Матей Ґіка
| Матей Ґіка рум. Matei Ghica | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 червня 1753 — 8 лютого 1756 | |||
| Попередник: | Константин Раковіце | ||
| Спадкоємець: | Константин Раковіце | ||
| |||
| 11 вересня 1752 — 22 червня 1753 | |||
| Попередник: | Ґриґоре Ґіка II | ||
| Спадкоємець: | Константин Маврокордат | ||
| Народження: |
1728[1]  | ||
| Смерть: |
не раніше 1777 | ||
| Країна: |
 Волоське князівство | ||
| Рід: |
Ґіка | ||
| Батько: | Ґриґоре Ґіка II | ||
| Мати: | Зоя Мано | ||
| Автограф: | 
| ||
Матей Ґіка (рум. Matei Ghica, *1728 — †8 лютого 1756) — господар Молдовського князівства в 1753-1756 роках. Представник княжого роду Ґіка.
Історія
Відомий факт, що 9 грудня 1755 року Матей Ґіка наказав стягувати податок з вотчин монастиря святого Сави, в тому числі з Каларашовки, по 100 леїв.
Каларашовка — нині село в Окницькому районі Молдови на березі Дністра. Була заснована 1622 році каларашами — господарськимі службовцями в Молдовському князівстві, які користувалися деякими привілеями, в тому числі і податковими пільгами.
У 1755 господар Матей Ґіка позбавив монастир Святої П'ятниці права на володіння Кишиневом і вручив монастирю Галац грамоту, в якій підтвердив тепер вже його право на «торжище Кишинів, на будинки, лавки, льохи …».
Посилання
- Lista domnitorilor Moldovei (1247—1859) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (молд.)
- А. И. Галбен. Из истории феодального права Молдовы XVIII — начала XIX веков
- Матвей Гика: предки и потомки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).