YaChudo

Маргарет Вайс

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Маргарет Вайс
Народилася16 березня 1948[1][2] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Індепенденс Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, письменниця-романістка, письменниця наукової фантастики, дизайнерка рольових ігор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМіссурійський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1984 — тепер. час
Жанрфентезі Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusDragonlance Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зDon Perrind Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти2
Сайт: margaretweis.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Маргарет Вайс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайс.

Маргарет Едіт Вайс (англ. Margaret Weis, [waɪs]; (нар. 16 березня 1948 Редагувати інформацію у Вікіданих, Індепенденс Редагувати інформацію у Вікіданих) — американська письменниця у жанрах фентезі та наукової фантастики, дизайнерка рольових ігор. Авторка десятків романів і оповідань. У TSR, Inc. об'єдналася з Трейсі Гікмен, щоб створити світ рольової гри (RPG) Dragonlance. Генеральна директор-засновниця та власниця Sovereign Press, Inc і Margaret Weis Productions, яка ліцензує кілька популярних телевізійних і кінофраншиз на створення рольових серіалів на додаток до власних.

У 1999 році журнал Pyramid назвав Вайс однією з найвпливовіших персон Міленіуму, сказавши, що вона та Гікмен «найбільше відповідають за весь жанр ігрової фантастики». У 2002 році її включили до Зали слави Origins завдяки «Dragonlance».

Ранній життєпис

Маргарет Вайс народилася 16 березня 1948 року в Індепенденсі, штат Міссурі[4], де й виросла.[5] З прикладами літератури в жанрі героїчного фентезі познайомилася під час навчання в Університеті Міссурі (MU). Пізніше письменниця згадувала: «Я прочитала Толкієна, коли він уперше набув популярності в коледжах у 1966 році. Моя подруга подарувала мені кілька книжок, коли я навчалася в літній школі в Університеті Міссурі. Я буквально не могла відірватися від них! Я ніколи не знаходила іншого фентезі, яке б мені подобалося, і просто ніколи не читала жодного фентезі після Толкіна».[5] Вайс сумлінно уникала придбання неавторизованих публікацій його робіт і пов'язувала війни в його вигаданому світі з війнами в реальному світі 1960-х.[6]

У 1970 році вона закінчила Університет Міссурі з освітнім ступенем бакалавра мистецтв за спеціальністю «Література»[7].

Кар'єра

Маргарет Вайс згадувала: «Звичайно, моя мати знала, що я помру з голоду з таким нікчемним ступенем», тому мати влаштувала її коректоркою в невелику видавничу компанію в сусідньому Канзас-Сіті, штат Міссурі. Там вона піднялася до редакторки, дізналася все про книжкову індустрію та знайшла агента, який назвав її літературні праці надзвичайно вдалим для початківиці. Вона почала писати для малобюджетного книжкового ринку для підлітків[5][8]. З 1972 по 1983 рік Маргарет Вайс працювала у видавництві Herald Publishing House як директор з реклами, а потім як директор Independence Press — торгового підрозділу Herald Publishing з 1981 по 1983 рік.[7]

Перша книга Вайс — це біографія злочинців Френка та Джессі Джеймсів. Френк був похований на кладовищі біля школи її дитинства в Індепенденсі.[8] Наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років вона написала дитячі книжки про комп'ютерну графіку, роботів, історію Дня подяки та пригодницьку книгу для ув'язнених із низьким рівнем грамотності[9].

TSR і Dragonlance

Маргарет Вайс і Трейсі Гікмен на Gen Con Indy 2008

У 1983 році Вайс подала заявку на роботу редакторки ігор у TSR, Inc., про що вона побачила оголошення в Publishers Weekly. TSR відмовив їй у працевлаштуванні на цій посаді, але найняв її редакторкою книги.[5][9] Маргарет Вайс залишилася в книжковому відділі, покинувши компанію як незалежна авторка у 1986 році[6][7][10].

Одним із її перших завдань у TSR стала допомога з координації під час випадкової зустрічі з колегою з TSR Трейсі Гікмен[8] Project Overlord, який мав включати роман і три модулі AD&D.[5][9] Вайс та Гікмен розробили сюжет для роману й найняли автора, щоб конкретизувати ідеї історії, але якому бракувало розуміння персонажів чи сюжетів. «Проживши з цими героями місяцями» і під загрозою дедлайну, вони врятували проєкт[8][9].

Маргарет Вайс пізніше згадувала: «На той час ми з [Гікменом] настільки захопилися проєктом, що відчули, що мусимо його написати». Проєкт Overlord незабаром став відомий як Dragonlance.[9][11] З 4 мільйонами продажів першої книги в США та у Великій Британії[8] вона перетворилася на трилогію романів під назвою «Хроніки Драконового Списка» та 15 пов'язаних модулів.[9][11] Керуюча редакторка книжкового відділу TSR Джин Блек обрала Вайс та Гікмена для написання серії.[12] :16 Вона сказала: «На мою думку, проєкт був таким успішним завдяки тому, що всі, хто брали участь у ньому, були в захваті від нього і вірили в нього»[9].

Після двох років розроблення TSR випустила ігровий модуль Dragons of Despair у березні 1984 року та роман Dragons of Autumn Twilight у листопаді 1984 року[13][14]. TSR мав сумніви щодо потенціалу продажів готового роману і спробував замовити 30 000 примірників, перш ніж розпочати з мінімального накладу в 50 000. Успіх роману спонукав TSR опублікувати більше примірників, щоб задовольнити попит.[15] Роман був написаний після завершення перших ігрових модулів Dragonlance. Вайс і Гікмен вважали це обмеженням і зробили роман занадто епізодичним, тому вони змінили процес для наступних книг і завершили романи до того, як були написані відповідні модулі[16].

Вайс та Гікмен також є авторами трилогії «Легенди про драконівський спис», опублікованої в 1986 році[12] :16 В рамках серії вони створили романи, ігрові додатки, оповідання, художні книги та календарі[5].

Вони почали підробляти як автори книг по чотири години кожного вечора та кожні вихідні. Кілька успішних книг дозволили їм залишити TSR і почати писати книги повний робочий день у 1986 році[8].

Підприємиця

Маргарет Вайс на з'їзді в Лукці в жовтні 2005 року

Покинувши TSR у 1986 році,[6][10] Вайс та Гікмен продовжили роботу в команді авторів. Відповідно до профілю Kansas City Star провідних місцевих авторів, «трансформованих» піонером у жанрі фентезі Джоном Р. Р. Толкієном, дует прагнув відновити заснований на реальності та гуманізований досвід літератури Толкіна, але без копіювання чи наслідування, щоб читач міг уявити зустріч із їхнім оригінальними чарівними персонажами в реальному місці, як-от автобусна зупинка, які розмовляють за вимовними іменами.[6] Вона пояснила довговічність їхнього письменницького партнерства спеціалізацією, де Гікмен був творцем світу та оповідачем, який визначає, «коли сходить місяць і в який бік дмуть вітри», а вона привносила персонажів та зміст. Також він розплутував її проблемні та тупикові ситуації.[8] Вайс та Гікмен написали трилогію Darksword (1986—1987) і семикнижний цикл Deathgate (1988—1994) для Bantam Books[9].

Щоденний робочий процес Маргарет Вайс складався з п'ятигодинного писання за комп'ютером, починаючи з 7:30 навіть у свята, часто переписування всього, що перевищувало п'ять годин попереднього дня, а потім обдумування книги протягом дня. Вона писала сюжетні ідеї та уривки діалогів на серветках і конвертах, поки не отримала портативний комп'ютер, і нервувала, якщо не могла працювати. Письменниця зазначала: «Я б хотіла розгадувати таємниці, але в мене не створена для цього голова». Вона подумки населяла власні вигадані світи; і після завершення зазнавала «справжньої депресії» через відмову від персонажів, які здавалися справжнішими, ніж більшість людей. Її єдина відпустка полягала в організації конференцій фентезі та наукової фантастики по всьому світу та спілкування зі своїми шанувальниками[8].

Вайс написала романи про космічну оперу «Зірка Вартових», які вона називає своїм улюбленим серіалом, написаним нею. Вона видавала гру на основі Mag Force 7 з 1994 по 1996 рік[9]. Наприкінці 1990-х Ларрі Елмор передав свій фантастичний світ Лоерема Вайс та Гікмен, який вони написали як романну трилогію «Володарний камінь», опубліковану Del Rey.[9][12] :351 З 2003 по 2005 рік Вайс завершила трилогію Dragonvarld для Tor.

У 1999 році журнал Pyramid назвав Маргарет Вайс однією з найвпливовіших людей Міленіуму «принаймні в царині пригодницьких ігор», і сказав, що вона та Гікмен «загалом відповідають за весь жанр ігрової фантастики».[17] У 2002 році Вайс була включена до Зали слави Origins, зокрема за «одну ігрову лінію, яка стала літературною сенсацією: Dragonlance»[18].

Видавничі компанії

Окрім письменницької кар'єри, Маргарет Вайс була власницею та директором двох видавничих компаній. Вона заснувала компанію Sovereign Press, обійнявши посаду генеральної директора для публікації рольової гри Sovereign Stone, написаної її чоловіком Доном Перріном разом із Лестером Смітом.[12] :351 Щоб покращити ситуацію, Вайс і Перрін написали повість «Шадамер та історія старих дружин», яка була опублікована в Dragon № 264 у жовтні 1999 року.[12] :352 Перрін залишив Sovereign Press у 2004 році, а Вайс заснувала Margaret Weis Productions.[12] :353 Маргарет Вайс опублікувала лінійку рольових ігор, засновану на кількох ліцензіях, включаючи Serenity та Battlestar Galactica, а також новий сольний проєкт Еда Грінвуда у рольовій грі Castlemourn.

Вайс була членкинею ради директорів компанії Mag Force 7, Inc. — розробника колекційної карткової гри Star of the Guardians і Wing Commander (CCG)[7].

Повернення до Dragonlance

Вайс та Гікмен повернулися до Dragonlance у 1995 році з Dragons of Summer Flame. Її наступним проєктом став власний роман під назвою The Soulforge, заснований на її улюбленому персонажі з трилогії, темному чарівнику Рейстліні.[9] Wizards of the Coast опублікував нову трилогію романів про Dragonlance Вайс та Гікмена під назвою War of Souls, починаючи з Dragons of a Fallen Sun (2000).[12] :283

У 2002 році Wizards of the Coast надали ліцензію Dragonlance компанії Sovereign Press на виробництво матеріалів рольової гри для сеттингу; Вайс і Перрін разом із Джеймі Чемберсом і Крістофером Койлом написали «Dragonlance Campaign Setting» (2003), який опублікували у Wizards of the Coast. Потім Sovereign Press змогла додатково доповнити цю книгу, використовуючи матеріали, створені за ліцензією d20.[12]:353 Термін дії ліцензії закінчився у 2007 році[19]. Між 2004 і 2008 роками Вайс написала трилогію сольного роману під назвою «Темний учень»; перший роман «Янтар і попіл» був опублікований у серпні 2004 року. У цей період Вайс також спільно з Гікменом написали трилогію «Втрачені хроніки», починаючи з «Драконів Дварфських глибин» у липні 2006 року. Між романами про Соратників була п'ятнадцятирічна перерва перед тим, як вийшли «Дракони Дфарських глибин». Після завершення оригінальних романів «Хронік» у 1991 році у співавторів лишилося багато матеріалу про них, але вони перейшли до написання творів про нових персонажів. У 2004 році Вайс сказала Гікмену, що хоче повернутися до головних героїв світу Dragonlance. Коли пара авторів зв'язалася зі своїми редакторами, вони з ентузіазмом погодилися[20].

У жовтні 2020 року Вайс та Трейсі Гікмен подали позов проти Wizards of the Coast за порушення ліцензії на нову трилогію романів Dragonlance[21][22]. Boing Boing повідомила, що «згідно з позовом, Вайс і Гікмен домовилися з Wizards of the Coast випустити нові романи в 2017 році, завершивши серіал і влаштувавши шанувальникам останню зустріч. Але компанія перервала серію в серпні 2020 року».[23] Автори виношували нову трилогію як «завершення справи свого життя».[24] У грудні 2020 року Вайс і Гікмен подали заяву про добровільне відхилення без шкоди для їх позову[25], «зазначивши в заяві, що Wizards of the Coast офіційно не відповіли на їхній позов і не подали заяву про спрощене судове рішення».[26] Через кілька тижнів видавничий агент Вайс та Гікмена підтвердив, що нова трилогія романів про Dragonlance знову знаходиться в стадії розроблення.[27][28] Перший роман нової серії Dragonlance: Dragons of Deceit побачив світ 2 серпня 2022 року[29][30].

Особисте життя

Вайс познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком у загальноосвітній школі, одружилася після коледжу та народила двох дітей.[8][31] Особливості діяльності професійної письменниці не сприяли розвиткові їх стосунків. Після публікації її першої книги та десяти років шлюбу вони розлучилися через постійний стрес та недотичність характерів.[8]

У 1983 році Маргарет Вайс переїхала до курортного міста Лейк-Женева у штат Вісконсин, щоб працювати на TSR,[6][10] проживаючи в будинку, переобладнаному з сараю.[8] Вона сказала, що завжди уникала читання фантастичних книг[32], починаючи з Толкіна[6], аби не відчувати впливу на її творчість, але надає перевагу таким класикам, як Чарлз Діккенс, Джейн Остін та Шерлок Холмс у вільний час.[8] Вона часто грала в ігри та готувала їжу під час відпочинку, а під час подорожей збирала кулінарні книги, наприклад, рецепти напоїв із книг Діккенса[10].

У 1993 році у Вайс був діагностований рак молочної залози, і вона пройшла успішну хіміотерапію.[9][33] Під час лікування письменниця була зайнята написанням «Сьомих воріт»[33].

У 1996 році Вайс одружилася з письменником та розробником ігор Доном Перріном[9][34]. Пізніше вони розлучилися[31].

Бібліографія

Див. Бібліографія Маргарет Вайс

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Franzman, Jeff (Листопад 1995). Meet fantasy author Margaret Weis. Inquest. № 7. Wizard Entertainment. с. 68-69.
  5. ↑ а б в г д е Hickman, Tracy (Квітень 1987). TSR Profiles (PDF). Dragon. Т. XI, No. 11, № 120. Lake Geneva, Wisconsin: TSR, Inc. с. 90. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2014. Процитовано 17 листопада 2023.
  6. ↑ а б в г д е Tolkien's fantasies inspire others, endure as literature. The Kansas City Star. 21 січня 1992. с. E8. Процитовано 21 серпня 2022.
  7. ↑ а б в г Margaret Weis. Архів оригіналу за 24 лютого 2009.
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н Steinkraus, Dave (3 грудня 1990). Author lives a fantasy life. The Journal Times. Racine, Wisconsin. с. 6A. Процитовано 21 серпня 2022.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Varney, Allen (Січень 1998). ProFiles: Margaret Weis (PDF). Dragon. Renton, Washington: Wizards of the Coast. XXII, No. 6 (#243): 120. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2014. Процитовано 17 листопада 2023.
  10. ↑ а б в г Inside Tips Make Recipes Special. Lake Geneva Regional News. Процитовано 21 серпня 2022.
  11. ↑ а б Phillips, Casey (February 19, 2010). «QandA with Larry Elmore», Chattanooga Times Free Press. Distributed through McClatchy-Tribune News Service, February 19, 2010.
  12. ↑ а б в г д е ж и Shannon Appelcline (2011). Designers & Dragons. Mongoose Publishing. ISBN 978-1-907702-58-7.
  13. ↑ Chronicles: a novel idea. Dragon #91. Т. IX, № 6. TSR. Листопад 1984. с. 44—45. ISSN 0279-6848.
  14. ↑ The History of TSR. Wizards of the Coast. Архів оригіналу за 24 вересня 2008. Процитовано 20 серпня 2005.
  15. ↑ Hunt, Stephen (Січень 2002). Dragon' On. SFCrowsnest.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2008. Процитовано 20 лютого 2009.
  16. ↑ Interview: Screenwriter, George Strayton. Dragonlance movie site. 22 лютого 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 24 березня 2007.
  17. ↑ Haring, Scott D. (24 грудня 1999). Second Sight: The Millennium's Best "Other" Game and The Millennium's Most Influential Person. Pyramid (Online). Процитовано 15 лютого 2008.
  18. ↑ Origins Award Winners (2001) and Hall of Fame Inductees. Academy of Adventure Gaming Arts & Design. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 13 березня 2008.
  19. ↑ Weis, Margaret (23 квітня 2007). Articles: Dragonlance License. Архів оригіналу за 26 травня 2007. Процитовано 26 червня 2007.
  20. ↑ Schroeder, Heather Lee (7 липня 2006). Literary Lunch. The Capital Times. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 січня 2012.
  21. ↑ Hoffer, Christian (19 жовтня 2020). Dungeons & Dragons Publisher Sued by Dragonlance Co-Writers Over Scrapped Book Trilogy. ComicBook.com (англ.). Процитовано 19 жовтня 2020.
  22. ↑ Hall, Charlie (19 жовтня 2020). Dragonlance authors sue Dungeons & Dragons publisher Wizards of The Coast. Polygon (англ.). Процитовано 19 жовтня 2020.
  23. ↑ Beschizza, Rob (19 жовтня 2020). Margaret Weis and Tracy Hickman sue Wizards of the Coast after it abandons new Dragonlance trilogy. Boing Boing (амер.). Процитовано 19 жовтня 2020.
  24. ↑ Williams, Scott (30 жовтня 2020). Dungeons and Dragons book battle could be worth $10 million. Lake Geneva Regional News. Процитовано 6 липня 2021.
  25. ↑ Hall, Charlie (11 січня 2021). Dragonlance authors drop $10M lawsuit against Wizards of the Coast. Polygon (англ.). Процитовано 11 січня 2021.
  26. ↑ Hoffer, Christian (20 грудня 2020). Dragonlance Writers End Lawsuit Against Dungeons & Dragons Maker. ComicBook.com (англ.). Процитовано 28 грудня 2020.
  27. ↑ Gilliam, Ryan (25 січня 2021). New Dragonlance novel trilogy is back on after authors dismiss lawsuit. Polygon. Процитовано 25 січня 2021.
  28. ↑ Hall, Charlie (17 грудня 2021). A new Dragonlance trilogy begins in 2022. Polygon (амер.). Процитовано 27 квітня 2022.
  29. ↑ Melzer, Jennifer (1 серпня 2022). REVIEW: Dragons of Deceit: Dragonlance Destinies: Volume 1. CBR (амер.). Процитовано 22 серпня 2022.
  30. ↑ Schedeen, Jesse (15 липня 2022). Dragons of Deceit - Exclusive Preview of the New Dragonlance Book Trilogy. IGN (англ.). Процитовано 22 серпня 2022.
  31. ↑ а б Hall, Melissa Mia (June 7, 2004). «Dragon Lady Keeps Flying», Publishers Weekly 251 (23): 23–26.
  32. ↑ Margaret Weis (Серпень 2003). Books I'm Reading. Архів оригіналу за 19 листопада 2005. Процитовано 19 грудня 2006.
  33. ↑ а б Weis, Margaret; Hickman, Tracy (1999). An Interview with Margaret Weis and Tracy Hickman. Realms of Dragons: The Universes of Margaret Weis & Tracy Hickman (вид. 1st). HarperPrism. с. 55. ISBN 978-0-06-105239-2.
  34. ↑ Grey, Ciara. Interview with Don Perrin and Margaret Weis. Fiction Factor. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 24 березня 2008.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).