YaChudo

Марта Кон

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Марта Кон
Ім'я при народженнікілька Marthe Hoffnung Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася13 квітня 1920[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мец, Мозель Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла21 травня 2025[1] (105 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПалос-Вердес Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмедична сестра, учасниця французького Руху Опору, шпигунка, авторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникДруга світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Військова Медаль Воєнний хрест 1939—1945 Médaille de reconnaissance de la Nation
IMDbID 10435085 Редагувати інформацію у Вікіданих

Марта Гоффнунг Кон (фр. Marthe Cohn; 13 квітня 1920, Мец, Франція — 21 травня 2025, Лос-Анджелес, США) — французька письменниця[3][4], медсестра, шпигунка, яка пережила Голокост. Розповіла про свій досвід розвідниці у роки Голокосту у книзі «В тилу ворога» (2002).

Ранні роки

Народилася 13 квітня 1920 року в Меці, Франція в ортодоксальній єврейській родині і була однією з семи дітей. Сім'я жила поблизу німецького кордону у Франції, коли до влади прийшов Гітлер. Зі зростанням нацистської окупації її сестру відправили до Аушвіца, а її сім'я втекла на південь Франції одразу після повторної анексії Францією Ельзасу-Лотарингії 1918 року. Мец був німецьким володінням з 1871 по 1918 рік, придбаним як частина Ельзасу-Лотарингії під час Франко-прусської війни та віддана після Першої світової війни[5]. Кон стала свідком антисемітизму поблизу дому, зокрема, осквернення синагоги у Меці[6].

Кар'єра

У вересні 1939 року, згідно з наказом про евакуацію, вона, як і багато мозелян, переховувалася в Пуатьє у департаменті В'єнна. Після французької окупації у червні 1940 року й анексії Мозелю Третім Рейхом у липні 1940 року Кон вирішила залишитися у В'єнні.

Після арешту її сестри Стефані гестапо 17 червня 1942 року, Марта організувала втечу своєї сім'ї з Пуатьє до вільної зони. Там вона вижила завдяки фальшивим документам, отриманих перед від'їздом. Її нареченого, Жака Делоне — студента, з яким вона познайомилася в Пуатьє, який брав активну участь у французькому Руху Опору, розстріляли 6 жовтня 1943 року у фортеці Мон-Валеріан, Сюрен. У листопаді 1943 року Кон завершила навчання, розпочате у жовтні 1941 року в Пуатьє, в школі медсестер Французького Червоного Хреста в Марселі. Вона марно намагалася приєднатися до Руху Опору.

У листопаді 1944 року, після звільнення Парижа, вступила на службу та стала членкою розвідувальної служби 1-ї французької армії під командуванням маршала Франції Жана Марі де Латра де Тассіньї. Після 14 невдалих спроб перетнути фронт в Ельзасі Кон перетнула кордон з Німеччиною поблизу Шаффхаузена у Швейцарії. Як медсестра, яка вільно володіла німецькою мовою, вона видавала себе за німецьку медсестру та стверджувала, що розшукує свого зниклого нареченого. Потім повзти назад через швейцарський кордон, щоб передати інформацію французькій розвідці[3]. Вона змогла повідомити дві важливі інформації: про те, що на північний захід від Фрайбурга евакуювали лінію Зігфрида, і те, що залишки німецької армії влаштували засідку у Шварцвальді[7].

Після війни повернулася до Франції, щоб продовжити кар'єру медсестри, але 1956 року, навчаючись у Женеві, познайомилася з американським студентом-медиком, майором Л. Коном, який був сусідом по кімнаті її подруги. За три роки вони одружилися та жили в США. Вони працювали разом: він — анестезіологом, а вона — медсестрою-анестезіологом[3].

1945 року нагороджена Воєнним хрестом. 1999 року французький уряд нагородив її Військовою медаллю[8]. 2002 року нагороджена званням лицаря Ордена Почесного легіону Франції національним міністром у справах ветеранів Андре Бордом. 2006 року уряд Франції нагородив її медаллю Національногшо визнання.

2002 року у співавторстві з Венді Голден, написала книгу про свій досвід «У тилу ворога: правдива історія французького єврейського шпигуна в нацистській Німеччині», яку опублікував Harmony Books. Книгу переклала французькою мовою Елен Пруто й опублікувала у видавництвах Plon, а також Selection du Reader's Digest та престижне паризьке видавництво The Editions Tallandier.

Жила у Палос-Вердес, Каліфорнія[9]. Померла 21 травня 2025 року у 105 років[10].

Нагороди та відзнаки

Фільм

Фільм 2019 року «Чичинетт: Випадкова шпигунка» розповідає про життя Марти Кон. Його зняла сценаристка та режисерка Нікола Еліс Генс, а продюсером виступив Амос Гева[4][12][13].

Бібліографія

Примітки

  1. ↑ а б в Moselle. Native de Metz, la résistante Marthe Cohn est décédée à l’âge de 105 ans — 2025.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г Garrison, Jessica (14 липня 2000). Past Catches Up to Palos Verdes Woman—Carrying a Medal. Los Angeles Times. с. 1. Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  4. ↑ а б Goldstein, Gary (14 квітня 2020). Review: 'Chichinette' reveals the World War II spy exploits of a Palos Verdes centenarian. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 6 вересня 2021.
  5. ↑ Berrar, Jean-Claude. (2009). Metz, retour à la France. Woippy: Serpenoise. ISBN 978-2-87692-784-1. OCLC 315137537.
  6. ↑ Accart, Jean-Philippe (2010), 1. La démarche projet en vue de la création d'un service de questions-réponses en ligne, Mettre en œuvre un service de questions-réponses en ligne, Presses de l’enssib: 16—33, doi:10.4000/books.pressesenssib.168, ISBN 978-2-910227-82-1, процитовано 16 листопада 2020{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  7. ↑ Mindell, Cindy (24 червня 2015). Conversation with Marthe Cohn. Connecticut Jewish Ledger.
  8. ↑ Décret du 4 août 2004 portant promotion et nomination.
  9. ↑ Jewish History Month: Marthe Cohn, Holocaust survivor who kept spy identity secret for years, reflects on Russian invasion. ABC7 Los Angeles. 27 травня 2022. Процитовано 8 лютого 2023.
  10. ↑ Moselle. Native de Metz, la résistante Marthe Cohn est décédée à l’âge de 105 ans. www.republicain-lorrain.fr (FR-fr) . 21 травня 2025. Процитовано 22 травня 2025.
  11. ↑ Tugend, Tom. Marthe Hoffnung Cohn Receives Germany's Highest Honor. AJC Global Jewish Advocacy. Процитовано 18 вересня 2016.
  12. ↑ Brown, Hannah (17 жовтня 2019). Haifa hosts the Jewish nurse who spied on the Nazis. The Jerusalem Post.
  13. ↑ Chichinette: The Accidental Spy. IMDb.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).