Махасамґіка

Махасамґіка (палі Mahāsanghika, досл. «ті, що мають велике зібрання») — це школа раннього буддизму. Вона виникла після Другого Собору, як і течія Стхавіравада. У той час монахи сперечалися про те, яких практик дотримуватися.^[1] Це призвело до створення багатьох інших течій в Індії.

З цієї школи походять кілька течій давнього буддизму:^[2]

куккутіка або гокуліка
локоттаравада (палі Lokuttaravada)
кайтіка (палі Cetiyavāda)
праджняптівада (палі Paññattivādā)
бахушрутія (палі Bahussutakā)
екаваявахаріка (палі Ekabbohārā)

Школа Махасамґіки характеризується, за словами шанованого в'єтнамського буддійського майстра Тхить Нят Хань^[3], як реакція на схоластичні та догматичні тенденції того часу (наприклад, школи тхеравади, сарвастівадіна, саутрантики тощо). У середині IV ст. до н.е. школа Махансамґіка знову поставила проблему знання, наголошуючи на важливості очищення розуму для досягнення просвітлення. Розкриваючи марність вивчення та аналізу дхарм, ця школа заохочувала до безпосереднього духовного досвіду.

Примітки

↑ Buswell, Robert E.; Lopez, Donald Sewell (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton (N.J.): Princeton University Press. с. 507. ISBN 978-0-691-15786-3.
↑ Buswell, Robert E.; Lopez, Donald Sewell (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton (N.J.): Princeton University Press. с. 427. ISBN 978-0-691-15786-3.
↑ Tchich Nhat Hanh, Clés pour le zen, Pocket, page 112

Це незавершена стаття про буддизм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Buswell, Robert E.; Lopez, Donald Sewell (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton (N.J.): Princeton University Press. с. 507. ISBN 978-0-691-15786-3.

[2] Buswell, Robert E.; Lopez, Donald Sewell (2014). The Princeton dictionary of Buddhism. Princeton (N.J.): Princeton University Press. с. 427. ISBN 978-0-691-15786-3.

[3] Tchich Nhat Hanh, Clés pour le zen, Pocket, page 112

[1]

[2]

[3]