YaChudo

Марко Джурич

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джурич.
Марко Джурич
серб. Марко Ђурић Редагувати інформацію у Вікіданих
Нині на посаді
Народився25 червня 1983 (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Белград, СР Сербія, СФРЮ Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, правник, дипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиInstitute for Political Studies in Belgraded Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сербія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materюридичний факультет Белградського університетуd (2010) і Faculty of Law, University of Novi Sadd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСербська прогресивна партія і Отпор! Редагувати інформацію у Вікіданих
РелігіяСербська православна церква Редагувати інформацію у Вікіданих
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Марко Джурич (серб. кир. Марко Ђурић, серб. лат. Marko Đurić; нар. 25 червня 1983) — сербський політик і дипломат, який обіймає посаду міністра закордонних справ із 2024 року. До цього призначення працював послом Сербії у Сполучених Штатах Америки (2020—2024)[1] та послом-нерезидентом Сербії в Колумбії (2021—2024).[2]

З 2 вересня 2013 року до 8 жовтня 2020 року очолював управління у справах Косова і Метохії. У 2012—2014 роках працював радником президента Сербії із зовнішньої політики.

Бувши членом Сербської прогресивної партії з часу її заснування у 2008 році, нині обіймає посаду заступника голови партії та входить до складу партійної ради зовнішньої політики та європейської інтеграції.[3][4][5]

Життєпис

Ранні роки та освіта

Джурич народився в 1983 році в Белграді в сім'ї з єврейським корінням[6] від бабусі по материній лінії, нейрофізіологині Міри Пашич, уродженої Шенбергер — наукової дослідниці інституту імені Синиші Станковича і викладачки природничо-математичного факультету Белградського університету.[7] Його дід по материнській лінії професор Найдан Пашич був теоретиком суспільно-політичних наук, причетним до заснування факультету політології Белградського університету. Двоюрідним прадідом Джурича був прем'єр-міністр Сербії та Югославії першої половини XX століття Нікола Пашич.

2002 року Джурич вступив на 4-річну програму юридичного факультету Белградського університету, яку закінчив через 8 років, у 2010 році.

Він володіє сербською, англійською, івритом і базовою французькою.[3]

Початок кар'єри

У 2000 році приєднався до руху «Отпор!», ставши активним учасником його пресгрупи і долучившись до повалення режиму Слободана Мілошевича 5 жовтня. У 2001 і 2002 роках був також ведучим і редактором молодіжного політичного радіо-ток-шоу на національній станції «Радіо Белград 202». З 2002 по 2008 рік був членом студентського парламенту свого факультету, де організував і головував у кількох публічних дискусіях і брав участь у різноманітних студентських змаганнях (публічні виступи, навчальні суди).

Вступ у Сербську прогресивну партію

У 2008 році написав аналіз запропонованого нового Статуту Автономного краю Воєводина. Належав до кола засновників Сербської прогресивної партії (СПП). 2009 року став координатором юридичної групи СПП і помічником заступника голови партії Александра Вучича. З 2010 року став членом головної ради СПП, також виконуючи функції речника партії. У 2011 році допоміг створити та розпочав координацію команди СПП з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції, відіграв дуже активну і помітну роль під час виборчої кампанії 2012 року. Наприкінці 2012 року ввійшов до складу правління Сербської прогресивної партії[4].

У 2011 році працював дослідником у Белградському інституті політології, заморозивши свій статус в інституті після того, як СПП та її кандидат Томислав Николич перемогли на парламентських і президентських виборах у травні 2012 року, а Джурич вступив на посаду голови[3].

У червні 2012 року призначений зовнішньополітичним радником президента Сербії, де одними з багатьох його важливих обов'язків були координація діяльності вищих посадовців щодо міжнародної реакції на проголошення незалежності Косова 2008 року та підготовка сербської офіційної платформи для переговорів між Белградом і Приштиною у 2012 році, а також щоденна дипломатична комунікація та планування стратегічної політики.

Директор управління у справах Косова і Метохії

Джурич (третій ліворуч) у вересні 2020 року в Білому домі під час підписання угод з економічної нормалізації між Косовом і Сербією в присутності Дональда Трампа.

2 вересня 2013 року призначений директором управління у справах Косова і Метохії в уряді Сербії.

26 березня 2018 року під час зустрічі з місцевими сербами в Північній Митровиці заарештований силами спецпідрозділу поліції Косова у зв'язку з перетином кордону Косова. Віцепрем'єр-міністр Косова Енвер Ходжай заявив, що присутність Джурича в Косові «без дозволу» косовської влади суперечила угодам ЄС між двома сторонами (Брюссельська угода).[8] Під час арешту співробітники косовської поліції поранили багатьох журналістів, що засудила Європейська мовна спілка та ОБСЄ.[9][10] Акт арешту і насильства засудив сербський президент Александар Вучич, зазначивши, що поїздка Джурича була законною та фактично узгоджувалася з Брюссельською угодою[11]. Потім Джурича доставили в столицю Косова Приштину, передали в суд, після чого вивезли з території Косова.[8]

Посол Сербії в США

8 жовтня 2020 року Джурича призначили новим послом Сербії в Сполучених Штатах Америки замість Джерджа Матковича[1].

18 жовтня Джурич заявив, що нагірно-карабаський конфлікт 2020 року — це застереження тим, хто не вірить, що Косово все ще не перестало бути міжнародною «пороховою бочкою».[12]

На чолі МЗС

Джурич із Державним секретарем США Марко Рубіо

2 травня 2024 року Джурича призначено міністром закордонних справ в уряді Мілоша Вучевича, де він змінив Івицю Дачича.[13] Новий міністр провів зустріч з американським послом у Сербії Крістофером Р. Гіллом, оголосивши про поглиблення співпраці зі США.[14] 12 травня 2024 року Джурич зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та першою леді Оленою Зеленською.[15] 6 серпня 2025 року голова сербського зовнішньополітичного відомства зустрівся з державним секретарем США Марком Рубіо.[16] У жовтні 2025 року Джурич заявив про готовність Сербії стати посередником між Україною та Росією для врегулювання російсько-української війни, яка, на його думку, повинна закінчитися якомога швидше, та запевнив, що його країна підтримує територіальну цілісність і суверенітет України.[17] У травні 2026 року в розмові з українським послом Олександром Литвиненком він наголосив на готовності до подальшої співпраці двох держав і пообіцяв схвалити участь української сторони у спеціалізованій виставці EXPO 2027.[18]

Примітки

  1. ↑ а б Marko Djurić appointed Serbian Ambassador to the United States Video. B92.net. 8 жовтня 2020. Процитовано 16 вересня 2026.
  2. ↑ Marko Đurić ambasador i u Kolumbiji. Danas.rs (серб.). 3 липня 2021. Процитовано 16 вересня 2026.
  3. ↑ а б в Marko Đurić: Želim da menjam Srbiju. Kurir (серб.). 3 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 16 вересня 2026.
  4. ↑ а б Crnogorac, Milica (3 грудня 2012). SNS ipak nije raspravljao o vlasti u Beogradu. Press (серб.). Процитовано 16 вересня 2026.
  5. ↑ Crnogorac, Milica (27 травня 2014). Marko Đurić direktor Kancelarije za KiM. Press (серб.). Процитовано 16 вересня 2026.
  6. ↑ Shnidman, Ronen (17 серпня 2024). Serbia looks to reset ties with US, Israel with first Jewish FM Marko Djuric. The Jerusalem Post. Процитовано 19 жовтня 2024.
  7. ↑ Marko Djuricev tečni hebrejski. Večernje novosti. 6 травня 2015. Процитовано 25 лютого 2026.
  8. ↑ а б MacDowall, Andrew (26 березня 2018). Kosovo detains Serbian politician after 'illegal entry' into region. The Guardian. Процитовано 27 березня 2018.
  9. ↑ EBU Condemns Attack on RTS Cameraman. European Broadcasting Union. 28 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  10. ↑ The Latest: EU, Serbia to find new ways in Kosovo conflict. The Washington Post. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  11. ↑ President wants to "wait and see if Pristina's lying again". B92. 30 березня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
  12. ↑ Đurić: Nagorno-Karabah upozorenje onima koji ne veruju da je Kosovo i dalje bure baruta. Kosovo Online (серб.). 18 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2026.
  13. ↑ Изабрана нова Влада Републике Србије, Марко Ђурић нови министар спољних послова. Minister of Foreign Affairs of Serbia (серб.). 2 травня 2024. Процитовано 10 травня 2024.
  14. ↑ Šef srpske diplomatije najavio jačanje saradnje sa SAD na sastanku sa Hilom. Radio Slobodna Evropa (хор.). 9 травня 2024. Процитовано 10 травня 2024.
  15. ↑ Supruga predsednika Ukrajine Olena Zelenska u poseti Beogradu. Politika (серб.). 12 травня 2024. Процитовано 25 лютого 2026.
  16. ↑ Marko Đurić u Vašingtonu sa državnim sekretarom SAD. N1info (серб.). Serbia. 6 серпня 2025. Процитовано 16 серпня 2025.
  17. ↑ Сербія готова стати посередником у переговорах між Україною та Росією – Марко Джурич. Судово-юридична газета. 26 жовтня 2025. Процитовано 16 вересня 2026.
  18. ↑ Глава МЗС Сербії пообіцяв підтвердити участь України у виставці EXPO 2027. Інтерфакс-Україна. 13 травня 2026. Процитовано 16 вересня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).