Масть (карти)

Масть (від мастити — «мазати, фарбувати у певний колір») — одна з чотирьох частин колоди карт, усі карти якої мають загальний знак:

піка, трефа, бубна та чирва (у французьких картах);
вино, жир, дзвінка та чирва (у німецьких картах);
мечі, палиці, монети та чаші (в італійських та іспанських картах).

Історія

Гральні карти потрапили до Європи наприкінці 1300-х років з ісламського світу^[1]. Найдавніші збережені карти мають масті з різними видами квітів та птахів, а також істотами, пов'язаними з полюванням (соколи, гончі, олені та ведмеді). Відомо також про такі масті, як шоломи, щити, мечі та монети. Деякі з цих мастей, можливо, були запозичені з італійських карт^[2], потім знаних як «латинські». Вони включали мечі, кубки, монети та палиці. Кожна з мастей могла представляти верству суспільства: мечі — аристократію, кубки — духовенство, монети — торговців, палиці — селян^[1]. Такі масті перейшли і в класичні карти Таро^[3].

Французькі масті були інші: серця, піки, плитки та конюшини. Їх згрупували в червоні та чорні кольори, а самі масті зробили чистими геометричними формами, які було легко відтворювати за допомогою трафаретів. Вже потім з'явилося трактування, що червоні та чорні масті символізують день і ніч^[1]. Наприкінці XV ст. німці розробили свої масті: жолуді (eichel), листя (laub), серця (herz) та дзвіночки (schelle)^[2].

Англійські виробники карт перейняли французькі масті. Піки назвали заступами (spades), ймовірно, під впливом італійського слова spada — «лезо». Конюшини перетворилося на палиці, довбні (club), а бубни — на діаманти (diamonds). Цифрові значення карт і символи мастей почали друкувати в кутках карт тільки в XIX ст.^[1]^[2]

До України гральні карти проникли із заходу (через Німеччину і Польщу). Давні українські назви карткових мастей включають червоне (чирви), дзвінка/бубна (бубни), жир (трефи), вина (піки). Якщо назви «червоне» і «бубна» прямо відповідають тодішнім німецьким (rot і schellen), то наступні масті названі за подібністю форм. Жир — від eicheln, eckern (жолуді, букові горішки), а вина — бо на карті цієї масті малювали листя плюща чи винограду. У XIX столітті французька колода витіснила німецьку, але назви лишилися^[4].

Деякі колоди французьких мастей надають кожній масті різний колір, таким чином кольорів 4, а не класичних 2. Найпоширенішими кольорами є чорні піки, червоні чирви, сині бубни та зелені трефи. Чотириколірна колода не змінює правил гри, але вважається зручнішою для ігор, де в руці багато карт^[5].