Маргарет Марон
| Маргарет Марон | |
|---|---|
англ. Margaret Maron  | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Margaret Elizabeth Brown |
| Народилася | 25 серпня 1938[1] Грінсборо, Північна Кароліна, США[1] |
| Померла | 23 лютого 2021[1] (82 роки) Ролі, США[2] ·інсульт[3] |
| Країна |  США |
| Діяльність | письменниця детективного жанру, письменниця-романістка, письменниця |
| Сфера роботи | детектив[4] і детективна література[4] |
| Знання мов | англійська[5][4] і італійська |
| Жанр | кримінальна літератураd |
| Нагороди | |
| Сайт: margaretmaron | |
 Маргарет Марон у Вікісховищі | |
Маргарет Марон (англ. Margaret Maron; 25 серпня 1938 року, Грінсборо, Північна Кароліна, США — 23 лютого 2021 року, Ралі, Північна Кароліна, США) — американська письменниця детективного жанру. Виборола за свої твори декілька престижних літературних премій: Агати, Едгара, Ентоні, Макевіті. На кінець 2020 року вона написала 31 роман з різними персонажами. Її твори перекладені багатьма мовами і є в списках читань багатьох курсів сучасної південної літератури США[6], а також курсів літератури про злочини та загадки.
Вона та її чоловік, художник Джо Марон, жили в Брукліні, перш ніж повернутися до рідного штату Північна Кароліна, де вона мешкала до своєї смерті, коли померла, як і набагато раніше її чоловік, від інсульту.
Марон є членом-засновником і колишнім президентом організації «Сестри у злочині» (Sisters in Crime) та Американської ліги письменників кримінального жанру (англ. American Crime Writers' League), а також директором національної ради організації «Американські письменники детективного жанру». Вона була основним доповідачем Великого Мангеттенського конклаву кримінального жанру в 2004 році.
Творчість
В одній серії романів головним героєм є Сигрід Харальд, лейтенант поліції Нью-Йорку, батько якої був убитий під час виконання службових обов'язків, коли вона була малою. Інша серія розповідає про пригоди судді Дебори Нотт, адвоката та дочки сумнозвісного бутлегера в Північній Кароліні.
Визнання
Її першим романом, який отримав визнання, був «Корпус Різдва», номінований на премію Агати в 1989 році та на премію Ентоні в 1990 році в категорії «Найкращий роман».
Її першим оповіданням, що отримало визнання критиків, був «Правосуддя Дебори», що виграв премію Агати у 1991 році, а також був номінований на премію Ентоні та Макевіті наступного року за «Найкраще оповідання».
Її роман «Дочка бутлегера» був дуже добре прийнятий, і він отримав у 1992 році премії Агати, Ентоні, Едгара По та Макевіті в номінації «Найкращий роман».
У 1993 році її оповідання «… Що одружилася з дорогим старим татом» була номінована на «Найкраще оповідання» премії Агати, а її роман «Південний дискомфорт» — на ту ж премію в номінації «Найкращий роман». Цей роман знову був відзначений наступного року, виборовши номінацію «Найкращий роман» на премію Ентоні 1994 року.
У 1996 році її роман «Диявол стрибає вгору» виборов першість у номінації «Найкращий роман» премії Агати. Надалі її твори часто були у різних номінаціях різних літературних премій. У 2002 році вона виграла премію Агати в номінації «Найкраще оповідання» за «Собака, що не гавкав».
У 2011 році її роман «Триденне містечко» виборов премію Агати в номінації «Найкращий роман».
У травні 2010 року Марон присуджено почесний докторський ступінь і вона виступила з початковою промовою в Університеті Північної Кароліни в Грінсборо, де вона була студенткою протягом двох років.
У 2016 році її прийняли до Літературного залу слави Північної Кароліни.
Твори
Серія судді Дебори Нотт
- Bootlegger's Daughter, (Дочка бутлегера) 1992 (премії Едгара Аллана По, Агати, Ентоні, Макевіті);
- Southern Discomfort (Південний дискомфорт) 1993;
- Shooting at Loons (Стрілянина по гагарах) 1994;
- Up Jumps the Devil (Диявол стрибає вгору) 1996 (премія Агати);
- Killer Market (Ринок вбивць) 1997;
- Home Fires (Домашні пожежі) 1998;
- Storm Track (Штормова доріжка) 1998 (премія Агати);
- Uncommon Clay (Рідкісна глина) 2001;
- Slow Dollar (Повільний долар) 2002;
- High Country Fall (Падіння високої країни) 2004;
- Rituals of the Season (Ритуали сезону) 2005;
- Winter's Child (Дитина зими) 2006;
- Hard Row (Важкий ряд) 2007;
- Death's Half-Acre (Смерть на півакра), 2008;
- Sand Sharks (Піщані акули) 2009;
- Christmas Mourning (Різдвяний ранок) 2010;
- Three-Day Town (Триденне місто) 2011 (сюжет включає іншого персонажа — Сігрід Гаральд);
- The Buzzard Table (Стіл канюка) 2012;
- Designated Daughters (Призначені дочками) 2014;
- Long Upon the Land (Довго на землю) 2015 (отримала премію Агати).
Серія Сігрід Гаральд
- One Coffee With (Одна кава з) 1981;
- Death of a Butterfly (Смерть метелика) 1984;
- Death in Blue Folders (Смерть у блакитних досьє) 1985;
- The Right Jack (Правильний Джек) 1987;
- Baby Doll Games (Ігри для ляльок) 1988;
- Corpus Christmas (Різдвяний корпус) 1989;
- Past Imperfect (Минуле неідеальне) 1991;
- Fugitive Colors (Кольори-втікачі) 1995;
- Take Out (Виймайте) 2017.
Несерійні романи та збірки
- Bloody Kin (Кривавий Кін) 1985;
- Shoveling Smoke (Згрібаючи дим) (1987);
- Last Lessons of Summer (Останні уроки літа) 2003;
- Suitable for Hanging (Підходить для вішання) 2004.
Примітки
- ↑ а б в https://www.legacy.com/obituaries/name/margaret-maron-obituary
- ↑ Margaret Maron Obituary
- ↑ https://www.legacy.com/obituaries/newsobserver/obituary.aspx?pid=197862467
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Southern United States literature
Джерела
- North Carolina Literary Hall of Fame. Margaret Maron [1] [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Margaret Maron [2] [Архівовано 2 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Maron, Margaret B. [3] [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).