Марія Карта

Марія Карта
італ. Maria Carta
Ім'я при народженні	Марія Карта
Народилася	24 червня 1934 Сіліго, Італія
Померла	22 вересня 1994 (60 років) Рим, Італія злоякісна пухлина
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Діяльність	акторка, поетеса, співачка, письменниця, акторка театру, студійна виконавиця
Роки діяльності	з 1970
IMDb	nm0141404
Нагороди та премії
fondazionemariacarta.it
Марія Карта у Вікісховищі

Марія Карта (італ. Maria Carta, 24 червня 1934, Сіліго, Сардинія, Італія — 22 вересня 1994, Рим) — італійська співачка, актриса.

Протягом своєї кар'єри співачки вона відслідковувала багато аспектів традиційної сардинської музики, зокрема cantu a chiterra, популярний репертуар Gosos, колискових пісень і традиційного релігійного співу (Григоріанський спів).

Народилася в Сіліго, маленькому містечку в провінції Сассарі, 24 червня 1934 року. У віці восьми років вона втратила батька через важку хворобу і була змушена, як і всі діти її соціального стану, щодня стикатися втома як вдома, так і на селі (?).

Близько 1960 року переїхала до Рима, де познайомилася зі сценаристом Сальваторе Лаурані, з яким пізніше одружився. Відвідуваоа Національний центр популярної музики під керівництвом Дієго Карпітелла в Національній академії святої Цецилії і в той же час йшла по шляху музичних та етнографічних досліджень з важливими постановками та співробітництвом. У 1971 році випустила два альбоми: «Sardegna canta і Paradiso in re», а тим часом часто відвідувала етномузиколога Ґавіно Ґабріеля.

• 1971 — Sardegna canta (LP) (Tirsu, LIP 317)
• 1971 — Paradiso in Re (2 LP) (RCA, IL 00100-2; ristampa: TCL 1-1089)
• 1974 — Delirio. In s'amena campagna dilliriende (LP) (RCA, TPL 1-1002)
• 1974 — Ave Maria (LP) (RCA — TCL1-1090
• 1975 — Dies irae (LP) (RCA, TPL 1-1169)
• 1976 — Vi canto una storia assai vera (LP) (RCA Lineatre, TNL1 3502)
• 1976 — La voce e i canti di Maria Carta vol. 1 (LP) (RCA)
• 1976 — La voce e i canti di Maria Carta vol. 2 (LP) (RCA, NL 33095)
• 1978 — Umbras (LP) (Polydor, 2448 078)
• 1980 — Haidiridiridiridiridinni (LP) (Polydor, 2448 106)
• 1984 — Maria Carta concerto dal vivo (MC) (Tekno Records, TKR MR 0036)
• 1981 — Sonos 'e memoria (2 LP) (Chante du monde)
• 1984 — Sonos 'e memoria (2 LP) (Fonit Cetra, APL-2020-2-1; ristampa dell'album precedente)
• 1992 — Chelu e mare (CD) (Music Of The World, CD 12506)
• 1993 — Le memorie della musica (CD) (Bubble, CDBLU-1842)
• 1993 — Muttos ‘e amore (CD) (Joker, 674104-mus)
• 1993 — Trallallera (CD) (Joker)
• 2002 — Sardegna canta (CD) (Aedo)
• 2002 — I grandi successi (Maria Carta)|I grandi successi, (BMG Ricordi) 74321927372 (2) 2CD
• 2012 — Il Recital di Maria Carta e Amalia Rodriguez з Амалією Родрігіш^[3] (album dal vivo) Registrazione del concerto svoltosi al Teatro Sistina di Roma il 20 novembre 1972 (Halidon/Luci di scena).
• 2014 — Nottes de incantu (CD) (Retro Gold) ASIN: B000BRP1J2

• Хрещений батько 2 (The Godfather Part II), режисер Francis Ford Coppola (1974)
• Сесілія - ​​Історія анархістської комуни , режисер Жан-Луї Комоллі (1976)
• Ясновельможні трупи, режисер Франческо Розі (1976)
• Вигнанник островів , режисер Джорджіо Мозер (1980)
• Каморрист / Il Camorrista, режисер Джузеппе Торнаторе (1986)
• Disamistade, режисер Gianfranco Cabiddu (1988)

• Il passatore, режисер П'єро Неллі (1977)
• Gesù di Nazareth (Ісус з Назарету) Мінісеріал, режисер Франко Дзефіреллі (1977)
• Il commissario Corso, режисер Джанні Лепре (1992)

• [1] [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Карта