YaChudo

Маріо Сіроні

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Маріо Сіроні
Народження12 травня 1885[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сассарі, Сардинія, Королівство Італія[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть13 серпня 1961[1][7][…] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Мілан, Італія[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Італія[9][10]
 Королівство Італія
 Італія[11]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, рисувальник, гравер, графік, ілюстратор, скульптор, архітектор, сценограф, художник з костюмів, художній критик, митець, художник-гравер Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокекспресіонізм, дивізіонізмd, футуризм і Метафізичний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1900[12] — 1961[12]
ЧленАкадемія витончених мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва, Тейт, Королівський музей витончених мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національний музей образотворчого мистецтва, Національна галерея, Музей Новеченто (Мілан), Детройтський інститут мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей мистецтв Толедо, Стара національна галерея, Нова національна галерея і Estorick Collection of Modern Italian Artd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Маріо Сіроні у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Маріо Сіроні (італ. Mario Sironi, 1885–1961) — італійський художник, представник італійського футуризму і новеченто.

Життя і творчість

Маріо Сіроні народився в сім'ї інженера. У 1896—1902 роках вивчав у Римі технічні науки. Після отримання диплома вступив в приватну школу живопису. Під час свого навчання в Римі Сіроні знайомиться з майбутніми основоположниками італійського футуризму Марінетті, Северіні і Боччоні, з якими він дружив все життя. У 1908 році художник їде разом з Боччоні в Німеччину і Францію, а в 1913 році вирушає до Парижа, де вивчає сучасний живопис, захопившись кубізмом. У роботах Сіроні починаючи з 1908 року відчувається сильний вплив живопису Боччоні. У 1914 році римський галерист Джузеппе Спровієрі вперше виставляє на «Вільній футуристичній виставці» 16 робіт Сіроні. Через рік Марінетті оголошує про вступ Сіроні в міланську групу футуристів.

Зі вступом Італії в Першу світову війну Маріо Сіроні йде добровольцем в армію, що не заважає йому малювати. У його роботах 1917/1918 років відчувається істотний вплив метафізичного живопису, однак перша персональна виставка художника відбулася в 1919 році в «Каса д'арте Брагалья» (Casa d'arte Bragaglia) — єдиному на той в Італії футуристичному художньому салоні. Ця виставка була піддана різкій критиці в журналі «Valori Plastici» — друкованому органі, що орієнтувався на «метафізичний живопис».

До 1920 році художник поступово відходить від футуристичного мистецтва і в тому ж році, спільно з художниками Леонардо Дудревілем, Акілле Фуні і Луїджі Руссоло видає художній маніфест «Contra tutti i ritorni in pittura» («Проти будь-якого повторення в живопису»), де художники наполягали на створенні остаточного, певного стилю і форми в малюванні.

У 1922 році Маріо Сіроні працює художним критиком у газеті «Il Popolo d'italia» («Народ Італії»), що випускалася Муссоліні. У тому ж році, спільно з 6 іншими художниками, утворює художню групу новеченто. У 1932 році, спільно з художниками Енріко Прамполіні і Джерардо Дотторі, бере участь в організованій в Римі грандіозній Mostra della Rivoluzione Fascista («Виставки фашистської революції»), прикрасивши її зали футуристичними роботами. У роки правління В Італії фашистського режиму Маріо Сіроні користувався заступництвом влади і виконував численні замовлення по монументального настінного живопису, створював мозаїки та барельєфи. Після Другої світової війни роботи художника брали участь на виставках сучасного живопису documenta I, II та III в Касселі (відповідно 1955, 1959 і 1964 роках).

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Mario Sironi
  3. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118838504 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  7. ↑ SNAC — 2010.
  8. ↑ Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  9. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  10. ↑ https://www.workwithdata.com/person/mario-sironi-1885
  11. ↑ Museum of Modern Art online collection
  12. ↑ а б RKDartists

Література

  • Искусство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Т.2, М. «Советская энциклопедия», 1965. С.283.
  • Муромцева О. В.РОЛЬ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБЪЕДИНЕНИЯ «НОВЕЧЕНТО ИТАЛЬЯНО» В ПРОЦЕССЕ ОФОРМЛЕНИЯ ТОТАЛИТАРНОГО ИСКУССТВА В ИТАЛИИ //Актуальные проблемы теории и истории искусства. 2012. № 2. С. 304—309.
  • Тараканова Е. В. Штрихи к парадному портрету режима (наглядная агитация фашистской Италии) // Труды исторического факультета Санкт-Петербургского университета. 2016. № 25. С. 166—176.
  • Sylvia Martin «Futurismus», Köln, 2005
  • Braun, Emily. Mario Sironi and Italian Modernism: Art and Politics under Fascism, Cambridge University Press, 2000

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).