YaChudo

Матієва

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.


Село
Матієва
пол. Maciejowa
Координати 49°32′00″ пн. ш. 20°49′33″ сх. д. / 49.533333333333° пн. ш. 20.825833333333° сх. д.
Країна
ВоєводствоМалопольське воєводство
ПовітНовосондецький повіт
ГмінаЛабова
Населення684 особи (2011[1])
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код(+48) 18
Поштовий індекс33-336
Автомобільний кодKNS
SIMC0442896
GeoNames765606
OSM ↑2892351 ·R (Ґміна Лабова)
Матієва. Карта розташування: Польща
Матієва
Матієва
Матієва (Польща)
Матієва. Карта розташування: Малопольське воєводство
Матієва
Матієва
Матієва (Малопольське воєводство)
Мапа
CMNS: Матієва у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Матіє́ва (Матієво[2], пол. Maciejowa) — лемківське село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 684 особи (2011[1]).

Історія

В 1600 році Матієва відповідно до угоди в переліку 25 гірських сіл перейшла від князів Острозьких до князів Любомирських.

Зі збереженої в Матієвій давньої грамоти відомо, що 17 березня 1617 p. матієвський парох о. Іван Ольшавський уступив парохію на користь о. Костянтина Паславського. Тобто, вже тоді існували церква і парохія.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 470 жителів села — 440 українців, 15 поляків, 5 латинників і 10 євреїв.[3] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату, до якої також належали Складисте, Ростока Мала, Чачів, Барновець, Рибень; метричні книги велися з 1756 року[4].

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. 33 з тих, хто вижив, 7 липня 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі[5].

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 353 102 225 26
Жінки 331 94 187 50
Разом 684 196 412 76

Пам'ятки

У селі є давня дерев'яна греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці 1830 року зі збереженим внутрішнім облаштуванням (в даний час — Римсько-католицький костел), у якій був охрещений Володимир Кубійович.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 54 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 96-97 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
  5. ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 31 серпня 2016.
  6. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).