.). 6 березня 2024. Архів оригіналу за 1 жовтня 2025. Процитовано 1 жовтня 2025.
  35. ↑ а б в Legardye, Quinci (1 жовтня 2025). How Mae Martin Created 'Wayward' to Honor Their Real-Life Friend's Story. Marie Claire (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2025. Процитовано 3 жовтня 2025.
  36. ↑ "Here are all the 2024 Juno nominees" [Архівовано 9 лютого 2024 у Wayback Machine.]. CBC Music, February 6, 2024.
  37. ↑ Hansford, Amelia (13 березня 2024). Mae Martin to host new documentary exploring gender and sexual fluidity in nature. PinkNews. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 2 травня 2024.
  38. ↑ Mae Martin explores the science of gender and sexual fluidity in a new episode of The Nature of Things. CBC News. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 13 травня 2024. Процитовано 2 травня 2024.
  39. ↑ Fluid: Life Beyond the Binary (2024). Kensington TV. Архів оригіналу за 29 квітня 2024. Процитовано 2 травня 2024.
  40. ↑ Otterson, Joe (5 червня 2024). Toni Collette Joins Mae Martin Netflix Series 'Wayward'. Variety. Архів оригіналу за 5 червня 2024. Процитовано 5 червня 2024.
  41. ↑ New Netflix series 'Wayward' filming in downtown Millbrook on July 10. Kawarthanow.com. 6 липня 2024. Архів оригіналу за 9 липня 2024. Процитовано 9 липня 2024.
  42. ↑ Vardhan, Harsh (12 червня 2024). Netflix's 'Wayward' Begins Production in Toronto in June. The Cinemaholic. Архів оригіналу за 9 липня 2024. Процитовано 9 липня 2024.
  43. ↑ Wratten, Marcus (26 вересня 2025). Mae Martin explores 'hypermasculinity' as trans cop in Netflix's Wayward. PinkNews (амер.). Архів оригіналу за 29 вересня 2025. Процитовано 3 жовтня 2025.
  44. ↑ McMullen, Erin (25 вересня 2025). Mae Martin on Making Wayward and the 'Tragedy' of Their Character's Final Decision. Time. Процитовано 2 жовтня 2025.
  45. ↑ Hudson, Alex (24 січня 2025). Mae Martin Announces Debut Album Produced by the Darcys, Shares Two Songs. Exclaim!. Архів оригіналу за 24 січня 2025. Процитовано 24 січня 2025.
  46. ↑ а б Milton, Josh (14 квітня 2021). Feel Good comedian Mae Martin comes out as non-binary. PinkNews (брит.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  47. ↑ Guilty Feminist Podcast, episode 196. YouTube. 6 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  48. ↑ Logan, Brian (10 листопада 2016). Mae Martin's candid bid to make sexuality 'one less thing kids worry about'. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2024. Процитовано 14 квітня 2021.
  49. ↑ Baska, Maggie (31 грудня 2023). Mae Martin is in a relationship with queer Survivor star Parvati Shallow. PinkNews. Архів оригіналу за 31 грудня 2023. Процитовано 31 грудня 2023.
  50. ↑ Mae Martin and Parvati Shallow's Relationship: All About the Comedian and 'Survivor' Winner's Romance. People.com (англ.). Архів оригіналу за 10 лютого 2025. Процитовано 19 серпня 2025.
  51. ↑ Grant, Adam (30 квітня 2024). The Art of Vulnerability and Connection with Mae Martin (Transcript). ReThinking with Adam Grant (англ.). TED. Архів оригіналу за 10 травня 2025. Процитовано 7 квітня 2025.
  52. ↑ Hudson, Alex (15 січня 2025). Mae Martin Confirms "Earnest Music Album" Is Coming Soon. Exclaim!. Архів оригіналу за 27 січня 2025. Процитовано 25 січня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).