Марта Бібеску

Марта Бібеску
фр. Marthe Bibesco
Ім'я при народженні	кілька Marthe Lucie Lahovary[1]
Псевдо	Lucile Decaux
Народилася	28 січня 1886[2][3][4]  Бухарест, Румунія[1][4]
Померла	28 листопада 1973[2][3][…] (87 років)  IV округ Парижа, Париж[5][1]
Поховання	Q110347533?
Країна	Франція[6]  Румунія
Діяльність	поетеса, есеїстка, письменниця-романістка, письменниця, біографка
Галузь	поезія і есей
Знання мов	французька[2] і румунська[7]
Членство	Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[8]
Батько	Йон Лаговарі
Родичі	Constantin Lahovaryd
У шлюбі з	George Valentin Bibescud
Діти	Valentine Bibescod
Нагороди	Marcelin Guérin Prized (1909) Prix Gustave Le Métais-Larivièred (1966)
Медіафайли у Вікісховищі

Княгиня Марта Бібеску (рум. Marta Bibescu), французький творчий псевдонім — Марта Бібеско (фр. Marthe Bibesco), при народженні Марта Лючія Лаховарь, княжна Маврокордат (рум. Marta Lucia Lahovary) (28 січня 1886, Бухарест — 28 листопада 1973, Париж) — румунська і французька письменниця, громадська діячка Румунії, власниця палацу Могошоая. Протягом усього життя вела щоденники, які склали у підсумку 65 томів.

Із знатного князівського роду Маврокордато, була особисто знайома з представниками відомих королівських династій. Кайзер Вільгельм II з моменту їх знайомства і протягом наступних 15 років писав їй палкі листи. У 17 років стала дружиною першого румунського авіатора, князя Георге Валентина Бібеску.

Під час подорожей по Європі стала публікувати подорожні нотатки, які привернули увагу європейських читачів. Романи з життя Румунії привернули увагу найбільших письменників Європи (Пруст, Рільке, Валері, Кокто, Макс Жакоб, Франсуа Моріак, Сент-Екзюпері та ін.), багато з яких стали її знайомими і друзями.

Під час Другої світової війни вела секретні переговори, спрямовані на вихід Румунії з війни. Після зайняття Бухареста радянськими військами покинула Румунію за дипломатичним паспортом. Жила в еміграції, продовжував літературну кар'єру. Дочка Валентина з чоловіком змогла покинути Румунію в 1958 р.

Лауреатка кількох французьких літературних премій. У 1955 обрана іноземним членом Королівської академії французької мови і літератури Бельгії.

• Ghislain de Diesbach Princesse Bibesco — la dernière orchidée, ed. Perrin, Paris, 1986
• Mircea Eliade, «Marthe Bibesco and the Meeting of Eastern and Western Literature» in Symbolism, the Sacred and the Arts, The Crossroad Publishing Company, N.Y., 1986, ISBN 0-8245-0723-1
• Christine Sutherland Enchantress. Marthe Bibesco and her World, Farrar, Straus & Giroux, New York, 1996

• Princess Marthe Bibesco Collection [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.] at the Harry Ransom Humanities Research Center at the University of Texas (Austin)