Марія Телкеш
| Марія Телкеш | |
|---|---|
| Mária Telkes | |
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Telkes Mária Terézia Zsófia[1]  |
| Народилася | 12 грудня 1900 Будапешт, Угорщина |
| Померла | 2 грудня 1995 (94 роки) Будапешт, Угорщина[2] |
| Країна |  Угорщина США |
| Діяльність | хімікиня, біофізикиня, винахідниця |
| Alma mater | Будапештський університет (1920) |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Клівлендська клініка, Массачусетський технологічний інститут, Нью-Йоркський університет, Делаверський університет |
| Відома завдяки: | термоелектрика |
| Родичі | Simon Telkesd |
| Нагороди | |
 Марія Телкеш у Вікісховищі | |
Марія Телкеш (угор. Telkes Mária; 12 грудня 1900 — 2 грудня 1995) — угорсько-американська науковиця (хімік, біофізик), винахідниця, працювала над технологіями сонячної енергії.[3]
Життєпис
Народилася 1900 року в Будапешті. Отримавши ступінь докторки філософії з фізичної хімії, переїхала до США. Там працювала біофізикинею, а з 1939 по 1953 рік була залучена до вивчення та дослідження сонячної енергії в Массачусетському технологічному інституті. 1947 року створила перший у світі термоелектричний генератор, розробила першу систему опалення на сонячній енергії для Dover Sun House (побудована архітекторкою Елеанор Реймонд) та створила 1953 року перший термоелектричний холодильник, використовуючи принципи напівпровідникової термоелектрики[4][5].
Була плідною винахідницею практичних термічних приладів, у тому числі мініатюрного блоку опріснення для використання на рятувальних шлюпках, який використовував сонячну енергію та конденсат, щоб збирати питну воду. Цей винахід рятує життя пілотів і моряків, які опинились у відкритому морі без прісної води[3].
Однією зі спеціальностей Марії Телкеш була робота з сольовими грілками, у тому числі з розплавленою сіллю для зберігання тепла. Улюбленим матеріалом був сульфат натрію.
Телкеш вважається одною з засновників сонячних систем для зберігання тепла, через що отримала прізвисько «Королева сонця»[6]. У 1970-х переїхала до Техасу, де консультувала різноманітні стартап-компанії з виробництва сонячної енергії, включаючи Northrup Solar, яка згодом стала називатися ARCO Solar та врешті стала BP Solar.
Останні роки жила в Маямі. Померла 2 грудня 1995 в Будапешті, куди вирішила поїхати вперше після еміграції. На її честь названо декілька шкіл у США: Школа імені Марії Телкеш у Південній Кароліні, Середня школа Марії Телкеш у Сан-Франциско та Старша школа імені Марії Телкеш в Огайо.
Нагороди
- 1952 — Нагорода громади інженерок
- 1977 — Американське товариство сонячної енергії, премія Чарльза Грілі Аббота
- 2012 — введена до Національної зали слави винахідників США
Примітки
- ↑ FamilySearch — 1999.
- ↑ https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM77547
- ↑ а б Inductee Detail | National Inventors Hall of Fame. National Inventors Hall of Fame (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
- ↑ ABOUT THE BOOK — Solar House History. 26 липня 2013. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2018.
- ↑ Rooney, Anne. Solar Power. Gareth Stevens, Inc. (2008)
- ↑ Oakes, Elizabeth H. (2007). Encyclopedia of World Scientists (англ.). Infobase Publishing. ISBN 9781438118826. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
Посилання
- Джерела: Марія Телкеш [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).