YaChudo

Марія Віттек

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Марія Віттек
пол. Maria Stanisława Wittek Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася16 серпня 1899[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Trębkid, Ґміна Щавін-Косьцельни, Гостинінський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла19 квітня 1997[1] (97 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВійськовий цвинтар у Повонзках Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцерка, солдатка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоІсторичне товариство у Львові Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнябригадний генерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
срібний хрест ордена Virtuti Militari золотий хрест Заслуги срібний Хрест заслуги Хрест Варшавського повстання Хрест Незалежності з мечами Хрест Армії Крайової Cross of Valour (1920)
Пам'ятник Марії Віттек у Музеї польської армії у Варшаві
Меморіальна дошка Марії Віттек на будинку за адресою: 3 травня, 2 у Варшаві, де вона мешкала у 1929—1975 роках

Марія Станіслава Ві́ттек (пол. Maria Stanisława Wittek; 1899–1997) — польська військовичка, бригадний генерал Війська Польського, перша жінка в Польщі, яка отримала генеральське звання (1991). Леді ордена Virtuti Militari.

Біографія

Ранні роки

Народилася 16 серпня 1899 року в селі Трембки поблизу Гостиніна (Гостинінський повіт) в Мазовії. Батько — Станіслав Віттек, член Польської соціалістичної партії, під загрозою арешту — під час Першої світової війни переїхав з родиною в Україну. Жили у Києві.

У 1917 році вступила до Польської військової організації, закінчила школу підофіцерів. Тоді ж вступила на математичний факультет Київського університету, ставши першою жінкою на цьому факультеті. З грудня 1919 року служила в польській армії. У 1920 році брала участь у боях за Львів у лавах Добровольчого жіночого легіону. Тоді вперше була нагороджена Срібним хрестом Військового ордена Virtuti Militari[2].

У 1921 році очолила навчальний відділ Соціального комітету з підготовки жінок до національної оборони. 31 серпня 1924 року Віттек була звільнена від діючої військової служби[3]. У 1928—1934 роках командувала військовою підготовкою жінок, з 1935 р. — завідувачка кафедри фізичного виховання та військової підготовки жінок Державного управління фізичного виховання та військової підготовки.

Друга світова війна

Під час оборонної війни Польщі в 1939 році Марія Віттек була головнокомандувачкою жіночих батальйонів допоміжної військової служби. З жовтня 1939-го по січень 1945 року очолювала Жіночу військову службу (WSK) в Генеральному штабі Союзу збройної боротьби — Армії Крайової. Брала участь у Варшавському повстанні, де досягла полковницького звання. Далі була командиркою WSK у Ченстохові до розпуску Армії Крайової.

Повоєнний період

Після війни Марія Віттек знову очолила секцію військової підготовки жінок у Державному управлінні фізичного виховання та військової підготовки, з 1948 року була начальницею відділу жінок Генерального штабу організації «Служба Польщі».

У 1949 році через неправдиві звинувачення Віттек ув'язнили на кілька місяців. Після звільнення вона працювала у торгівлі. Віттек ініціювала створення комісії з історії жінок при Товаристві ентузіастів історії у Варшаві. У серпні 1984 року вона вступила до Громадського комітету святкування 40-ї річниці Варшавського повстання.

2 травня 1991 року Марія Віттек стала першою в історії польської армії жінкою, якій надано звання бригадного генерала.

Померла 17 квітня 1997 року. Похована на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві[4].

Могила Марії Віттек на Військовому кладовищі Повонзки у Варшаві

Нагороди

Вшанування

19 квітня 2007 року до 10-ї річниці її смерті, в Музеї польської армії у Варшаві був відкритий пам'ятник (скульптор Ян Богдан Хмелевський).

Примітки

  1. ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ :: Ministerstwo Obrony Narodowej – serwis internetowy :: Aktualności :: (пол.), архів оригіналу за 5 березня 2016, процитовано 20 березня 2021
  3. ↑ Dziennik Personalny Ministra Spraw Wojskowych z 28 sierpnia 1924 r., Nr 86, s. 494.
  4. ↑ Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 20 березня 2021.
  5. ↑ а б в г Słownik Biograficzny Kobiet Odznaczonych Orderem Wojennym Virtuti Militari. T. III (P–Ż). Toruń: Fundacja „Archiwum i Muzeum Pomorskie AK i Wojskowej Służby Polek”. 2004. с. 209. ISBN 83-88693-03-4.
  6. ↑ M.P. z 1931 r. nr 156, poz. 227 «za pracę w dziele odzyskania niepodległości».
  7. ↑ M.P. z 1931 r. nr 64, poz. 102 «za zasługi na polu przysposobienia wojskowego».
  8. ↑ M.P. z 1937 r. nr 260, poz. 411 «za zasługi na polu przysposobienia wojskowego i wychowania fizycznego».
  9. ↑ Ordery, odznaczenia i odznaki III Rzeczypospolitej Polskiej 1990–1999. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. 2001. с. 50—51. ISBN 83-7174-726-8.

Бібліографія

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).