YaChudo

Маттія Москоні

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Футболіст
Маттія Москоні
Особисті дані
Народження 26 березня 2007 (19 років)
  Грозіо, Італія
Зріст 179 см
Громадянство Італія Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Інтернаціонале»
Номер 48
Юнацькі клуби

2015–2025		 Італія «Грозіо»
Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2025–т. ч. Італія «Інтернаціонале» (до 23) 5 (0)
2026–т. ч. Італія «Інтернаціонале» 2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2022 Італія Італія (до 15) 4 (2)
2022–2023 Італія Італія (до 16) 15 (8)
2022–2023 Італія Італія (до 17) 19 (7)
2024–т. ч. Італія Італія (до 19) 18 (4)
2025–т. ч. Італія Італія (до 20) 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 травня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 липня 2026.

Матті́я Моско́ні (італ. Mattia Mosconi; нар. 26 березня 2007) — італійський футболіст, нападник клубу «Інтернаціонале».

Клубна кар'єра

Розпочав футбольну кар'єру в юнацькій команді «Грозіо» з рідного міста, звідки 2015 року перейшов в академію «Інтернаціонале»[1]. 2 травня 2023 року підписав з клубом свій перший професіональний контракт. В сезоні 2025–26 почав виступати за резервну команду в Серії C. 17 квітня 2025 року продовжив контракт з клубом до 2028 року[2].

9 травня 2026 року дебютував в основному складі «Інтернаціонале» в матчі Серії A проти «Лаціо», вийшовши на заміну Петару Сучичу[3][4]. За підсумками сезону його команда оформила «золотий» дубль: виграла скудетто[5] та здобула Кубок Італії[6].

Кар'єра в збірній

Виступав за збірні Італії до 15, до 16, до 17, до 19 і до 20 років. В травні 2024 року потрапив в заявку збірної до 17 років на юнацький чемпіонат Європи, що проходив на Кіпрі[7]. На турнірі був капітаном команди і провів пʼять поєдинків, відзначившись мʼячем проти збірної Польщі[8], а італійці в підсумку здобули золоті нагороди, перемігши у фіналі збірну Португалії[9][10][11].

У жовтні 2025 року виступав за збірну до 20 років на молодіжному чемпіонаті світу в Чилі[12]. На турнірі провів три поєдинки, а його команда дійшла до 1/16 фіналу, в якому поступилась збірній США[13].

В червні 2026 року потрапив в заявку збірної до 19 років на юнацький чемпіонат Європи в Уельсі[14]. На турнірі провів усі чотири поєдинки, а його команда не вийшла з групи[15].

Статистика виступів

Станом на 17 травня 2026[16]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Інтернаціонале (до 23) 2025–26 Серія C 5 0 — — 2[a] 0 7 0
Інтернаціонале 2025–26 Серія A 2 0 0 0 0 0 0 0 2 0
Всього за кар'єру 7 0 0 0 0 0 0 0 9 0
  1. ↑ Матчі в Кубку Серії C

Досягнення

«Інтернаціонале»
Збірна Італії (до 17)

Примітки

  1. ↑ Barilaro, Andrea (17 квітня 2026). Mosconi, la risposta dell'Inter a Camarda: Chivu lo porta in panchina col Cagliari, i progetti per lui. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 3 липня 2026.
  2. ↑ Ufficiale il prolungamento dei contratti di Calligaris, Berenbruch, Re Cecconi, Mosconi e Venturini (італ.). Офіційний сайт ФК «Інтернаціонале». 17 квітня 2025. Процитовано 3 липня 2026.
  3. ↑ La felicità di Mosconi: "Un sogno che si avvera" (італ.). Офіційний сайт ФК «Інтернаціонале». 9 травня 2026. Процитовано 3 липня 2026.
  4. ↑ Spigno, Gregorio (18 травня 2026). Chi è Mosconi, l'ultimo gioiello dell'Inter che potrebbe portare a Milano... Muharemovic. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 3 липня 2026.
  5. ↑ Garlando, Luigi (4 травня 2026). Inter Campione d'Italia, 21° scudetto: la storia della cavalcata. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 3 липня 2026.
  6. ↑ Pietrella, Francesco (13 травня 2026). Inter, è doblete! Un autogol e Lautaro stendono la Lazio, la Coppa Italia è nerazzurra. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 3 липня 2026.
  7. ↑ Azzurrini pronti per l'Europeo: i 20 convocati di Favo per la fase finale. Il 21 maggio l'esordio con la Polonia (італ.). Італійська федерація футболу. 16 травня 2024. Процитовано 3 липня 2026.
  8. ↑ Europeo, Italia epica all'esordio: battuta 2-0 la Polonia in inferiorità numerica. Favo: "Questi ragazzi sono incredibili" (італ.). Італійська федерація футболу. 22 травня 2024. Процитовано 3 липня 2026.
  9. ↑ Doppio Camarda e Coletta stendono il Portogallo in finale: Azzurrini campioni d'Europa! Gravina: "Impresa storica" (італ.). Італійська федерація футболу. 6 червня 2024. Процитовано 3 липня 2026.
  10. ↑ Scognamiglio, Pietro (5 червня 2024). Italia-Portogallo 3-0, la finale Europeo Under 17. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 3 липня 2026.
  11. ↑ Italia-Portogallo 3-0: gli azzurri sono campioni d'Europa U17! Doppietta di Camarda. Sky Sport (італ.). 5 червня 2024. Процитовано 3 липня 2026.
  12. ↑ Mondiale Under 20 dal 27 settembre al 19 ottobre in Cile: i 21 convocati del tecnico Carmine Nunziata (італ.). 18 вересня 2025. Процитовано 3 липня 2026.
  13. ↑ Azzurrini eliminati dal Mondiale: 3-0 per gli Stati Uniti negli ottavi di finale (італ.). Італійська федерація футболу. 10 жовтня 2025. Процитовано 3 липня 2026.
  14. ↑ Europeo, fase finale in Galles dal 28 giugno all’11 luglio: i prescelti di Alberto Bollini (італ.). Італійська федерація футболу. 25 червня 2026. Процитовано 3 липня 2026.
  15. ↑ Italia fuori dalle semifinali: 1-0 per l’Ucraina a Bangor. Bollini: “Sconfitta amarissima” (італ.). Італійська федерація футболу. 5 липня 2026. Процитовано 8 липня 2026.
  16. ↑ Маттія Москоні на сайті transfermarkt.com (англ.)
  17. ↑ Dall’estate del cambiamento alla consacrazione definitiva: il percorso dell’Inter di Chivu fino allo Scudetto conquistato contro il Parma (італ.). Офіційний сайт Серії A. 3 травня 2026. Процитовано 3 липня 2026.
  18. ↑ Lazio-Inter, la Coppa Italia Frecciarossa 2026 è dell'Inter (італ.). Офіційний сайт Серії A. 13 травня 2026. Процитовано 3 липня 2026.
  19. ↑ UEFA Under-17 EURO final report: Italy 3-0 Portugal (англ.). УЄФА. 5 червня 2024. Процитовано 3 липня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).