Мартиролог

Мартироло́г (від грец. μάρτυς — свідок; грец. μαρτύριον — доказ) — список визнаних мучеників, імена яких наводяться в календарному порядку відповідно до дати їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя).

Мартирологи покликані полегшити запам'ятовування днів, в які здійснювалося щорічне церковне поминання того чи іншого мученика, і, як правило, поряд з датою кончини, містили короткі відомості про обставини його мученицької смерті. У католицькій і православній церквах, де мученики є об'єктами релігійного шанування і виступають у ролі посередників між Богом і людиною, мартирологи відіграють найважливішу роль.

Найбільш ранні з відомих нам мартирологів — Римський мартиролог (354) і календарі мучеників, Карфагенський і Константинопольський, — містили імена місцевошанованих мучеників. Папа Григорій XIII (1572—1585) розпорядився скласти загальноцерковний мартиролог, а наступні папи переглядали і доповнювали його.

Надалі поняття «мартиролог» почали вживати у ширшому, переносному значенні. Тепер в публіцистиці це слово часто використовують для позначення переліку осіб, які зазнали переслідувань або страждань, а також переліку пережитих кимось страждань, фактів переслідування тощо^[1][2]

• 362: Мартиролог Єроніма (лат. Martyrologium Hieronymianum)
• 855: Мартиролог Адо (лат. Martyrologium Adonis)
• 860: Мартиролог Узуарда (лат. Martyrologium Usuardi)
• Римський мартиролог

Також мартирологом називають списки невинних жертв — списки пам'яті Голокоста, найбільший з таких списків зберігається в Залі Імен^[3] музею Яд Вашем.

• П. В. Голобуцький. Мартирологи [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 531. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Мартиролог // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 17.

• Мартиролог // Українська Релігієзнавча Енциклопедія