Гокуліка

Ранній буддизм

Письмові джерела

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
└ Махасамґіка
    ├ Екавіавахаріка
        └ Локоттаравада
    ├ Кайтіка
        ├ Апарашайла
        └ Уттарашайла
    └ Гокуліка
        ├ Бахушрутія
        ├ Праджняптівада
        └ Четьявада
└ Стхавіравада
    ├ Сарвастівада
        ├ Вайбхашики
        ├ Саутрантіка
        └ Муласарвастівада
    ├ Вібгадж'явада
        ├ Тгеравада
        ├ Махішасака
        ├ Каш'япія
        ├ Дгармагуптака
    └ Пуґґалавадін
        └ Ватсіпутрія
            ├ Дхармоттарія
            ├ Бгадраянія
            ├ Самматія
            └ Шаннагаріка

Гокуліка (санскр. Kurkuṭika, досл. «з роду бика») — школа гілки махасамґіків, що виникла в кінці III ст. до н. е., відстоюючи правдивість махаяна-сутр, що призвело до її виокремлення з махасамґків^[1].

Суть вчення

Основне положення її вчення формулювалося як «сансара — лише попіл» (звідси й ще одне найменування — куккулакатха, або «міркування про гарячий попел»). На відміну від махасамґів, гокуліки визнавали авторитетною лише Абхидхарма-питаку, вважаючи, що вивчення Сутра-питаки перешкоджає досягненню вищої мети. Гокуліки відмовлялися від проповіді, відтак і від місіонерської діяльності, вели відокремлений, аскетичний і споглядальницький спосіб життя^[2].

Історія

Джамалпур (один з великих районів Матхури) вважався центром Гокуліки у II ст. н. е. Ця релігійна школа перестала існувати в період між IV і IX століттям нашої ери^[1].

Примітки

↑ ^а ^б Фурцева Л. Р. /dict/dict-G.htm#15 Гокуліка // {{{Заголовок}}} / Абаєва Л. Л., Андросов В. П., Бакаєва Е. П. та ін .; За заг. ред. Жуковської Н. Л. та ін. — М. : Республіка, 1992а.
↑ Махасангхика. Кругосвет. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

Це незавершена стаття про буддизм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[one-1] а ^б Фурцева Л. Р. /dict/dict-G.htm#15 Гокуліка // {{{Заголовок}}} / Абаєва Л. Л., Андросов В. П., Бакаєва Е. П. та ін .; За заг. ред. Жуковської Н. Л. та ін. — М. : Республіка, 1992а.

[two-2] Махасангхика. Кругосвет. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

[1]

[2]