Маргрете II

Маргрете II Маргрета-Александріна-Торхільдур-Інгрід
Королева Данії
14 січня 1972 — 14 січня 2024
Попередник:	Фредерік IX
Наступник:	Фредерік X
Народження:	16 квітня 1940 (86 років) Данія, Копенгаген
Країна:	Королівство Данія
Релігія:	Церква Данії
Освіта:	Кембриджський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук, Гертон-коледж (Кембридж), Оргуський університет[1], North Foreland Lodged, N. Zahle's Schoold і Aarhus School of Businessd
Рід:	Глюксбурги
Батько:	Фредерік IX
Мати:	Інґрід
Шлюб:	Генрік
Діти:	Фредерік Х, Йоакім
Автограф:
Нагороди:	Почесний майстер рокуd (1980) член Лондонського товариства антикварівd The Native Danish Language Awardd (1989) Скандинавська мовна преміяd (2022) King Gustaf VI Adolf's 85 year anniversary commemorative medald (1967)
Маргрете II у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Маргре́те II (дан. Margrethe; нар. 16 квітня 1940, Копенгаген) — королева Данії з 14 січня 1972 року до 14 січня 2024 року.

• Маргарита II (лат. Margarita II), або Маргрете II (дан. Margrethe II) — з порядковим номером правителя.
• Маргрета-Александріна-Торгільдур-Інгрід (дан. Margrethe Alexandrine Þórhildur Ingrid) — повне данське ім'я.

Маргрете II народилася 16 квітня 1940 року в палаці Амалієнборг. Її батьки — король Данії Фредерік IX і королева Інгрід, до шлюбу Принцеса Швеції. Королева — третя онучка короля Крістіана X.

Одне з імен королеви, Торгільдур — ісландське і містить характерно ісландську букву «Þ», бо в момент її народження і до 1944 року Ісландія входила в склад Данського королівства.

Королева була хрещена 14 травня 1940 року в Гольменській церкві (дан. Holmens Kirke), конфірмована 1 квітня 1955 року в церкві палацу Фреденсборг.

Походить з тієї самої династії Глюксбургів, що й чоловік королеви Єлизавети II Філіп.

Оскільки право престолонаступництва переходило по чоловічій лінії, а Фредерік IX мав лише дочок, виникла необхідність зміни закону про престолонаслідування (які внесено 27 березня 1953 року), які дозволили Маргрете, Принцесі Данії, прийняти титул Наслідної принцеси і згодом вступити на престол.

16 квітня 1958 року наслідна принцеса Маргрете ввійшла до Державної ради, на неї було покладено обов'язок проведення засідань Ради під час відсутності короля Фредеріка IX.

• 1946—1955 — загальноосвітня школа «Zahles Skole», Копенгаген, в тому числі до 1949 року — приватне навчання;
• 1955—1956 — «North Foreland Lodge», школа-інтернат в Гемпширі, Англія;
• 1960 — вивчення філософії в Копенгагенському університеті;
• 1960—1961 — вивчення археології в Кембриджському університеті;
• 1962—1962 — вивчення суспільствознавства в університеті міста Оргус;
• 1963 — вивчення суспільствознавства в Сорбонні;
• 1965 — навчання в Лондонській школі економіки.

Окрім данської, володіє французькою, шведською, англійською та німецькою мовами.

У 1958—1970 роках Маргрете була рекруткою жіночого відділення Повітряної ескадрильї, де вивчала різні аспекти військової справи.

Її пов'язують тісні взаємини з деякими підрозділами армії Великої Британії: з 1972 року Маргрете II була шефом британського полку Королеви, а з 1992-го — Королівського Валійського полку.

Під час правління була Верховною головнокомандувачкою Збройних сил Данії.

10 червня 1967 року наслідна принцеса Маргрете вступила в шлюб з французьким дипломатом графом Анрі Марі Жаном Андре де Лаборд де Монпеза, який з нагоди одруження отримав титул Його Королівська Високість принц Генрік Данський. Вінчання відбулося в Гольменській церкві в Копенгагені, а весільне святкування пройшло в палаці Фреденсборг.

Зійшла на престол 14 січня 1972 року, після смерті батька.

З моменту смерті королеви Сполученого Королівства Єлизавети II була єдиною жінкою-монархом у світі.

22 лютого 2023 року перенесла складну операцію на спині. Поки Маргрете II лишалася в лікарні для післяопераційної реабілітації, її обов'язки виконував старший син Фредерік, призначений регентом^[2]. 16 квітня, у 83-й день народження, королева повернулася до виконання своїх обов'язків^[3].

У новорічному зверненні 31 грудня 2023 року Маргрете II оголосила про намір зректися престолу на користь сина 14 січня наступного року^[4].

14 січня 2024 року, в 52-гу річницю свого сходження на престол, Маргрете II зреклася престолу на засіданні Державної ради в палаці Крістіансборг. Її син зійшов на престол під ім'ям Фредерік X^[5][6]. Попри зречення престолу, Маргрете II зберегла титул королеви та залишаилася символом нації^[7]. У зверненні з нагоди відходу від престолу королева пояснила, що операція на спині змусила її замислитися над тим, що настав час передати свої обов'язки наступному поколінню^[8][9].

У травні 2026 року Маргрете II терміново госпіталізували до лікарні в Копенгагені, вона перенесла серцевий напад^[10][11][12].

Чоловік — Анрі Марі Жаном Андре де Лаборд де Монпеза, який з нагоди одруження отримав титул Його Королівська Високість принц Генрік Данський.

Діти:

• кронпринц Фредерік Андре Генрік Кристіан (нар. 26 травня 1968)
• принц Йоакім Гольгер Вальдемар Кристіан (нар. 7 червня 1969)

• Згадується у VI главі роману Ерве Базена «Зелений храм» з приводу візиту до Парижа разом із принцом Генріком^[13].

• Список панівних королев
• Список жінок-глав держав та урядів
• Жінки на банкнотах

• «Dronning Margrethe II Skitser og færdige arbejder 1970—1988/Queen Margrethe II Sketches and complete works»,1988, Kunstmuseet Køge skitsesamling, Køge Kunstforening.
• «Rundt om Margrethe Danmarks Dronning», Henning Dehn-Nielsen,1990,Holkenfelds forslag.
• «Margrethe II — kunstneriske arbejder», 1993, katalog выставки проходившей в городах Холте и Хернинг.
• «Kongelig Kunst», 1990, Magasin.
• «Margrethe /mit liv i bileder/», Helle Bygum, 2010, Lindhardt og Ringhof.

• Сторінка про королеву на офіційному сайті данської монархії [Архівовано 13 березня 2019 у Wayback Machine.]
• H.M. Dronningens dekorationer.
• 70-річний ювілей королеви Маргрете II